Приватне життя і поліція - Римаренко Ю. І. - 2.3. Правові основи національної безпеки

Правові основи національної безпеки України зумовлюють:

o правову регламентацію організації і функціонування системи забезпечення національної безпеки;

o правові форми взаємодії всіх ланок системи забезпечення національної безпеки;

o створення гарантій законності функціонування суб'єктів системи забезпечення національної безпеки, які б виключали можливість її протиправних дій у цій сфері;

o оптимальний розподіл повноважень між окремими суб'єктами системи забезпечення національної безпеки;

o правовий порядок отримання, аналізу, узагальнення, накопичення і руху інформації в системі забезпечення національної безпеки.

Специфічні ознаки будь-якої надзвичайної ситуації зумовлюють потребу в чіткому визначенні правил поведінки суб'єктів, які діють в її умовах, що зумовлюють особливості правового регулювання забезпечення національної безпеки, зокрема діяльності міліції. Природа надзвичайних ситуацій відрізняє їх від інших загроз національній безпеці, які протікають у звичайних умовах, а саме:

o ступінь розвитку надзвичайної ситуації на певній території досягає таких масштабів, що становить реальну неминучу загрозу;

o настання невідворотних тривалих, суттєвих наслідків;

o швидкий розвиток подій;

' зміна способів поведінки людей та правового становища правоохоронних органів, що зумовлює необхідність вжиття додаткових заходів для запобігання чи мінімізації наслідків надзвичайної ситуації.

Пропонується розробити з метою більш чіткої регламентації діяльності міліції в умовах надзвичайних ситуацій два закони: про надзвичайний стан і про стан національного лиха з різними правовими режимами, різними підставами та правообмеженнями. Національне лихо в такому випадку може бути викликане природними, техногенними та біологічними факторами, а надзвичайний стан виникає внаслідок соціальних конфліктів (масове безладдя, міжнаціональні сутички тощо) і між ними існує суттєва відмінність.

З метою вирішення проблеми визначення порядку побудови та організації взаємодії суб'єктів системи забезпечення національної безпеки України в умовах надзвичайних ситуацій пропонується розробити концепцію Загальнодержавної системи запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, яка б об'єднувала зусилля і засоби зазначених суб'єктів. Щодо правового забезпечення ефективного функціонування системи національної безпеки України, необхідно прийняти закон про запобігання та ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій.

На нашу думку, необхідно розробити та прийняти концепцію реформування управління державними органами в умовах надзвичайних ситуацій, зокрема, управління органами внутрішніх справ в особливих умовах.

Найбільш доцільним вважається визначення взаємодії МВС з іншими суб'єктами системи забезпечення національної безпеки України як соціальне необхідної спільної діяльності, що здійснюється на основі нормативно-правових актів у конкретних організаційних формах, узгодженої за метою, місцем та часом, спрямованої на якісне та ефективне виконання покладених на них завдань забезпечення національної безпеки України шляхом попередження, припинення загроз та ліквідації їх наслідків.

Адже від рівня правового регулювання скоординованості дій суб'єктів системи забезпечення національної безпеки залежить рівень гарантування національної безпеки як такої, ступінь протидії потенційним та реальним загрозам у досліджуваній сфері.

Серед проблем взаємодії органів внутрішніх справ із іншими суб'єктами досліджуваної системи слід, на наш погляд, приділити увагу питанням визначення критеріїв ефективності діяльності суб'єктів системи забезпечення національної безпеки України, під якою пропонується розуміти результат досягнення належного (високого) рівня національної безпеки з мінімальними витратами на матеріально-технічні, фінансові, людські, інформаційні та інші ресурси.

Як один із найефективніших факторів підвищення взаємодії визначається правове регулювання. У зв'язку з цим пропонується розробити спеціальний закон, у якому визначити загальні положення взаємодії державних органів, насамперед виконавчих, при забезпеченні національної безпеки України. Необхідно прискорити проведення збалансованої радикальної структурної реорганізації та реформування суб'єктів системи забезпечення національної безпеки.

На сучасному етапі розвитку людства ефективність функціонування системи забезпечення національної безпеки будь-якої країни передбачає її співробітництво з міжнародними та регіональними системами безпеки, що пов'язано зі взаємозалежністю, інтеграцією та глобалізацією політичних та економічних процесів і структур.

Підсумовуючи вищесказане можна дійти таких висновків:

o гарантування національної безпеки країни має здійснюватися принаймні на трьох рівнях: національному, регіональному та глобальному;

o домінуюче значення при забезпеченні міжнародної безпеки має вирішення конфліктів та інших кризових ситуацій регіонального та локального рівнів на правових принципах;

o основним суб'єктом координації оптимального співвідношення між національною та міжнародною безпекою на європейському рівні є Організація з питань безпеки та співробітництва у Європі, на світовому рівні - Рада Безпеки при ООН.