Кожний етап процесу кредитування вносить свій вклад в якісні характеристики кредиту, визначає ступінь його надійності і дохідності для банківської установи.
Етапи кредитування загалом можна про класифікувати так:
• попередній, що має кілька складових:
- розгляд кредитної заяви та інтерв'ю з клієнтом;
- оцінка кредитоспроможності позичальника;
- структурування кредиту;
• поточний етап - підготовка та укладення кредитного договору, договору застави, надання кредиту;
• підсумковий етап - контроль за цільовим використанням і погашенням кредиту, станом збереження забезпечення, закриття кредитної справи після остаточного погашення кредиту.
Кредитний процес розпочинається із розгляду кредитним економістом кредитної заяви, в якій обумовлено необхідну суму кредиту, його цільове використання, вид, термін та ймовірне забезпечення. Банк вимагає, щоб до заяви були долучені документи і фінансові звіти, які пояснюють причину необхідності кредиту. Це можуть бути угоди на проект, що кредитується, розрахунок техніко-економічного обґрунтування кредиту, документи на забезпечення кредиту, документи про відсутність кредитної та бюджетної заборгованості.
Банки пропонують також клієнтам-позичальникам заповнити анкету позичальника (склад засновників, форма власності, основні види діяльності тощо), інші документи, передбачені кредитною політикою.
Інтерв'ю з клієнтом - це особисте знайомство економіста кредитного відділу (керівника банку) із клієнтом у тому разі, якщо інформації з поданого позичальником пакета документів недостатньо.
Економіст кредитного відділу, провівши з клієнтом попередню розмову, може з'ясувати не тільки важливі деталі кредитної угоди, а й накреслити психологічний і професійний портрет позичальника та застрахувати кредит від ризику вже на початку угоди.
Оцінка кредитоспроможності позичальника на підставі ретельного аналізу його фінансового стану та урахування суб'єктивних чинників, що випливають із його діяльності, ще конкретніше підтвердить попередню роботу економіста кредитного відділу.
Під час структурування кредиту банк ще раз узгоджує вид кредиту, суму, термін, вид забезпечення, встановлює процентну ставку за користування кредитом, способи надання і погашення кредиту.
Вид і термін кредиту залежать від того, куди будуть вкладені позичені кошти - у сферу обігу чи у сферу виробництва. Сума кредиту відіграє також значну роль, оскільки недостатня сума не дасть змоги завершити захід, що кредитується, надмірна сума може бути використана позичальником не за ціллю та непогашена ним. Способи надання, погашення кредиту допоможуть позичальникові правильно розпоряджатися кредитними коштами.
Розмір процентної ставки та порядок її сплати встановлюється банком залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, облікової ставки Національного банку України, строку користування кредитом.
Пропозиції кредитного економіста банку після структурування кредиту можуть зовсім не збігатися з попереднім бажанням позичальника, отже, треба знаходити компромісне рішення.
У попередньому етапі процесу кредитування беруть участь ще певні служби (відділи) банку: юридична та служба безпеки, які разом із кредитним економістом оформляють у спеціальному документі висновок про можливість надання кредиту даному позичальникові.
Цей документ та, за потреби, інші документи передають на засідання кредитного комітету банку для ухвалення остаточного кредитного рішення. Остаточне рішення на видавання конкретного кредиту оформляють протоколом засідання кредитного комітету.
Поточний етап розпочинається з кінцевого узгодження з позичальником усіх умов кредитного договору, договору забезпечення кредиту та документального оформлення цих договорів.
Кредитний договір є основним розгорнутим юридичним документом, що підтверджує права та обов'язки як банку, так і позичальника. Як додаток до кредитного договору оформляють також графік погашення кредиту і процентів за ним.
Підсумковий етап процесу кредитування характеризується тим, що банк здійснює контролюючі функції, перевіряє цільове використання кредиту, надходження кредитної заборгованості та процентів за нею, оформляє акти відхилень, вирішує всі питання за несвоєчасного повернення кредиту тощо.
Після остаточного погашення позичальником кредиту кредитну справу закривають і передають в архів банку.
4.1.7. Оцінювання кредитоспроможності позичальника як один із методів управління кредитним ризиком
4.1.8. Формування банком резерву на можливі втрати від кредитних операцій
ТЕМА 4.2. НАДАННЯ БАНКАМИ ЮРИДИЧНИМ ОСОБАМ КРЕДИТІВ У ПОТОЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ
4.2.1. Умови надання та види короткострокових кредитів у поточну діяльність
4.2.2. Порядок видавання кредиту суб'єктам господарювання
4.2.3. Порядок погашення короткострокового кредиту, наданого суб'єктам господарювання
4.2.4. Овердрафт, кредитна лінія як види кредиту в поточну діяльність
4.2.5. Банківський кредитний моніторинг
4.2.6. Проблемні кредити, порядок їх погашення