Розслідування навмисних вбивств - Комаринська Ю.Б. - 3.1. Особливості огляду місця події

3.1. Особливості огляду місця події

Результат розслідування навмисних убивств замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті залежить від вмілої організації слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, кваліфікації працівників органів внутрішніх справ, знання специфіки роботи залізничного транспорту. Хоча в криміналістичній літературі значну увагу приділено особливостям проведення окремих слідчих дій, однак проведення огляду місця події при виявленні трупу людини на об'єктах залізничного транспорту не достатньо висвітлено.

Ступінь важкості проведення такої слідчої дії визначається об'єктами огляду та обставинами події, наявністю між ними причинно-наслідкових та просторово-часових зв'язків, браком інформації про них, вирішенням специфічних завдань, які потребують широкого використання різноманітних форм діяльності, таких як організаційно-перевірочні, тактичні та інші дії слідчого.

Огляд належить до числа так званих початкових слідчих дій і повинен проводитись невідкладно, або після події, яка викликала необхідність огляду, дуже швидко може змінитись обстановка на місці події і можуть зазнати змін сліди, тобто цілком можливою є втрата важливих доказів. Тому закон передбачає можливість у необхідних випадках, як виняток із загального правила, проводити огляд до порушення кримінальної справи.

При огляді місця події слідчий повинен провести три основні дії: виявлення, з'ясування, фіксування. Тому при огляді місця події, поряд із складанням протоколу необхідно застосовувати техніко-криміналістичні засоби (фотографування, відеозапис тощо).

З цією метою є доцільним створювати слідчо-оперативні групи, які зможуть одночасно провести огляд місця вчинення вбивства та місця виявлення трупу.

Кваліфіковано провести огляд місця події зможе лише слідчий чи оперативний працівник, який має в своєму розпорядженні комплекс необхідних технічних засобів. До них перш за все слід віднести: експертний чемодан, оперативна сумка, фото- та відеоапаратура, тощо. Дуже важливо, щоб оперативні і слідчі працівники були завжди забезпечені транспортом для виїзду на місце події.

Лінійний принцип та розташування транспортних відділів міліції поблизу залізничних станцій дозволяють використовувати для пересування будь-які залізничні транспортні засоби і всі засоби зв'язку, що є на залізничній дорозі (телефон, телеграф, селектор, рація).

Ефективність огляду місця події залежить не лише від швидкості прибуття працівників міліції на місце події або від технічного забезпечення оперативної групи, але й в значній мірі від досвідченості особи, яка проводить огляд, від знання нею основних правил огляду, ретельності його проведення.

Добре організована охорона місця події є підставою успішного огляду. З цією метою можуть залучатись наступні особи: людина, яка повідомила про виявлення трупу (за проханням чергового, який отримав повідомлення), сам черговий або його помічник, працівники залізної дороги, працівник міліції, дільничний або інший працівник ОВС, який опинився в районі події.

Однак не всюди ще охороні місця події приділяється належна увага. Іноді ця дія починається лише з моменту прибуття туди слідчо-оперативної групи. Таке положення, особливо по справам про вбивство, не допустимо. Необхідно відразу після отримання повідомлення про подію, що відбулась, застосовувати всі заходи для збереження слідів, речових доказів і обстановки місця події в її першопочатковому вигляді. В протилежному випадку вони можуть бути знищенні або змінені зацікавленими особами, які зазвичай збираються на місці події.

В результаті огляду місця події слідчий може з'ясувати: 1) чи знайомий злочинець з оточуючим середовищем та в якому об'ємі (якщо злочинець знайомий з місцем злочину, він зазвичай обирає найбільш вдалий час та спосіб проникнення на об'єкт); 2) чи знайомий він з потерпілим (час, сліди та обстановка події може вказувати на характер взаємовідношень); 3) дані про зріст, вагу та інші біологічні дані злочинця (на ці дані можуть вказати сліди рук, ніг тощо); 4) мотиви злочину (вказує характер змін обстановки місця події або нанесених ушкоджень); 5) психологічні та соціальні ознаки особи на основі аналізу способу вчинення злочину; 6) мета посягання (може показати коло осіб, які могли вчинити злочин); 7) психологічні та соціальні якості злочинця, що розкриваються з аналізу способу приховування діяння.

