Проблеми теорії держави і права - Машков А. - Висновки

На підставі всього вищевикладеного можна констатувати, що

• держава - це складне, дуже багатогранне явище, яке при аналізі виглядає досить суперечливо;

• проблема розуміння держави - це комплексна проблема, яка може бути вирішена на підставі всебічного дослідження держави як специфічного суспільного феномену;

• множинність // державознавчих // теорій пов'язана не лише зі складністю, багатосторонністю держави як соціального явища, різноманіттям її форм в минулому та сьогоденні, а й тим, що держава здійснює політичну владу, діяльність прямо торкається інтересів різних соціальних класів та груп, тобто це значною міро пов'язаної з різноманіттям ідеологічних позицій та політичних уподобань різних авторів;

• можна виділити дві групи причин, що призводили, призводять та будуть призводи! до виникнення різних підходів до розуміння того, що представляє собою держава. Це:

• об'єктивні причини, до яких можна віднести наприклад, складність та багатогранній форм її прояву, історична мінливість цих форм, а також зміст її діяльності тощо;

• суб'єктивні причини, до яких можна віднести наприклад, загально-світоглядні, ідеологічні, політичні тощо установки та підходи окремих представників науки та державних діячів, обмеженість доступу згаданих осіб до інформації щодо емпірики державності тощо;

• необхідно відрізняти державу від таки: явищ, як країна, суспільство, політична система тощо;

• у спеціальній державознавчій літературі пі; державою розуміють, перш за все, особливу, універсальну для даного суспільства політичну організацію, що має публічну владу (державну) владу та спеціальний апарат управління суспільством;

• усі ознаки держави можна поділити з точки зору їх обов'язковості:

обов'язкові, тобто ті, які притаманні будь яким державам незалежно від формі типу, стадії розвитку тощо, факультативні, тобто наявність яких не обов'язковою. З точки зору наявності ознак, що властиві державі, у других соціальних інституцій:

• властиві, тобто особливості, що стосуються держави як специфічного соціального явища;

• відмітні, тобто такі ознаки, які відрізняють державу від інших однорідних соціальних інституцій.

З точки зору природи тієї чи іншої ознаки:

• субстанціонально-просторові ознаки;

• змістовно-публічні ознаки;

• інституціональні ознаки;

• регулятивно-нормативи і ознаки.

У науковій літературі існують певні розбіжності щодо тлумачення змісту окремих ознак держави та їх значення для формування поняття держава;

• поряд із поняттям "ознака держави" в літературі використовуються поняття "елемент держави", "атрибут держави" та "символ держави". Ці поняття не слід змішувати, хоча у них є свої точки перетину змістовних навантажень;

• однією з центральних проблем державознавства та ТДП на сьогодні є питання, що стосуються соціальної сутності держави, її соціального призначення та цінності;

• дослідження соціальної сутності держави зазвичай стосуються двох сторін її прояву:

• держава як організація політичної влади (формальна сторона);

• держава як виразник та захисник інтересів певних соціальних груп (змістовна сторона). У літературі виділяють класовий, загально-соціальний (загальнолюдський), релігійний, національний, расовий підходи до соціальної сутності держави:

• більш правильно вести мову про три підходи до розуміння соціальної сутності держави, а саме (1) стратний; (2) загально-соціальний та (3) комбінований (або інтегрований чи дуалістичний).

• стратний підхід до сутності держави пов'язаний з її розумінням як суспільного інституту, який захищає інтереси певної страти населення.

• загально-соціальний до сутності держави пов'язаний з її розумінням як суспільного інституту, який захищає інтереси всіх громадян, суспільних груп, суспільства в цілому;

• комбінований (або інтегрований чи дуалістичний) до сутності держави пов'язаний з її розумінням як суспільного інституту, який може захищати як інтереси всього суспільства в цілому, так і окремих страт. При цьому в межах такого підходу визнається, що конкретизація соціальної сутності держави (загально-соціальна чи стратна) залежить від характеру суспільно-політичних відносин, що склалися у певний момент часу у тій чи іншій країні.

• соціальна цінність держави залежить від того, який саме соціальний суб'єкт її визначає, від його світоглядного та теоретичного рівня, особистого емпіричного досвіду та інтересів тощо;

• залежно від розуміння соціальної сутності держави буде тлумачитись і її соціальне призначення, зокрема визначатись цілі та завдання, які повинна досягнути (вирішити) держава в своїй діяльності, будуть встановлюватись пріоритети між зазначеними цілями та завданнями тощо;

• значення загально-соціальної сторони державної діяльності зростає по мірі розвитку суспільства від ранніх форм організації до більш високих. Хоча цей процес не можна розглядати як простий та лінійний;

• навіть у випадку, коли держава виконує загально-соціальні функції, на їх зміст неухильно впливає стратна складова її сутності. Тому й загально-соціальні функції так чи інакше здійснюються під знаком інтересів "панівного класу" (ця теза доцільна в рамках підходів, що тяжіють до стратного розуміння сутності держави);

• проблема соціальної цінності держави у радянській правовій науці, а також у сучасній вітчизняній, як правило, розглядається у зв'язку чи в контексті дослідження суміжних наукових проблем (зокрема, соціальної сутності, форми, змісту, функцій, походження держави тощо). Тим часом, проблема соціальної цінності держави сама по собі потребує опису та обґрунтування як відносно самостійна наукова проблема загальної теорії держави і права;

• розуміння соціальної цінності держави та розуміння її змісту досі залишається малодослідженою та дискусійною у державознавчих науках (у тому числі юридичних);

• проблему соціальної цінності держави слід розглядати у контексті конкретного підходу до розуміння соціальної сутності держави;

• соціальна цінність держави дуже тісно пов'язана з її соціальним призначенням, за умови, що соціальна цінність тлумачиться як результат оцінки того, наскільки держава реалізує своє призначення, та відповідно соціальній своїй соціальній сутності;

• розуміння соціального призначення та цінності держави залежить від підходів до визначення сутності держави, а отже, як і у випадку з сутністю держави, можна вести мову про три підходи до соціального призначення та цінності держави:

• страшний;

• загально-соціальний

• дуалістичний.

В історії людської думки було здійснено чимало спроб проінтерпретувати феномен держави у тому числі осмислити її в контексті проблем соціальної сутності, соціального призначення та цінності. Однак ці та інші проблеми державознавства невирішені й нині, тому можуть бути розглянуті як проблеми ТДП.