Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Сприяння шлюбу

Добровільність шлюбу засвідчується насамперед особистим поданням заяви про реєстрацію шлюбу.

Чи може така заява бути подана представником за дорученням, який спеціально уповноважений на вчинення цієї дії?

У частині 3 ст. 28 СК міститься ствердна відповідь на це запитання. Міністерство юстиції України мало іншу думку з цього приводу, саме тому і наполягало на виключенні цієї норми із Кодексу. Однак таке процедурне представництво не таїть у собі жодної небезпеки, адже вимога про обов'язкову присутність обох наречених при реєстрації шлюбу залишається непохитною.

Реєстрації шлюбу за участю представника Сімейний кодекс України не допускає204.

За канонами Православних церков, Греко-католицької церкви, участь наречених у таїнстві вінчання також є обов'язковою.

Сімейний кодекс України не вимагає згоди.

Батьківське благословення

Благословення батьків на шлюб і не зобов'язує тих, хто бажає одружитися, хоча б повідомити батьків про своє рішення. Однак традиції, звичаї все ж пов'язують благополуччя шлюбу з батьківським благословенням.

Заборона батьками шлюбу дочки чи сина, викрадення ними паспорта з метою відтермінування державної реєстрації, відмова у благословенні, демонстративне ігнорування шлюбу та весілля - не найкращі способи вирішення конфліктної ситуації. Адже, не прийнявши таким чином до своєї родини зятя чи невістку, батьки не лише віддаляють від себе дочку чи сина, а й створюють для себе реальну перешкоду у спілкуванні з майбутніми внуками.

Діти мають право на власний вибір. Крім того, діти мають право на власні помилки. Відомо, що тягар власних помилок, зумовлених своїм недостатньо виваженим, як згодом з'ясується, вибором, є значно легшим, ніж тягар помилок, спричинених втручанням інших осіб.

Забороняти шлюб своїх сина чи дочки - незаконно, оскільки такі дії не узгоджуються із закріпленим у ст. 29 Конституції України правом на особисту свободу.

Такі дії можуть бути причиною психічних хвороб, довічного парубкування, дівоцтва і навіть самогубства.

Можна радити, застерігати, але не можна забороняти, оскільки юридичне значення таких заборон - нікчемне, а психологічні наслідки можуть бути важкими, триваючими й навіть незворотними.

Сприяння шлюбу

Родичі, приятелі, сусіди нерідко вживали заходи до знайомства молодих людей чи навіть уже літніх з метою сприяти їх одруженню. Нерідко траплялося, що свої послуги пропонували "свашки", відомі в окрузі "агітатори", які працювали за відповідну плату.

У 70-ті роки минулого століття предметом дискусії було питання етичності існування різноманітних агентств, які організовували знайомства неодружених людей, давали їм рекомендації щодо вибору шлюбного партнера за допомогою електронно-обчислюваних машин. Була висловлена думка про те, що "електронні свахи", посередницькі бюро у сфері шлюбу мають бути категорично відкинуті, оскільки вони наче суперечать морально-етичним засадам шлюбу в умовах держави, яка побудувала соціалізм207.

На той час навішування ідеологічних ярликів уже не було небезпечним, тому така позиція певної частини громадян не стала перешкодою у діяльності різних осіб та організацій, які здебільшого щиро намагалися допомогти тим, хто сам не зміг організувати своє сімейне життя.

Сьогодні комерційна діяльність у сфері знайомств неодружених людей є звичним явищем. Мало кого, певно, дратують і щотижневі радіопередачі Служби знайомств. Хіба що іноді викликають усміх та кепкування ті вимоги, які заявники ставлять до своєї майбутньої "половинки": "жадібних, скупих, лінивих прошу не турбувати", "несхильна до повноти", "вільний від обов'язків перед дітьми", "сексуально байдужа", "добра господиня", "щоб мав автомобіль" тощо, а особливо - обіцянка "розгляну усі пропозиції".

Організації, які сприяють знайомству, не відповідають за неточність інформації, поданої заявником, як і за те, що майбутній шлюб може виявитися невдалим.

Канонічні перешкоди до шлюбу

Канонічне право містить цілу низку перешкод, які є і в юридичному праві. Поряд із цим у ньому записана низка специфічних заборон. Ними є дияконат, священство та єпископство.

Диякон, який після освячення бажає одружитися, одержує дозвіл апостольської столиці на шлюб, як правило, завжди. Але тоді він не може виконувати свого сану. Священики отримують такі дозволи інколи, єпископи ж - ніколи.

Канон 801 Кодексу канонів східних церков перешкодою до шлюбу називає імпотенцію (статеве безсилля мужчини і статеве безсилля жінки). Імпотенція має передувати шлюбу та бути безповоротною.

Католицькі богослови вважають, що, оскільки основною складовою поняття подружжя є те, що воно дає кожному із них право на статеві взаємини, імпотенція є перешкодою в природному законі. Тому вона не може бути знята через диспензу (дозвіл) жодного людського авторитету. Недійсність шлюбу через статеве безсилля стосується і шлюбів літніх людей.

Недійсність шлюбу може бути наслідком і прихованого безпліддя (канон 821).

Церква не вінчає нехрещених.

Перешкодою до шлюбу є злочин подруговбивства. Не має права на шлюб особа, яка вбила свого чоловіка чи дружину, щоб одружитися з її дружиною чи чоловіком.

За канонічним правом вінчання було неможливе, якщо хтось із наречених обіцяв одружитися з іншою особою.

Звичаєві перешкоди до шлюбу

Оскільки жалоба (траур) тривала протягом одного року або щонайменше шість місяців (саме довго вдівцеві чи удовиці належалося носити чорний одяг або хоча б чорну відзнаку, оскільки вважалося, що душа померлого перебуває ще на землі), шлюб до закінчення цього строку викликав осуд.

Осуджували й тих, хто "швидко утішився", вступивши у шлюб невдовзі після одного року від дня смерті дружини чи чоловіка.

Перешкодою до вінчання була звичаєва традиція "кричати на ґвалт", тобто публічно протестувати проти шлюбу.

У 1674 р. Анна Звірська подала в суд на Панька Кубика за те, що він п'ять років ходив за нею, обіцяв одружитися, а потім женився з іншою. У неї була від нього дитина. На суді Анна заявила, що два рази кричала на ґвалт, це чули три свідки, але не доповіли урядові. Суд присудив Панькові Кубику - 50 ударів мотузкою, 10 гривень - кари, 5 гривень - на виховання дитини; Анні Звірській - 30 ударів мотузкою; свідків, які промовчали, - по 30 ударів палками.

Юрій Гошко вважає, що коли б свідки доповіли урядові про крики Звірської, то цілком вірогідно, що уряд заборонив би Кубикові брати шлюб з іншою жінкою.