У процесі огляду місця події можуть бути виявлені ознаки, які підтверджують або спростовують висунуту версію. Наприклад, ознаками, які дозволяють уявити, що на місці виявлення трупа вчинено вбивство, можуть бути:

1) сліди ніг злочинця і потерпілого. Відшукання слідів ніг у смузі відводу залізничної дороги полегшується тим, що полотно покрите м'яким ґрунтом, на якому добре видно сліди. Але ці сліди можуть бути і непридатними до ідентифікації, тому що на сипучому ґрунті погано відображаються індивідуальні ознаки взуття. Крім цього на місці події можуть бути й інші сліди, які не стосуються події. Тому треба опитати осіб, які знаходились поблизу від місця події, з метою встановлення приналежності слідів;

2) сліди боротьби, виявлені на місці події та на потерпілому;

3) велика кількість слідів крові у вигляді калюжі, потоків та бризок на ґрунті під трупом або коло нього, якщо на трупі є пошкодження, пов'язані з втратою крові. Слід відмітити, що напрямок потоків крові повинен відповідати положенню трупа;

4) поза трупа, наявність саднив, подряпин;

5) стан одягу трупа;

6) знаряддя вбивства - ножі, вогнепальна зброя, металеві предмети, гільзи та інші, залишені біля трупа або неподалік від нього;

7) речі потерпілого, залишені злочинцем як такі, що не представляють цінності, якщо вбивство було вчинено з метою пограбування, а також особисті речі вбивці, якщо він переодягався в одяг потерпілого;

8) відсутність слідів волочіння, скидання трупа з поїзда та інше, що може підтвердити й інші міркування.

Зупинимося на особливостях проведення цієї слідчої дії під час розслідування навмисних.

При розслідуванні вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті необхідно враховувати те, що, як правило, місце події не співпадає із місцем вчинення злочину, це обумовлено намаганням злочинця приховати злочинні дії та специфікою залізничного транспорту, а саме його рухливим характером, постійною зміною обстановки на ділянках залізної дороги, зоною підвищеної небезпеки і особливого контролю. Тобто не завжди те, що відбулось можна визначити як подію злочину, інколи це помилкове уявлення, інша подія.

Так вчиняючи злочин в тамбурі, на перехідних та тормозних майданчиках, платформах, в не зачинених вагонах вантажних потягів та інших місцях рухомого складу, злочинці з метою створення видимості нещасного випадку (падіння з потягу), як правило викидають труп з поїзда.

В криміналістичній літературі зазначені особливості тактики огляду трупу на місці його виявлення, які полягають у дотриманні таких вимог:

- до огляду труп залишається в недоторканному вигляді, до нього нікого не допускають, за винятком слідчого та судово-медичного експерта;

- поблизу трупа не слід знімати верхній одяг, головні убори, розкладати дипломати, слідчі валізи тощо;

- оглядати труп потрібно планомірно, неквапливо, приділяти увагу найменшим деталям;

- неможна змінювати позу трупу й розташування оточуючих предметів до докладного фіксування в протоколі;

- протокол складають на місці під час огляду трупу;

- особливу увагу звертають на підозрілі плями, сліди боротьби й опору як на навколишньому осередку, так і на трупі;

- під час опису положення трупу рекомендується описувати його розташування стосовно найближчих предметів, які можна розпізнати;

- після закінчення огляду місця події вживають заходів щодо термінової і обережної доставки трупу до моргу;

- до завершення судово-медичного дослідження трупу не можна вимагати від спеціаліста висновків про причини й обставини смерті.

Однак під час огляду місця виявлення трупу на залізничному транспорті слідчий повинен пам'ятати, що першими, як правило, труп виявляють працівники залізничного транспорту, які повинні дотримуватись вимог інструкції "Про порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру на залізничному транспорті України", затверджену наказом Міністерства транспорту України від 08.04.1998 року № 117, в якій зазначено, що положення виявленого мертвого тіла не можна змінювати, якщо воно не може бути зачеплене рухомим складом. У протилежному разі тіло загиблого слід перенести, попередньо зазначивши його положення, по змозі не змінюючи пози, на узбіччя колії. Затримувати у таких випадках рух поїзда до прибуття відповідальних посадових осіб (автор - з числа працівників залізниці) для розслідування забороняється.

Враховуючи ці обставини слідчий повинен пам'ятати, що місце та положення трупу можуть бути змінені, без з'ясування у працівників залізничного транспорту всіх подробиць та обставин події, змін, яких зазнало місце події та труп людини, слідчий може прийти до невірних висновків, висувати версії, що направлять розслідування по хибному шляху.

