Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Ознаки держави

Для того, щоб охарактеризувати поняття "держава" насамперед слід визначитись з її ознаками, як специфічного суспільного явища. Тому не випадково В. Хропанюк пише, що "в науковому плані поняття, яке відображає загальні основні ознаки держави, дозволяє перш за все з'ясувати відмінності будь-якої державної організації суспільства від його недержавної організації, від інших частин політичної системи суспільства. Такі ознаки представляють із себе окремий, відносно незмінний державний каркас організації людського суспільства, який по мірі суспільного розвитку наповнюється новим змістом, втрачає застарілі і набуває нові структури та функції"⁸.

З точки зору обов'язковості для визнання того чи іншого явища державою усі ознаки держави можна поділити на:

• обов'язкові, тобто ті, які притаманні будь-яким державам незалежно від форми, типу, стадії розвитку тощо, і факультативні, тобто наявність яких не обов'язкова;

• відмінні, тобто такі ознаки, які відрізняють державу від інших схожих та однорідних соціальних явищ (інституцій). Іншими словами, це особливості, які притаманні виключно державі, як специфічному соціальному явищу.

При цьому слід зауважити, що, незважаючи на різноманітність підходів до розуміння держави з питань щодо ознак держави, можна вести мову про близькість позицій різних авторів. У зв'язку з цим, ті розбіжності, про які пише В. Хропанюк, а саме, що "представники різних правових та державознавчих шкіл наділяють державу різними (або різними за кількістю) ознаками", в більшості випадків носять більше термінологічний характер і не можуть розглядатись як такі, що є основою для розмежування різних тлумачень поняття держава. Вищезазначений вчений фактично визнає це, коли зауважує, що розуміння питання різними вченими ознак держави "в цілому можна сказати формально ... не суперечать одне одному".

Загалом у зарубіжній науковій літературі державу наділяють тими же самим ознаками, що і у вітчизняній.

На підставі викладеного, можна стверджувати, що у зарубіжній та вітчизняній науковій юридичній літературі переважна більшість авторів виділяє одні і ті ж ознаки права. При цьому погляди щодо ознак держави, які панують нині в науці, достатньо чітко були сформульовані ще у кінці XIX ст.

З огляду на це наведемо погляди деяких вчених-юристів:

• А. С. Піголкін відносить до ознак держави: територію, публічну владу, податки, суверенітет, зв'язок держави з правом";

• Л. Телятник вважає, що ознаками держави є: 1) її генезис, онтологія, що визначає державу як національне соціальне утворення на певній території; 2) функціонування за законами політичного розвитку; 3) функціонування за допомогою спеціального апарату публічної влади та управління; 4) визнання її міжнародним співтовариством за ознаками повного суверенітету - політичного, економічного, військового, екологічного; 5) її легалізація в інфраструктурі міжнародних політичних, економічних, військових, екологічних інститутів;

• М. І. Матузова та А. В. Малько виділяють такі ознаки держави, як: територіальні межі та офіційність представника народу за ознакою громадянства; державний суверенітет; видання законів; державний апарат; наявність правоохоронних органів та органів безпеки; тісний зв'язок держави з правом¹³;

• А. М. Колодій, В. В. Копєйчіков, С. Л. Лисенков вказували, що держава є організацією, що існує в межах суспільства, але організацією особливою, яка характеризується тим, що вона:

1) всеохоплююча - об'єднує в єдине ціле всіх членів суспільства, відображає та забезпечує як загальносуспільні інтереси і потреби, так і інтереси й потреби його членів;

2) територіальна - об'єднує членів суспільства (своїх громадян) за територіальною ознакою, територія визначає просторові межі поширення її компетенції;

3) офіційна - представляє суспільство, виступає від Його імені як всередині держави, так і за її межами;

4) універсальна організовує членів суспільства для вирішення питань, що торкаються різних сфер їхнього життя. А також життя суспільства в цілому;

5) верховна (суверенна) є вищою за значенням і силою складовою суспільства і у сфері загальносуспільних інтересів усі інші соціальні організації їй підпорядковуються;

6) централізована - внутрішня побудова держави здійснюється за ієрархією, тобто підпорядкованістю нижчих організаційних структур вищим, і насамкінець

загальнодержавним структурам;

7) володіє спеціальним апаратом управління і примусу, повноваження якого поширюються на все суспільство;

8) здатна надавати своїм втіленням загальнообов'язкового характеру, який забезпечується можливістю застосування державного примусу¹⁴;

• В. М. Корельский та В. Д. Персвалов до ознак держави включають: територіальну організацію населення та здійснення публічної влади в територіальних межах; публічну (державну) владу; державний суверенітет; нерозривний зв'язок держави з правом;

• відомий державознавець Л. Дюгі виділяє чотири елемента держави:

1) сукупність людських індивідів;

2) певну територію;

3) суверенну владу;

4) уряд і т. д.

Схожу точку зору знаходимо і у Г. Кельзена, який вважав, що держава, "як правовий порядок - відносно централізований, обмежений просторовою та часовою сферами чинності, суверенний чи безпосередньо підпорядкований міжнародному праву й загалом дієвий правопорядок" і далі "держава - це така собі корпорація чи то спільнота, що, конструйована нормативним порядком, функціонує відповідно до ідеї розподілу праці, запроваджуючи органи, безпосередньо або опосередковано причетні до її функціонування, а порядком, який констатує цю спільноту, є правовий порядок, що, на відміну від міжнародного правового порядку, означується як національний або державний порядок" та у інших вчених.

