Метою покарання за кримінальним законодавством є виправлення і перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання має такі ознаки:
1) призначається лише за вчинення злочину;
2) застосовується лише на підставі закону;
3) призначається лише судом;
4) передбачає позбавлення та обмеження прав і свобод;
5) за своєю сутністю є карою, яка полягає в обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність. Види покарань за КК:
1) штраф - грошове стягнення, що накладається судом у розмірах залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного. У разі неможливості сплати штрафу суд може замінити несплачену суму штрафу покаранням у виді громадських робіт із розрахунку: 10 год громадських робіт за один установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян або 1 міс виправних робіт - за 4 встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;
3) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 2 до 5 років;
4) громадські роботи, які полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи час суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування;
5) виправні роботи строком від 6 міс до 2 років за місцем роботи засудженого і з відрахуванням у доход держави від 10 до
20 процентів суми заробітку; (Приклад. Президент Туркменистану видав указ, який забороняє співати під фонограму на території держави. Порушники відправляються на виправні роботи в пустелю).
6) службові обмеження для військовослужбовців строком до 2 років (із суми грошового забезпечення засудженого відраховується від 10 до 20 %; засуджений не може бути протягом цього строку підвищений у посаді та у військовому званні);
7)конфіскація майна за особливо тяжкі, а також корисливі злочини; примусове безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого1;
8) арешт - тримання засудженого в умовах ізоляції строком від 1 до 6 міс;
9) обмеження волі - тримання засудженого у кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за ним нагляду з обов'язковим залученням до праці строком від 1 до 5 років;
10) тримання військовослужбовців у дисциплінарному батальйоні строком від 6 міс до 2 років;
11) позбавлення волі на певний строк, що полягає в ізоляції засудженого та поміщенні його в кримінально-виконавчі установи строком від 1 до 15 років;
12) довічне позбавлення волі. Цей вид покарання встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, коли суд не вважає за можливе застосувати міру покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. Не застосовується до осіб, що вчинили злочин у віці до 18 років, і до осіб понад 65 років, а також до жінок у стані вагітності.
У разі призначення покарання суд враховує особу винного та обставини справи, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність.
Назвемо обставини, які пом'якшують відповідальність
за КК:
1) з'явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю злочину;
2) добровільне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди;
3) учинення злочину неповнолітнім;
4) учинення злочину жінкою у стані вагітності;
5) учинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин;
6) учинення злочину під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи інших залежність;
7) учинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними або аморальними діями потерпілого;
8) учинення злочину з перевищенням меж крайньої необхідності;
9) виконання спеціального завдання із запобігання злочинній діяльності організованої групи чи розкриття її, поєднане із учиненням злочину (міліціонер, переслідуючи і стріляючи в злочинця, випадково вбиває перехожого).
За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд може призначити покарання більш м'яке, ніж передбачено законом.
Обставини, які обтяжують покарання:
1) вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів;
2) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою (ч. 2 або 3 ст. 28);
3) вчинення злочину на ґрунті расової, національної та релігійної ворожнечі або розбрату;
4) вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку;
5) тяжкі наслідки, завдані злочином;
6) вчинення злочину щодо малолітнього, особи похилого віку або особи, яка перебуває в безпорадному стані;
7) вчинення злочину щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
8) вчинення злочину щодо особи, яка перебуває у матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного;
9) вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством;
10) вчинення злочину з особливою жорстокістю;
11) вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій (мародерство під час надзвичайних подій: після урагану "Катріна" у США)
12) вчинення злочину загальнонебезпечним способом;
13) вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.
ПЕРЕДМОВА
ВВЕДЕННЯ В ЮРИДИЧНУ СПЕЦІАЛЬНІСТЬ
РОЗДІЛ I. ОСНОВИ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
Глава І. Теорія держави і права як юридична наука та навчальна дисципліна. Виникнення держави і права
§ 1. Поняття, предмет і методи теорії держави і права
§ 2. Функції теорії держави і права
§ 3. Місце теорії держави і права в системі правових наук
§ 4. Розвиток науки теорії держави і права в Україні
§ 5. Основні закономірності виникнення держави і права