Наявність на місці події великої кількості людей (залізничників, медичних працівників, членів комісії зі складу працівників залізничного транспорту, що зобов'язані проводити в таких випадках службове розслідування) ускладнює пошук слідів та речових доказів. Крім цього, скупчення на місці події великої кількості осіб, не задіяних напряму в його огляді, може привести до неправильних, необережних та нецілеспрямованих дій з їх сторони. Можуть бути знищені сліди, змінена обстановка, переміщенні з місця першопочаткового розташування речові докази, а також залишені сліди, що потім будуть помилково занесені в протокол огляду місця події як ті, що мають відношення до злочину.

Як вже ми зазначали оглядати труп потрібно планомірно, неквапливо, але знову ж враховуючи специфіку залізничного транспорту, якщо труп виявлено на залізничній колії, існує брак часу, це вимагає від слідчого сконцентрованості, уважності, точності проведення всіх необхідних дій.

Ще однією особливістю проведення такої слідчої дії на залізничному транспорті є те, що, як правило, місце події та місце вчинення злочину не співпадають.

Місцем події прийнято називати ділянку місцевості або приміщення, в межах якого виявлені сліди злочину. При цьому мається на увазі, що злочин міг бути вчинений як на місці його виявлення, так і в іншому місці.

На відміну від місця події місцем злочину вважається район вчинення злочину або настання злочинного результату, сліди якого могли бути виявлені і поза цього району.

Як показує практика вбивці інколи переміщують труп, під час на значну відстань, перевозять його на автомобілі, закидають у порожній вагон товарного потягу, що проходить повз, тощо. В таких випадках з'являється два місця події: місце виявлення трупу та місце убивства.

Якщо злочин вчинено в одному місці, а сліди його виявлені в іншому, то в наявності і місце злочину, і місце події. Якщо ж злочин вчинене в тому ж місці, де виявлені його сліди, то місце події та місце злочину співпадають.

Місце події у справах про вбивство, що розглядаються - це, на наш погляд, перш за все ділянка території, що відведена залізничній дорозі або рухомий склад, де вчинене вбивство або виявлено труп, а також прилеглий до неї (залізничне полотно, смуга відводу або будівлі) простір, в якому можуть бути виявлені сліди та предмети, що відносяться до злочину.

Виявлення ознак приховування є основною частиною діяльності з розпізнання способу приховування. Частіше за все процес розпізнання починається з виявлення ознак способу приховування злочину. Виявлення та правильна оцінка цих ознак в процесі огляду дозволяє встановити елементи способу приховування, а потім і обставини, що приховуються.

Важливе значення під час розслідування даної категорії убивств мають негативні обставини. Але їх не завжди можна виявити на початковому етапі. Ми вважаємо, що до ознак застосування окремих способів приховування слід віднести не лише негативні обставини, але й сліди діяння та самого приховування.

Негативні обставини прямо не вказані у кримінально-процесуальному законодавстві України, але вони за своїм походженням і характером сприяють повноті і всебічності доказування обставин події злочину і винуватості осіб, які причетні до нього, своїм змістом і закономірностями виникнення, а також ситуаційними, сумісними чи несумісними з подією злочину певними зв'язками. Після достовірного з'ясування, негативні обставини набувають значення побічних доказів.

Всі вбивства, що маскують під інші події, умовно поділяються на дві групи: 1) ті, що маскуються або після вчинення злочину, або хоча і до убивства, але без якої-небудь підготовки; 2) ті маскування, до підготування котрих приступають ще до вчинення убивства. В цьому випадку злочинці ретельно продумують свої дії, готують неправдиві докази, розповсюджують чутки (що їх не буде у районі події, що майбутня жертва психічно неповноцінна і не раз намагалась вкоротити собі життя, тощо).

Виявлення таких інсценувань породжує великі труднощі, так як продуманість дій дозволяє злочинцеві уникнути багатьох помилок.

Як би злочинці не маскували свою протиправну діяльність, але такі факти як хвилювання, обмеженість у часі під час вчинення злочину, нерідко погане освітлення або повна темнота на місці події, раптова поява свідків, інші непередбачені обставини сприяють тому, що завжди там залишаються сліди, докази.

При огляді місця події рекомендується врахувати наступні рекомендації:

1. Приймаючи до уваги важливість негативних обставин для викриття інсценування, включити в перелік мети огляду місця події виявлення та фіксацію негативних обставин.

