Функції ТДП- це основні напрями науково-пізнавального і навчального призначення, що характеризують її сутність, зміст, соціальне призначення, завдання і мету в системі юридичних наук. Вони характеризуються наступними ознаками: а) це напрямки науково-пізнавального і навчального призначення; б) в них проявляється сутність і зміст теорії держави і права; в) визначають соціальне призначення теорії держави і права в системі юридичних наук; г) характеризують завдання і мету теорії держави і права як юридичної науки.
Існують різні класифікації функцій. Найчастіше виділяють такі функції ТДП: а) політичну;б) ідеологічну; в) методологічну; г) інтерпретаційну; д) евристичну; є) прогностичну; ж) онтологічну; з) системоутворюючу; і) практичноорганізаторську; к) інформаційну; л) комунікативну та ін.
Політична - це напрямок дослідження політичних явищ, спрямованих на перетворення держави і права в рушійну політичну силу, пізнання об'єктивних закономірностей суспільного розвитку їх установ і інститутів, а також пізнання перспективних шляхів розвитку держави і права, державного апарату, національної правової системи та законодавства.
Ідеологічна функція - напрямок дослідження світоглядного призначення юридичної науки щодо державно-правових явищ.
Методологічна - базується на тому загальному положенні, що метод це теорія, яка звернена до практики. Методологічна функція ТДП реалізується через формулювання загальнотеоретичних і спеціальних понять, окремих ознак, властивостей, форм, функцій, видів і механізмів держави і права, що використовуються іншими юридичними науками, які досліджують державно-правові явища.
Інтерпретаційна функція - це напрями роз'яснення державно-правової дійсності шляхом їх тлумачення.
Евристична - спрямована на відкриття нових закономірностей, що виникають у процесі розвитку державно-правових явищ.
Прогностична - визначає тенденції розвитку державно-правових явищ, шляхом прогнозування відповідно до об'єктивних законів їх подальшого розвитку.
Онтологічна (констатуюча) - напрямок пізнання державно-правових явищ, їх окремих інститутів, установ такими як вони є.
Системоутворююча - спрямована на те, щоб підкреслити важливість ролі і значення теорії держави і права в системі юридичних наук, будови теорії держави і права як певної системи знань.
Практично-організаторська- орієнтує правоохоронні органи і інших суб'єктів юридичної діяльності на сучасне засвоєння теоретичних знань у сфері правознавства і має безпосередній вихід на юридичну практику.
Інформаційна - інформує суб'єктів суспільних відносин про явища державно-правової дійсності, про закономірності виникнення і розвитку держави і права, про поняття, ознаки, функції, форму, механізм держави та про теорії право розуміння, принципи, функції, форми права, механізмі правового регулювання, правосвідомість, правову поведінку та правове мислення людини в певній країні і у світі.
Комунікативна - спрямована на вирішення питань щодо передачі нових знань зі сфери загальнотеоретичних юридичних наук (ТДП, ІДПЗК, ІДПУ) галузевим юридичним наукам і навпаки.
Отже, закінчуючи розгляд питання про функції загальної теорії держави і права, хотілося б загострити вашу увагу на тому, що їх не можна ототожнювати з функціями права чи внутрішніми і зовнішніми функціями держави. Із вченням про функції загальної теорії держави і права в тісному зв'язку знаходиться питання про місце і роль її в системі юридичних наук.
§ 4. Розвиток науки теорії держави і права в Україні
§ 5. Основні закономірності виникнення держави і права
§ 6. Особливості формування державно-правових інститутів у різних народів
§ 7. Різноманітні теорії виникнення держави
§ 8. Риси, що відрізняють державну організацію від організації влади первісного суспільства
§ 9. Характерні ознаки, що відрізняють право від соціальних норм первісного суспільства
§ 10. Роль державні права в організації суспільства і здійсненні політичної влади
Глава II. Історія розвитку держави і права в Україні
§ 1. Предмет, методи і завдання історії держави і права