Правознавство - Копиленко О.П. - 4. Приватизація державного житлового фонду

Приватизація державного житлового фонду стала відмінною особливістю нашого життя. Цей процес регулюється Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 р.

Приватизація — це відчуження (безоплатна передача чи продаж) з державного житлового фонду у власність громадянам України квартир чи будинків та належних до них господарських споруд.

Об'єктами приватизації можуть бути:

• квартири у багатоквартирних будинках і одноквартирні будинки, що використовуються громадянами на умовах найму;

• незаселені квартири, частини будинків чи одноквартирні будинки після їх будівництва, реконструкції чи ремонту.

Іноді приватизація неможлива:

• квартири-музеї;

• квартири у будинках закритих військових поселень, заповідників;

• квартири, не придатні для проживання;

• службові квартири;

• квартири, де живуть двоє і більше наймачів при відсутності спільної згоди на приватизацію;

• квартири у гуртожитках.

Приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир чи будинків з розрахунку санітарної норми 21 м загальної площі на кожного члена сім'ї наймача та додатково 10 м на сім'ю. Площа, що перевищує що норму, приватизується за гроші.

Громадянин, що вирішив приватизувати своє житло, має звернутися із заявою в спеціальний відділ місцевої державної адміністрації або іншу організацію, що є власником житла.

Орган приватизації не має права відмовити в заяві на приватизацію.

При цьому власниками житло стають всі, хто в ньому проживають.

Незалежно від площі безоплатно передаються у власність громадян:

• однокімнатні квартири;

• квартири, де проживають інваліди І-П груп та дитинства;

• квартири, де проживають ветерани праці та війни;

• квартири, де проживають багатодітні сім'ї тощо;

• квартири, де проживають громадяни, що постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції. Якщо загальна площа квартири менша за площу, яку сім'я наймача має право отримати безоплатно, наймачеві та членам його сім'ї видаються житлові чеки, сума яких визначається виходячи з розміру недостатньої площі та відносної вартості 1 м2.

Власник приватизованого житла має право розпоряджатися ним на свій розсуд: продати, подарувати, передати у спадок, здати в оренду чи укласти інші угоди, що не суперечать закону.

5. Кондомініуми

Новим явищем у житлових відносинах стала організація так званих кондомініумів — об'єднання громадян-власників житла, які без посередництва державних житлово-експлуатаційних організацій самостійно вирішують всі питання, пов'язані з експлуатацією житла. Кондомініум — це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Об'єднання може бути створене в будинку будь-якої форми власності з числа тих, хто приватизував або придбав квартиру, а також власника будинку або його уповноваженої особи, власників жилих приміщень, а також власників нежилих приміщень. Для створення об'єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється власником будинку або ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Членом об'єднання може бути фізична чи юридична особа, яка є власником квартири (квартир) або приміщення (приміщень) у багатоквартирному будинку.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. В одному житловому комплексі може бути створене тільки одне об'єднання.

Управління неподільним та загальним майном житлового комплексу за дорученням власників майна здійснює управитель — юридична особа, яка здійснює управління неподільним та загальним майном житлового комплексу за дорученням власника (власників) майна і забезпечує його належну експлуатацію.

За громадянами, які не бажають приватизувати житло, залишається право на одержання і користування житла на умовах найму.

Власником житла можна стати тільки шляхом:

• приватизації найманого приміщення;

• купівлі житлового приміщення;

• v індивідуального будівництва житлового приміщення;

• участі в житлово-будівельному кооперативі тощо.

Теми рефератів:

1. Мій дім —моя фортеця" —англійська приказка.

2. Види правопорушень наймачів житла.

3. Види житлового фонду.

4. Порядок надання житла.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте загальну характеристику Житлового кодексу України.

2. Яким чином забезпечується право громадян на житло?

3. Визначте категорії громадян, що мають право на першочергове та позачергове одержання житла.

4. В яких випадках громадяни мають право на поліпшення житлових умов?

5. В чому сутність приватизації житла? Яким чином вона здійснюється?

6. Охарактеризуйте закон про приватизацію державного житлового фонду.

7. Порівняйте правовий статус власника і орендатора житла.