2. Для досягнення мети - виявлення негативних обставин слідчий в ході огляду місця події обов'язково повинен поставити та вирішити наступне питання: чи правдива обстановка місця події, чи не створена вона навмисно. Тому є необхідним включити це питання в число питань, що підлягають вирішенню в ході огляду місця події.

3. Питання про те, чи правдива обстановка місця події, можна вирішити, лише застосовуючи спеціальні методи виявлення негативних обставин.

4. Уявлення про інсценування, якщо воно виникнуло до огляду місця події або під час його проведення, повинно відразу перевірятись в процесі цієї слідчої дії шляхом збору інформації, що підтверджує або спростовує це уявлення.

Слід враховувати також, що специфіка залізничного транспорту не дозволяє, в більшості випадків, проводити повторний чи додатковий огляд місця події. Тому поверхневий, формальний підхід до проведення цієї слідчої дії може призвести до суттєвих помилок, а як наслідок уникнення злочинцем законного покарання.

Послідовність провадження огляду визначається слідчим залежно від того, що оглядається. Так, огляд місця події повинен проходити статичну та динамічну стадії: спочатку все місце події, всі предмети та труп оглядаються та фіксуються у тому вигляді, в якому вони постали перед слідчим, без їх переміщення (їх стан, розташування, розміри тощо), а коли всі параметри зафіксовано, об'єкти пересуваються розглядаються, фотографуються, описуються окремо, виявляються при цьому ще якісь особливості, сліди, що мають значення для справи.

Вивчення практики дало змогу виявити декілька особливостей огляду місця події по справам про вбивства. Перша та основна особливість випливає з наявності на місці злочину трупу або його частин. Це відрізняє даний вид огляду від інших видів огляду.

Кваліфікаційний огляд трупу завжди відіграє важливу роль в ході розслідування злочину. Більш того, нерідкі випадки, коли лише на основі огляду трупу, його пози та оточуючих труп предметів робиться висновок, що відбулось: вбивство, самогубство або нещасний випадок. Однак встановлення причин смерті значно ускладнюється тим, що злочинці, вчинив убивство, маскують його під самогубство або нещасний випадок.

Тому, виїжджаючи на місце виявлення трупу, працівники міліції не повинні мати упередженої думки, не притримуватись найбільш очевидної версії. Необхідно ретельно провести огляд трупу та місце його виявлення і лише після того, як буде абсолютно ясно, що в даному випадку немає вбивства, робити висновок про самогубство або нещасний випадок.

Працівникам, які проводять огляд, також необхідно встановити особу потерпілого. Ця обставина нерідко ускладнює огляд та розслідування по даній справі.

Друга особливість огляду місця події, пов'язаного з убивством, в необхідності встановлення - чи є місце виявлення трупу місцем злочину, так як місце виявлення трупу не завжди є місцем убивства. Працівники міліції прибувши на місце події в більшості випадків не можуть знати, що саме їм необхідно оглядати: місце виявлення трупу або місце злочину. Це питання може бути вирішене лише в процесі огляду. Тому місце виявлення трупу завжди оглядається з такою ж ретельністю, як і місце злочину.

Третя особливість даного виду огляду в тому, що допускається можливість деяких змін обстановки місця злочину або сторонніми особами, або самими слідчими працівниками.

Так у випадках нанесення потерпілому поранень виникає необхідність в надані йому медичної допомоги, для чого потерпілого негайно транспортують у лікарню. В деяких випадках це робиться ще до приїзду слідчих працівників. Так при наїзді рухомого складу на людей на території станції чи перегоні, при виявленні мертвої чи пораненої людини на колії чи в смузі відводу кожний працівник залізничного транспорту зобов'язаний: - надати першу допомогу потерпілому, повідомити в медичний пункт або викликати швидку допомогу, а в разі неможливості це зробити, - вжити заходів для зупинення поїзда з метою відправлення потерпілого в найближчий медичний пункт.

В зв'язку з цим на місці події та на об'єктах огляду неминуче з'являються нові сліди, що природно, ускладнює огляд. Слідчі працівники, які проводять огляд місця події, повинні виявляти та враховувати ці зміни, з метою не зробити помилку, прийняв більш пізні сліди за сліди злочинця.

