Поширеною є практика застосування застережень про зняття із себе відповідальності з метою уникнути дії положень Закону. Особливо вона поширена щодо показань спідометра на вживаних машинах. Щоб мати силу, застереження має бути "таким самим чітким, точним та неспростовним, як сам опис товару, і має бути ефективно доведене до відома будь-якої особи, котрій можуть постачатися товари". Прецедентом з питання про форму відмов є справа Норман проти Беннетта (1974 р.), у якій головний суддя лорд Відджері сказав, що аби мати силу, відмова має бути "такою самою чіткою.
точною та неспростовною, як сам опис товару, і має бути ефективно доведена до відома будь-якої особи, котрій можуть постачатися товари".
У справі иК. Ліль Холдинге" проти Байта (1979 р.) практику "скручування на нуль" спідометра, поєднану із застереженням про зняття з себе відповідальності, схвалило Відділення Суду королівської лави, бо в цьому разі покупець не вводиться в оману, адже він не може думати, що вживана машина не проїхала жодної милі. Однак це створює труднощі, коли машина переходить до рук менш сумлінної особи і перепродується без застереження щодо нових низьких показників спідометра. Крім того, складається враження, що це порушення загального принципу, сформульованого Судом відділення у справі Ньюмен проти ради міста Хейні (див. нижче), який полягає в тому, що коли ви даєте опис, що не відповідає дійсності, ви не можете зробити застереження, що він правдивий.
У справі Корфілд проти Старра (1981 р.) відповідач переставив спідометр з однієї машини на іншу. Потім він вмістив повідомлення на приладові панелі: "На превеликий жаль, попри всю повагу до Закону про захист споживачів, ми не можемо пересвідчитися в тому, що пробіг, показаний цим транспортним засобом, е правильним". Відділення Суду королівської лави спрямувало суддів до обвинувального рішення на тій підставі, що відповідач повинен чітко вказати, що на показання пробігу не можна покладатися або що вони не мають сенсу. Однак суд не виключив імовірності того, що при навмисному "скручуванні" спідометра автомобіля може робитися застереження про зняття із себе відповідальності.
У справі Ньюмен проти Ради міста Хейні (1982 р.) спідометр автомобіля "тріумф" було навмисне перекручено з 46 328 миль на 21 000 миль, а потім на нього була прикріплена записка із застереженням про зняття із себе відповідальності. Відділення Суду королівської лави не схвалило рішення окружного судді, що засідав у Суді корони, про те, що коли обвинувачення пов'язане з поставками товарів з описом, що не відповідає дійсності, як передбачено положеннями статті 1(1)(Ь), то застереження про зняття відповідальності можна застосувати, тоді як коли обвинувачення пов'язане із застосуванням до товарів опису, що не відповідає дійсності, як передбачено положеннями статті 1(1 )(а), то таке застереження не матиме сили. Суд усвідомлював, що в цьому разі можливі труднощі, якщо торгівець має змінити показання спідометра на законних підставах, але він визнав за краще залишити подібні випадки без уваги, щоб такі питання вирішувалися тоді, коли вони постануть.
У своєму "Огляді Закону про опис товарів 1968 p. ("Review of the Trade Descriptions Act 1968: a report by the Director General of Fair Trading", Офіційні документи англійського уряду, № 6628, 1976 p.) генеральний директор, проаналізувавши застосування застережень про зняття із себе відповідальності, зробив висновок, що в той час не існувало потреби у внесенні законодавчих змін з цього приводу. Однак, на його думку, було б доцільно надати повноваження щодо регулювання пов'язаних із такими застереженнями питань шляхом статутних наказів міністра.
24.3.6. Зазначення ціни, що вводять в оману
Згідно з розділом 3 Закону про захист споживачів 1987 p., кримінальним правопорушенням є повідомлення споживачу в ході бізнесу інформації про ціни, що вводить в оману. Правопорушенням є також зазначення ціну, яке, хоч і правильне у момент, коли воно дається, але згодом вводить в оману. Зазначення ціни, що вводить в оману, може стосуватися товарів, послуг, житла та зручностей. Неправильне зазначення ціни має стосуватися сумарної ціни, що підлягає сплаті.
Зазначення ціни вводить в оману, якщо воно справляє враження, що:
а) ціна менша, ніж насправді. Наприклад, ситуація, коли на полиці в супермаркеті зазначено, що ціна товару 2 фунти стерлінгів, а на касі за нього беруть 2,5
фунта стерлінгів;
б) застосування ціни не залежить від фактів чи обставин, від яких воно насправді залежить. Наприклад, ситуація, коли для одержання товарів за вказану ціну
вам треба придбати більше ніж одну штуку, і цей факт вам чітко не роз'яснили в момент, коли робилася пропозиція купівлі;
в) ціна покриває всі витрати, тоді як насправді за них беруть додаткову плату. Наприклад ситуація, коли береться додаткова плата за пересилання та
пакування, а цей факт вам чітко не роз'яснилив момент, коли робилася пропозиція купівлі;
г) особа, яка насправді нічого такого не очікує:
- очікує, що ціна зросте або зменшиться (незалежно від того, чи йдеться про конкретний час або суму, чи ні). Наприклад, ситуація, коли робиться пропозиція придбати щось за меншу ціну і зазначається, що при купівлі через систему "товари поштою" ціна буде вищою. Якщо наміру збільшити ціну при поштовій розсилці товарів немає, то в такому разі буде вчинено правопорушення;
- очікує, що ціна (або підвищена чи знижена ціна) зберігатиметься (незалежно від того, чи вказано конкретний період). Наприклад, ситуація, коли створюється враження, що пропозиція буде в силі до певної дати, а насправді ніхто не збирається скасовувати її після настання цієї дати;
д) факти чи обставини, виходячи з яких споживачі можуть, як слід очікувати, судити про обґрунтованість будь-яких доречних порівнянь, що здійснюються
або передбачаються на підставі зазначення (ціни), насправді не відповідають дійсності. Наприклад, порівняння ціни незібраних (меблів) із ціною
зібраних, коли насправді в зібраному стані їх немає.
На основі Закону видано кодекс практичних норм та правил. Цей кодекс як такий не передбачає жодних правопорушень, але його можна використати на підтримку твердження, що особа, котра порушила кодекс, вчинила правопорушення.
24.3.7. Обставини, що звільняють від відповідальності
Є ціла низка обставин, що звільняють від відповідальності за дане правопорушення. Чотири з них мають обмежену дію. П'ята — "належна обережність", що зустрічається й в інших законах. Ідеться про те, що особа, яка довела, що вжила належних заходів і доклала всіх можливих зусиль, щоб уникнути вчинення правопорушення, може бути звільнена від відповідальності.
25.1. Типи корпорацій
25.1.1. Типи багатоособових корпорацій
25.1.2. Відмінність між компаніями і товариствами
25.1.3. Зареєстрована компанія — це окрема юридична особа
25.1.4. Кількість членів компанії не обмежена
25.1.5. Обмежена відповідальність
25.1.6. Керівництво компанії
25.1.7. Неперервність існування
25.1.8. Контракти з членами