Такий погляд існував і у дореволюційній вітчизняній юридичній літературі. Так, Г. Шершеневич відзначав, що "Під поняттям держави розуміється союз людей, які осіли у відомих кордонах та підкореній одній владі", а Б. Кістяківський вважав, що "держава і є правова організація народу, яка володіє у всій своїй повноті своєю власністю, самостійно та первинно, тобто ні від кого не отриманою владою". Аналогічний підхід доданого питання знаходимо і в інших авторів цього періоду.

Таким чином, аналізуючи сучасний стан щодо поняття держави з точки зору розуміння її ознак, у сучасній вітчизняній науковій літературі до них відносять:

• територію;

• населення;

• громадянство;

• державний суверенітет;

• публічну владу;

• державний апарат;

• право;

• податки та збори.

Як правило, зазначені ознаки держави характеризують таким чином:

• територія. "Держава представляє собою єдину територіальну організацію політичної влади в масштабі всієї країни. Державна влада розподіляється на все населення в межах певної території"'⁸. Розкривається ця ознака через певні соціальні інститути - а) громадянство або підданство, іноземців або осіб без громадянства; б) державні кордони; в) територіальне верховенство. Останнє "означає єдність та повноту законодавчої, виконавчої та судової гілок влади держави над населенням, що виключає втручання іноземної влади". При цьому "територія не суспільна, а природна умова існування держави. Сама територія не породжує держави. Вона лише утворює простір, у межах якого держава розповсюджує свою владу";

• населення. Це "сукупність фізичних осіб, незалежно від їхньої національності та громадянства, що законно проживають на території конкретної держави";

• публічна влада. "Держава - це особлива організація політичної влади, що володіє спеціальним апаратом (механізмом) управління суспільством для забезпечення її нормальної життєдіяльності. Механізм держави є матеріальним виразом державної влади";

право. "Держава організовує життя на правових засадах... Без права, законодавства, держава не в змозі ефективно керувати суспільством, забезпечити безумовну реалізацію рішень, що приймаються". Як відзначають В. Корельський та В. Перевалов "нерозривний зв'язок держави та права. Без права держава існувати не може. Право юридично оформлює державу та державну владу та тим самим робить їх легітимними, тобто законними. Держава здійснює свої функції в правових формах".

суверенітет. "У сучасному юридичному трактуванні державний суверенітет означає верховенство та незалежність влади, що підкорена праву, монополію на примус в межах державних повноважень та незалежність держави в рамках міжнародного правопорядку". При цьому вважається, що суверенітет - "збирана ознака держави. Вона концентрує в собі всі найістотніші риси державної організації суспільства. Незалежність та верховенство державної влади виражається у такому:

• в універсальності - тільки рішення державної влади поширюються на все населення та суспільні організації даної країни;

• в прерогативі - можливості скасування та визнання нікчемним будь-якого незаконного прояву іншої суспільної влади;

• в наявності спеціальних засобів впливу, яких не має жодна інша суспільна організація".

Далі будуть розглянуті зазначені та деякі інші ознаки держави, які, на наш погляд, притаманні останній.

Однак для того, щоб зробити аналіз ознак держави, а відповідно формулювання її наукового визначення, доцільним є проведення їхньої класифікації.

На жаль, у літературі ознаки держави, як правило, не класифікуються. Тому в якійсь мірі це питання (питання класифікації ознак держави) є мало висвітленим.

Здається, що з точки зору природи тієї чи іншої ознаки, всі ознаки держави можна поділити на:

• субстанціонально-просторові ознаки, тобто ознаки, які стосуються передумов виникнення держави та які характеризують її через просторово-часові та субстанціональні характеристики (територія, кордони, населення тощо);

• змістовно-публічні ознаки, тобто ознаки, які характеризують державу з точки зору її як специфічного суб'єкта соціальної сфери буття людства, а саме залежно від того соціального призначення, яке вона відіграє (публічна влада, суверенітет тощо). Дана група включає також і соціально-економічні ознаки держави (податки, збори, економічна політика тощо);

• інституціональні ознаки, які характеризують внутрішню структуру державної влади, як певним чином організованої сукупності матеріально-речових елементів (органи держави, посадові особи, апарат держави тощо);

• регулятивно-нормативні ознаки, тобто ознаки, які характеризують державу як систему взаємовпорядкованих зв'язків з:

(а) оточуючими її суспільними суб'єктам;

(б) її внутрішньоструктурними елементами, які можуть виступати як соціальні суб'єкти (державні органи, посадові особи тощо).

Така класифікація дає змогу, крім іншого,

• певним чином упорядкувати (звести до однорідних груп) різні ознаки держави, якими вона зазвичай наділяється в науці;

• фактично розвести в різні групи характеристики різних форм прояву держави, яка являється нам, то як певний феномен, що розгортається у фізичному просторі, то як певна організація, то як частина економічної системи суспільства тощо.

• визначити основні форми прояву держави у зовнішньому світі тощо.

Таке розуміння питання про ознаки держави дозволяє, крім іншого:

• провести більш системний та послідовний аналіз самого феномену держави;

• пояснити причини наявності різних інтерпретацій розуміння сутності держави та її прояву (місця) в реальному житті суспільства. Інтерпретацій, які хоча й відрізняються за своїм змістом, однак знаходять підтвердження в ході аналізу державно-правової дійсності;

• дати різні визначення держави, залежно від того, який бік її існування ми розглядаємо. При цьому ці визначення будуть не суперечити, а, швидше за все, доповнювати одне одного, звичайно, за умови, що додержані правила надання наукових визначень тощо. Розглянемо зазначені групи ознак та надамо характеристику окремим ознакам, що формують ці групи.