Під час проведення огляду місця події, при розслідуванні навмисних вбивств, замаскованих під нещасний випадок або самогубство на залізничному транспорті, на наш погляд, слід додати ще одну особливість, а саме огляд транспортного засобу. Особливість цієї дії виявляється в тому, що в переважній більшості, оглянути поїзд на наявність пошкоджень, заподіяних в результаті пригоди, визначення його технічного стану, наявність на його частинах слідів зіткнення, а саме слідів крові, волосся та інших слідів, на місці виявлення трупу неможливо. Між тим такий огляд нерідко дає можливість виявити на об'єкті криміналістично значущі для розслідування сліди. Так, при переїзді через тіло загиблого на частинах транспорту, що знаходяться нижче рами (на колесах, ресорах тощо), на самій рамі, можна виявити сліди крові, волосся, частинки м'яких тканин, шматки одягу, які повинні бути описані та сфотографовані. Так як у разі наїзду швидкісного поїзда, що прямує зі швидкістю 140 км/год., на людей машиністу забороняється зупиняти потяг. Тому провести огляд поїзда можливо лише через деякий час, коли він буде знаходитись у локомотивному депо, а як наслідок необхідні для розкриття та розслідування злочину докази можуть зникнути або змінитись. При необхідності за дорученням слідчого дані об'єкти можуть бути оглянуті іншими слідчими або працівниками органу дізнання за сотні і навіть тисячі кілометрів від місця події.

При виявленні трупу з ознаками насильницької смерті, на залізничному полотні або ж поблизу нього, а також в залізничному рухомому складі огляд місця події та трупу проводиться за загальними правилами огляду по справам про вбивства, але з урахуванням функціональних особливостей залізничного транспорту.

Зокрема, огляд місця події у зазначених випадках повинен включати огляд трупу (його частин), частини залізничного шляху, рухомого складу та інших об'єктів, що пов'язані з подією. При цьому огляд та опис трупу на місці події проводиться у визначеній послідовності. Найбільш вдалою на наш погляд є наступна послідовність: 1) місце знаходження та виявлення трупу; 2) загальний вигляд трупу, його положення та поза; 3) предмети, що знаходяться на трупі, в руках трупу, всередині трупу; 4) одежа на трупі та предмети, що знаходяться в одязі; 5) ушкодження на трупі та трупні явища.

Слідчий, прибувши на місце події, повинен негайно з'ясувати, не внесені які-небудь зміни в обстановку після виявлення трупу, а якщо внесені, то з чим це пов'язано. Так, наприклад, коли положення трупу заважає руху, а також з метою уникнути подальших ушкоджень трупу потягом, що проходить повз, його інколи убирають з місця початкового розташування до прибуття учасників огляду. Якщо труп виявлено на залізничному перегоні, то його частіше потягом доставляють до ближчої станції. Коли убивство вчинене на території залізничної станції, труп може знаходитись в медпункті вокзалу, куди його нерідко переносять.

При виявлені трупу в потязі, наприклад, коли він знаходиться у вагоні пасажирського поїзда та ускладнює переміщення пасажирів або лежить на майданчику між вагонами і може впасти при русі потягу, його також переміщують.

В таких випадках місце вихідного положення трупу, його позу, а також інші зміни в початковій обстановці слідчий встановлює зі слів очевидців. Всі особи, які провели ці зміни або які знають про них, повинні бути допитані. Місце, де знаходився переміщений пізніше труп, повинно бути оглянуто та відмічено в протоколі огляду із посиланням на осіб, які на нього вказали.

Іноді трупи доставляють безпосередньо у морг, при чому їх огляд на місці виявлення за тих чи інших причин зовсім не проводився.

Огляд трупу є серйозною частиною слідчого огляду при розслідуванні справ про убивства. Зазвичай його проводять судово-медичний експерт. Він встановлює наявність і тяжкість ушкоджень на тілі убитого, час та причину настання смерті, знаряддя убивства тощо.

Однак труп повинен оглядатись не лише судово-медичним експертом, але й слідчим.

Необхідно зазначити, що огляду трупу оперативні та слідчі працівники міліції не приділяють необхідної уваги. Фактично вони повністю перекладають його на судово-медичних експертів.

Таке положення неможна сприймати як нормальне і правильне. Зовнішній огляд трупу є частиною огляду місця події і тому повинен проводитись слідчим спільно із судово-медичним експертом, якщо неможливо викликати судово-медичного експерта, то запрошується найближчий лікар.

Зовнішній огляд трупу проводиться з метою:

1) встановити час настання смерті;

2) знайти ознаки, сліди або докази, що дозволяють встановити особу убитого і обставини злочину.

