Теорія права і держави - Скакун О.Ф. - 8. Юридичні особи як суб'єкти (учасники) правовідносин

Юридична особа - організація, створена шляхом об'єднання осіб і (або) майна, зареєстрована у встановленому законом порядку, наділена загальною цивільною правоздатністю і дієздатністю, яка має право здобувати і здійснювати майнові й особисті немайнові права, виконувати обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суці, арбітражному чи третейському суді. За законодавством України юридичною особою може бути також товариство, створене однією особою.

Ознаки юридичної особи:

1) організаційна єдність і автономія, тобто чітка внутрішня структура, наявність органів управління і відповідних підрозділів для виконання завдань і функцій, закріплених статутом, установчим договором або положенням; самостійний баланс - кошторис витрат, статутний фонд і банківський рахунок;

2) майнова відокремленість, тобто має майно, яке відокремлене від майна її учасників і засновників; володіння цим майном на праві власності, господарського відання або оперативного управління. Важливим є не факт наявності майна як такого, а сам принцип функціонування організації за розпорядженням, користуванням і володінням ним;

3) наявність самостійної майнової відповідальності за своїми обов'язками, що нерозривно пов'язано з майновою відокремленістю. Наприклад, стягнення кредиторів звертаються на відособлене майно організації;

4) участь у цивільному обігу від свого імені, набуття і здійснення від свого імені майнових та особистих немайнових прав, несення обов'язків (цивільна дієздатність);

5) процесуальна правосуб'єктність - здатність бути позивачем і відповідачем у суді (звертатися з позовом до громадян, інших осіб, відповідати за боргами у разі зворотного позову) (процесуальна дієздатність);

6) легалізація діяльності - зареєстрованість у встановленому законом порядку (у сфері підприємницької діяльності легалізацією є момент видачі ліцензії на спеціально визначені види діяльності).

Правосуб'єктність юридичної особи настає з моменту державної реєстрації. Державна реєстрація означає легалізацію підготовлених установчих документів і реквізитів (статут, кругла печатка, штампи, найменування та ін.) та одержання свідоцтва про державну реєстрацію - документа установленого зразка, що засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної або фізичної особи. Виключення з державного реєстру означає ліквідацію юридичної особи і, отже, втрату її правосуб'єктності.

Правосуб'єктність юридичної особи є спеціальною: вона здійснює лише ті дії, котрі зафіксовані в установчих документах.

Види юридичних осіб залежно від порядку створення:

o юридичні особи приватного права - створюються на підставі установчих документів (статут, затверджений учасниками, або установчий договір між учасниками);

o юридичні особи публічного права - створюються за рішенням державного органу (розпорядчим актом президента країни, вищого органу державної виконавчої влади, органу державної влади на місцях або органу місцевого самоврядування).

Види юридичних осіб залежно від держави:

o державні - створюються для виконання функцій держави; мають публічні цілі і не прагнуть до одержання прибутку як статутного завдання; можуть займатися і підприємницькою діяльністю, але лише тією мірою, яка служить досягненню цілей, заради яких вони створені і відповідають їм; фінансуються головним чином коштом держбюджету; функціонують на підставі принципу: "заборонено все, окрім прямо дозволеного законом";

o недержавні - створюються у сфері господарства, політики, освіти, культури (громадські організації, профспілки, політичні партії, релігійні організації, приватні підприємства, господарські об'єднання та ін.); мають на меті досягнення цілей та інтересів своїх членів; фінансуються, як правило, своїм коштом; діють відповідно до статутних документів, зареєстрованих у встановленому законом порядку; функціонують на підставі принципу "дозволено все, окрім прямо забороненого законом". Недержавні юридичні особи можна поділити на комерційні (мають на меті отримання прибутку) і некомерційні (не мають на меті отримання прибутку).

9. Об'єкти правовідносин
10. Юридичні факти як підстави виникнення правовідносин
11. Фактичний (юридичний) склад, його ознаки та види
12. Правові презумпції як спосіб установлення юридичних фактів
13. Правові аксіоми, фікції, преюдиції
Розділ 20. Безпосередня реалізація і застосування норм права
1. Реалізація норм права, її поняття та основні ознаки
2. Форми і способи безпосередньої реалізації норм права
3. Застосування норм права як опосередкований спосіб правореалізації
4. Підстави, форми і функції застосування норм права
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru