13.1. Поняття правоохоронної діяльності та правоохоронних органів України
Серед важливих напрямків державної діяльності суверенної України є правоохоронна діяльність, спрямована на забезпечення принципу верховенства права у нашому суспільстві.
Правоохоронна діяльність - це владна державна діяльність, яка здійснюється спеціально уповноваженими державою органами на підставі закону і у встановленому нею порядку з метою охорони і захисту прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб та держави шляхом застосування правових заходів впливу.
Завдання правоохоронної діяльності полягають у захисті встановлених Конституцією України:
- суспільного ладу держави;
- економічної та політичної систем;
- прав і свобод людини і громадянина;
- законних інтересів юридичних осіб - суб'єктів усіх форм власності;
- економічної та інформаційної безпеки держави;
- суверенітету і територіальної цілісності України.
Правоохоронна діяльність здійснюється спеціально уповноваженими органами і детально регламентована законодавством України.
Перелік правоохоронних органів міститься в ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" від 23 грудня 1993 року, згідно з яким правоохоронні органи - органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють право-застосовні або правоохоронні функції.
Охорона правопорядку для цих органів є головною діяльністю, яка здійснюється тільки у встановленому законом порядку. При цьому правовий статус кожного правоохоронного органу чітко визначений у спеціальному законі, який регламентує права, обов'язки і особливості діяльності правоохоронного органу. Закон встановлює структуру кожного органу, його завдання, функції, повноваження, окремо визначаючи спеціальний предмет діяльності деяких органів -оперативно-розшукову діяльність, яка регламентована Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 року. Цю діяльність можуть здійснювати спеціальні підрозділи з виконанням оперативно-розшукових дій служби безпеки, органів внутрішніх справ, органів з виконання покарань, податкової міліції та інші. Вони можуть використовувати, відповідно до закону, гласні та негласні пошукові, розвідувальні й контр розвідувальні заходи із застосуванням оперативних і оперативно-технічних засобів.
Правопорядок забезпечується правоохоронними органами шляхом повсякденного додержання, виконання, використання, а в необхідних випадках застосування правових норм з метою повної реалізації їхніх приписів.
Правоохоронні органи є важливою ланкою системи державних органів України, мета, завдання і функції якої полягають в забезпеченні законності і правопорядку у всіх сферах життєдіяльності держави.
В останні десятиліття з метою взаємодії правоохоронних органів України з аналогічними органами зарубіжних держав щодо вирішення питань боротьби зі злочинністю, що має транснаціональний характер або виходить за межі країни, в Україні створено Національне центральне бюро Інтерполу. його правовий статус визначений Положенням про Національне центральне бюро Інтерполу, закріпленим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 року № 220. У своїй діяльності Укрбюро Інтерполу керується Конституцією України, законодавчими актами України щодо боротьби зі злочинністю, міжнародними договорами України, Статутом та іншими документами Інтерполу, нормативними актами МВС.
Більш детальна характеристика окремих правоохоронних органів України дана в наступних пунктах розділу.
13.2. Прокуратура України, її завдання, принципи діяльності та основні функції
13.3. Органи внутрішніх справ України, основні напрямки їх діяльності
13.4. Правовий статус Служби безпеки України
13.5. Нотаріальні органи України
13.6. Адвокатура України, її роль у захисті прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб
Джерела і література