Оглядаючи труп, слідчий повинен з'ясувати та вказати в протоколі не лише місце знаходження трупу, але й його положення по відношенню до ближніх об'єктів. При виявленні трупу на залізничному полотні або поблизу нього обов'язково відмічається, на якій дільниці шляху він знаходиться (парна або не парна колія, який кілометр та пікет), поблизу від яких шляхових споруд (наприклад, шляхопровід, перегін, стрілочний перевід та пікет), як лежить по відношенню до рельсових шляхів (в колії між рейками; при двоколійному шляху - в якій колії; на міжпутті; на бровці; під укосом), на якій відстані від рейок, як розташовані голова та ноги відносно них. При виявлені трупу під залізничним транспортом вказується під яким вагоном він лежить, під якою колісною парою (або на якій відстані від конкретної колісної пари). У випадках розчленування трупу відмічається, які частини тіла виявлені, на яких місцях залізничного шляху вони знаходились, відстань між ними. Якщо на невеликому відрізку шляху знайдено не всі частини тіла, необхідно відмітити залізничний шлях протягом декількох кілометрів по направленню руху потягу, так як відомі випадки, коли частини трупи виявлялись на відстані до 100 кілометрів від місця події.

Якщо труп виявлено у вагоні, що стоїть на станційних шляхах, потрібно точно зафіксувати в протоколі огляду місце, де стоїть вагон, на якій колії станції, чи є поряд ще які-небудь вагони, на якій відстані знаходиться вагон від службових та жилих будівель, яка видимість вагону з цих місць.

Оглянути необхідно не лише вагон, в якому виявлено труп, але й сусідні вагони, де потерпілий чи злочинець могли знаходитись до убивства або після вчинення злочину і де могли залишитись будь-які сліди їх перебування.

При виявленні трупу в товарному вагоні необхідно перевірити, чи немає серед вантажу яких-небудь сторонніх предметів, які можуть належати убитому або злочинцю, відмітити положення трупу по відношенню до бокової або торцевої стінки вагону, до двері вагону, відстань до цих об'єктів, куди направлені голова та ноги трупу.

У всіх перерахованих випадках в протоколі огляду вказується поза трупу: чи лежить труп на спині, на животі або на боці; обличчям догори, донизу або в сторону; в якому положенні тулуб: витягнутому або зігнути. Іноді трупи можуть бути в стані не лише лежачи, але й сидячі, напівсидячи тощо.

Під позою трупу розуміють взаємне розташування частин його тіла к моменту огляду. Дослідження пози трупу має суттєве значення для розслідування. Вивчити позу трупу необхідно у взаємозв'язку з оточуючими труп предметами та слідами, станом одягу на ньому (якщо віна є) і з урахуванням негативних обставин.

По позі трупу, наявністю та станом одягу на ньому слідчий не рідко може визначити, чи пов'язано вбивство із зґвалтуванням, чи є місце виявлення трупу місцем убивства, в якому положенні знаходилось обличчя потерпілого в момент нападу на нього тощо.

Поза трупу може підтвердити або спростувати ту чи іншу версію про обставини загибелі потерпілого. Так, наприклад, для трупу людини, яка розбилася при падінні з рухомого потягу, характерна поза з розкинутими руками і ногами та не типова поза із витягнутими вздовж тулуба руками й зімкнутими ногами. Разом із тим, неможна не враховувати, що іноді убивця, з метою відвести від себе підозру, приховати істині мотиви убивства, навмисно надає трупу таку позу і виконує такі дії, які створювали би уяву про зовсім інші мотиви злочину.

Положення трупу та його частин фотографується і заноситься слідчим на план-схему місця події.

Можливі випадки підкладання жертви на рейки в зв'язаному вигляді. В таких випадках необхідно ретельно оглядати вузли та встановлювати, чи не міг покійний сам себе зв'язати або прив'язати до рейок, так як відомі випадки, коли самогубці застосовують такі способи для того, щоб не відстрочити своє рішення та не виконати задумане. З цією метою вони можуть зв'язувати себе, прив'язувати до рейок, надягати на голову мішок з тим, щоби не бачити потягу, що наближається.

Коли людина потрапляє під потяг або при падінні з нього одежа зазвичай рветься, брудниться тощо. Тому при виявленні трупу на залізничному полотні або поблизу нього, описуючи його одяг, звертають увагу на забруднення (мастильними речовинами, антисептиками, вугільним пилом тощо), наявність слідів, що схожі на кров та інші виділення, наявність на одязі смуг тиску, смуговидних ділянок руйнування, розривів тощо. Відсутність таких слідів на одязі трупу може вказувати на те, що в даному випадку смерть наступила за інших причин, що не пов'язані із залізничною травмою.

