Облік і аудит податків в Україні - Малишкін О.І. - 1.3.7. Узагальнення податкової інформації у формах фінансової звітності

Недоліком форм фінансові звітності є те, що в них не наводиться розгорнута інформація про додатки і збори підприємства. Між тим, користувачам звітів вельми потрібна інформація про суми нарахувань по кожному з податків, суми сплат податків та стан заборгованості підприємства перед бюджетом, соціальними фондами. З цією метою пропонуємо ввести нову таблицю до Приміток до фінансової звітності підприємства - розділ "Податки, збори, внески" наступної форми (дод. А 4). Усі податки поділено на загальнодержавні, місцеві та єдиний соціальний внесок.

Форма являє собою своєрідну синтезовану сальдо-обігову відомість по рахунках фінансового обліку 64 та 65. Тим самим в однієї таблиці будуть відображені відносини з усіма державними органами щодо оподаткування. Форма передбачає розкриття: початкового та кінцевого сальдо заборгованості по кожному податку (збору, внеску), платником якого у звітному періоду виступало підприємство; суми нарахованого податку (кредитовий оборот рахунків), сплачені, зараховані суми (дебетовий оборот).

1.3.8. Постулати англомовного світу щодо досліджень в галузі обліку

Сучасна парадигма вітчизняної науки про бухгалтерський облік та аудит оперує такими поняттями як предмет, завдання, функції, класифікація, об'єкт, види, форми. На цьому наголошує переважна більшість вітчизняних дослідників з обліку та аудиту, зокрема, автори монографій останніх років Н Виговська [13], О. Петрук [84] та інші. З ними солідарні російські автори, які мають на меті аналогічну схему наукових досліджень. Наприклад, В. Кохановський виділяє чотири необхідні компоненти наукового пізнання: суб'єкт, об'єкт (предметна область), система методів і прийомів, специфічна мова [40] .

Такий підхід певною мірою притаманний і нашому дослідженню. Це положення, як справедливо зазначають С. Івахненков та А. Георгіаді, є відлунням традиційних підходів, характерних для радянської доби розвитку науки. Остання, у свою чергу, грунтується на марксистсько-ленінському світогляді, в основу якого покладено філософію діалектичного матеріалізму. Загально відомо, що діалектичний підхід бере свій початок із праць німецьких філософів Г. Гегеля, І. Канта. Зазначені автори стверджують, що за рубежем, зокрема, в англомовних країнах, праці І. Канта, Ф. Енгельса, К Маркса, а тим більше, В. Леніна, И. Сталіна відомі здебільше фахівцям з філософії і не розглядаються як основа наукового методу в інших науках [40, с. 50 ].

У зарубіжних джерелах марксистська філософія є лише одним з епістемологічних підходів, складовою так званої "критичної теорії", покликанням якої є дати людям зрозуміти себе і позбавити їх помилкових переконань [40, с. 51-52 ]. За дослідженнями С. Івахненкова та А. Георгіаді, в англомовній частині світу до концептуальних засад теорії бухгалтерського обліку та аудиту, визначених у працях американського теоретика у галузі обліку та аудиту Ч. Шандла, відносять п'ять елементів: 1) постулати; 2) теореми; 3)структура; 4) принципи; 5) стандарти. Зазначені компоненти включають в себе такий зміст.

Постулати - це необхідні базові твердження, фундаментальні поняття, припущення, які мають бути прийняті без доведення.

Теореми - це твердження, які можуть бути пояснені за допомогою постулатів.

Структура пояснює частини та їх взаємозв'язок у дисципліні (модель концепції).

Принципи - це узгодження, які зазвичай пов'язані з дисципліною і виступають як пояснення для практики. Вони є нормами, яких або дотримуються, або ні.

Стандарти необхідні для позначення якості процедур у певній дисципліні. Вони формуються у суспільстві різними соціальними силами і можуть бути чітко сформульовані або ні керівним органом, державою. [40, с. 49 ].

Зазначені елементи теоретичних досліджень грунтуються на іншій філософській основі, а саме на позитивізмі. В наведеній конструкції не має місця таким елементам досліджень як суб'єкт, предмет, об'єкт. Натомість теорії завжди розглядаються з погляду суб'єктивного (людського) чинника, а не як щось об'єктивно існуюче безвідносно до діяльності конкретних зайнятих фахівців.

Щодо придатності такого підходу для нашого досліджень зазначимо, що процес справляння податків і податковий облік як його частина є надзвичайно суб'єктивною площиною відносин, хоча й грунтується на законодавчих нормах. Крім того, в ринкових умовах він позначається конфліктністю сторін процесу - бізнесу (платника) та держави (податкового органу). Прикладів таких конфліктів як на законодавчому рівні при прийнятті законодавчих норм, так і на рівні адміністрування податків конкретного платника податків в нашій країні безліч і вони не потребують доказів.

Отже, для цього процесу характерною є суб'єктивістика, а не матеріалістична (об'єктивна) парадигма. Тому результати досліджень в означеній галузі мають спрямування на вирішення практичних проблем платників податків у сфері облікового забезпечення процесу справляння податків, зборів. Такий підхід має і державницьку складову, оскільки сприяє встановленню прозорих, обґрунтованих правил наповнення державного та місцевих бюджетів країни, тобто розв'язанню обопільних проблем двох сторін. Означені елементи такого підходу набувають статусу принципів і стандартів у розумінні теорії Ч. Шандла.

Такий компонент означеної теорії як структура може бути реалізований у формі моделей обліку і податкового обліку, зокрема. Раніше нами розглянуто можливі моделі його побудови в обліковій системі підприємства зі статусом "вбудованого" або "автономного" обліку.

С. Івахненков та А. Георгіаді закликають уникати у дисертаційних та інших наукових дослідженнях дискусій щодо термінології та відповідного створення на цій основі нових теорій, а також щодо включення їх до пунктів новизни досліджень [40, с. 49 ]. Такий підхід відповідає, на їх погляд, позитивізму як філософському напряму та світоглядній концепції в наукових дослідженнях у галузі бухгалтерського обліку та аудиту.

За нашим аналізом в умовах коли термінологічний апарат науки не сформований повністю, зокрема, відсутні деякі необхідні терміни в законодавстві, про що йшлося раніше, такий підхід не є доречним. Після сформування на законодавчому рівні термінів "оподаткування", "податковий облік" ("податкові розрахунки"), "фінансовий облік", "бухгалтерський облік" відповідно до сучасних умов розвитку економіки можна на певний час припинити обговорення цих питань в літературних джерелах, а самі теорії перевіряти на практиці.

Отже, поділяючі в цілому потребу впровадження в умовах європейського вектору розвитку України нових підходів з арсеналу позитивізму як форми філософії світосприйняття, вважаємо за необхідне у відносно нових сферах науки, до якої слід віднести й проблематику податкового обліку, накопичити критичну масу напрацювань. Це дасть змогу найбільш вдалі розробки втілити у законодавчі норми, що слугуватиме позитивним кроком до вирішення проблем переходу на більш високий рівень філософського підґрунтя бухгалтерської науки.