Важливо встановити та зафіксувати положення одягу (розстібнута одежа; вивернуті кишені; інший безлад в одежі), а також чи є які-небудь предмети одежі, що повинні відповідати порі року, погодним умовам, умовам слідування потерпілого в потязі тощо (наприклад, відсутність зимою на трупі одежі, головного убору, взуття тощо).

Звертається увага на відповідність ушкоджень на одязі характеру та місцю розташування ран на тілі загиблого.

Кишені, що є на одежі трупу, та все виявлене в них ретельно описується. В даному випадку, крім предметів та документів, які можуть бути при цьому виявленні, має значення виявлення навіть незначної кількості частинок різних речовин (пилу в отворах на кінцях брюк, частинок тютюну в кишенях тощо), що може допомогти визначити, наприклад, професію потерпілого, його звички тощо. Необхідно ретельно продивитись всю одежу, головний убір з метою можливого виявлення зашитих документів, коштовностей або інших предметів.

При огляді взуття слід звертати увагу на підошву, так як іноді на них можуть залишитись частинки ґрунту або інших сипучих речовин, які відсутні на місці виявлення трупу. Ця обставина може вказувати на те, що місце виявлення трупу не є місцем вчинення вбивства. Теж саме можна сказати відносно підошов ніг, якщо труп виявлено без взуття.

Огляд та опис ушкоджень на трупі та трупні явища проводяться в останню чергу в зв'язку з тим, що деякі з них можуть знаходитись на частинах тіла, прикритих одежею.

Для того, щоб провести кваліфікований огляд трупу, виявленого на залізничному полотні, слідчий повинен знати особливості тілесних ушкоджень, отриманих в результаті впливу залізничного транспортного засобу. Судово-медичні спеціалісти розділяють ушкодження на типові та нетипові.

До типових залізничних ушкоджень відносять: ті, що виникають в результаті дії коліс товарного складу; ті, що не пов'язані із дією коліс.

До першої групи типових залізничних ушкоджень відносяться: смуги тиску (відбитки поверхні коліс, що котяться, на шкірі); смуги (сліди) обтирання бокових поверхонь колісних дисків о шкіру; відділення голови від тулуба; розчленування тулубу; переломи кісток голови з відокремленням шкіри; відокремлення кінцівок із особливими переломами трубчатих кісток.

До другої групи типових залізничних ушкоджень відносяться: сліди волочіння на тілі та одежі потерпілого; відривання кінцівок; забруднення тіла та одежі мастильними речовинами ходових частин залізничного транспорту, антисептиками, якими змащені шпали; стискання тіла між буферами.

При тиску частин колеса рухомого залізничного транспорту ушкодження мають вигляд широких бурих смуг. Інколи відбувається розділення частин тіла і ці бурі смуги зберігаються по краях ран, в інших випадках - шкіра зберігається неушкодженою і відбиток колеса залишається як широка, зазвичай пергаментної щільності в наслідок висихання, буро-коричневого кольору смугу.

Нехарактерними будуть всі ті ушкодження, що нанесенні частинами залізничного транспорту, без тиску, а виникли від ударів та відкидання, тобто ушкодження, що можуть бути характерними взагалі як ушкодження від тупих предметів.

Ушкодження, що симулюють походження від інших предметів - колючих, рублячих, вогнестрільної зброї, зазвичай представляють собою відкриті переломи кісток із розривами шкіри.

Ушкодження на трупі не рідко вже в процесі огляду дозволяють визначити походження залізничної травми. Так, наприклад, досі характерні випадки самогубств, коли самогубця лягає на полотно та кладе шию на рейки. В цих випадках всі ушкодження локалізуються в області шиї, голова відділяється від тулуба, і ушкоджень в інших місцях зазвичай не буває, що дає підстави припускати самогубство.

Враховуючи особливий характер, категорії злочинів що ми розглядаємо, можна виділити ряд негативних обставин (стосовно тілесних ушкоджень), на які необхідно звертати увагу під час проведення огляду трупу:

1. Якщо труп виявлено через декілька хвилин після можливого часу настання смерті (наприклад, труп лежить на рейках залізної дороги та виявлений через 10-20 хвилин після проходження потягу), то незалежно від загальної картини події наявність трупних плям буде негативною обставиною для версії про нещасний випадок.

2. Відсутність крові під трупом і на місці події при значних ушкодженнях тіла вказує на посмертне нанесення ушкоджень.

3. Нетипові для транспортної події ушкодження трупу та одежі, особливо якщо вони смертельні (наприклад, рани в області серця).

4. Відсутність деяких деталей одягу взагалі та в залежності від погоди, зокрема (наприклад, наявність однієї шкарпетки, малоймовірно, що друга шкарпетка була знята рухомою частиною потягу).

5. Невідповідна одежа порі року.

6. Як при самогубстві так і при нещасному випадку необхідно враховувати, що загиблий повинен самостійно пересуватись до місця своєї загибелі. На взутті зберігаються забруднення, що характерні для того маршруту.

Ушкодження на трупі повинні бути описані детально і точно. В протоколі огляду необхідно вказати їх характер, форму, розміри, розташування на тілі, ознаки ушкоджень за життя (наявність крововиливу в області ушкоджень, ознаки кровотечі на одежі, поряд із трупом тощо), а також інші особливості (смуги тиску та обтирання, сліди волочіння тощо). Також відмічається характер трупних явищ, зокрема, ступінь охолодження трупу, наявність трупних плям, їх колір та розташування. За цими даними можна уточнити час настання смерті, а частіше вирішити питання, чи змінювалось положення, чи не переміщувалося тіло з моменту настання смерті до огляду його слідчим. Описувати ушкодження та трупні явища необхідно за допомогою спеціаліста в області судової медицини.

Після закінчення поверхневого огляду трупу необхідно провести його дактилоскопування. Це важливо не лише для встановлення особи загиблого (якщо вона невідома), але й для того, щоб в подальшому відрізнити відбитки пальців рук загиблого від слідів папілярних візерунків, які виявлені на місці події або можуть бути виявлені в інших місцях та належати злочинцеві.

Одним з основних завдань огляду навколишньої обстановки є також і пошук предметів і слідів, що можуть мати значення для з'ясування причин та обставин загибелі потерпілого. При виявлені трупу на залізничному полотні або поблизу нього необхідно звернути увагу на стан поверхні ґрунту, на наявність каменів, інших твердих предметів і на інші особливості місцевості. Так, наприклад, відсутність прим'ятої трави навколо трупу може свідчити про те, що потерпілий або його труп були скинути з потягу, і, навпаки, виявив сліди волочіння, сліди взуття по направленню до насипу і назад, можна уявити, що труп вбитого був перенесений іншою людиною до залізної дороги з іншого місця.

Важливе значення має виявлення слідів крові. Розташування, форма і направленість слідів крові нерідко допомагають встановити картину події або окремі важливі обставини. Так, якщо сліди крові виявлені на значній відстані повз рейкової колії, можна уявити, що при наїзді на потерпілого потяг протяг його або на полотні дороги могла витікати кров загиблого, який знаходився в рухомому складі (у вагоні, на платформі). За направленням крапель крові можна також встановити, в якому напрямку йшов потяг. Наявність слідів крові в середині вагону, їх розташування, направлення, дозволяють визначити місце, де знаходився потерпілий, коли йому була нанесена рана.

Поряд з цим слід мати на увазі та фіксувати відсутність слідів крові, якщо по характеру ушкоджень, що є на трупі, такі сліди повинні бути, так як це свідчить про те, що труп було пересунуто з того місця, де знаходився з початку.

Злочинцем можуть бути залишені сліди ніг, зокрема, на підлозі вагона можуть бути виявлені закривавлені сліди ніг або взуття злочинця; у полотна залізної дороги в залежності від характеру ґрунту (особливо, якщо ґрунт м'який та вологий) також можуть залишитись чіткі відбитки ніг.

Обов'язково треба скласти план місця виявлення трупу. В ньому повинно бути відображено направлення руху потягу, кілометр, пікет, де було виявлено труп, відстань його від рейок та інших предметів, які можуть мати значення для справи. Якщо труп було пересунуто, на плані необхідно відмітити місце, де він першопочатково знаходився.

При ударі потягом, що рухається, з наступним відкиданням тіла на передній або боковій поверхні локомотива або переднього вагона електропотягу можуть бути виявлені утертість пило-грязьового шару, краски, сліди крові, волосся, що прилипли до поверхні, частини мозкової речовини, одягу тощо.