Українське сімейне право - Ромовська 3.В. - Право на захист

Право дитини на протест - це не лише право на щоденні заперечення (хочу не те - а інше), а й право звернутися за захистом до когось з батьків, до баби, діда, до органу опіки та піклування. Дитині, яка досягла 14-ти років, надано навіть право самостійно звернутися до суду з позовом про позбавлення матері чи батька батьківських прав. І такі справи уже розглядалися судами.

Свій протест діти часом виражають втечею з дому. На жаль, способом дитячого протесту проти свавілля батьків нерідко стає самогубство.

Право на захист

Мову належить вести про захищеність психологічну, фізичну, юридичну. Психологічна захищеність дитини - це створення в сім'ї такої системи відносин, яка щоденно додавала б їй упевненості в любові до неї, у її гідності, потрібності, незамінності, утверджувала би у свідомості дитини радість життя.

Ліва рученька - в долоні у тата, права рученька - у мами в руці.

(Анатолій Матвійчук)

Грубість батьків у ставленні до дитини запам'ятовується їй надовго.

Фізична захищеність означає оберігання дитини від різноманітних небезпек, які чатують на неї всюди та завжди. Йдеться насамперед про обов'язок оберігання дитини від побутового травматизму (опіків гарячими рідинами, пораження електрострумом, ковтання різних предметів тощо).

П'ятирічна Настя Овчар, яка винесла свою маленьку сестричку з палаючого будинку і подвиг якої оцінив увесь світ, стала жертвою фізичної незахищеності: батьки залишили дітей без нагляду.

Батьки, як правило, не притягаються до кримінальної відповідальності за залишення дітей у небезпеці.

За дитиною слід визнати право на самозахист, який вона може здійснювати у межах, визначених у ст. 19 ЦК. Правом на самозахист прав дитини наділені й батьки (ч. 1 ст. 154 СК).

Юридичний захист майнових інтересів неповнолітньої дитини полягає у контролі з боку батьків за тими правочинами, які вона вчиняє.

Мати та батько як законні представники дитини мають право звернутися за захистом до суду, органів державної виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій.

Право на дитинство

"Сумно людині,... коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та отроцтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного, ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму", - писав Олександр Довженко.

Конституція України зобов'язує державу охороняти дитинство.

Дитинство - особливий фізичний, духовно-емоційний, соціальний та правовий стан людини. Хоча дитиною, відповідно до Конвенції про права дитини та Сімейного кодексу України, вважається людина до досягнення нею повноліття, дитинство припиняється швидше. Процес виходу із стану дитинства розпочинається з покладання на дитину конкретних щоденних обов'язків, пов'язаних із навчанням у школі, і завершується із досягненням 14-річного віку, тобто переростанням дитини у підлітка. Протягом недовгого, відносно безтурботного періоду дитинства дитина має відчути радість життя, його багатогранність. Дитинство має бути обов'язковим періодом у житті кожної людини.

Є всі підстави говорити про наявність у особи допідліткового віку природного права на дитинство, хоча воно і не закріплене в законі. Складовими цього права можна вважати право на любов, ласку, співчуття, розуміння, допомогу, на чарівний світ казки, на забави, ігри, фантазування, на щоденну цікавість до всього, що відбувається довкола, на вередування, врахування дорослими її незнання, невміння, недосвідченості, психічної та фізичної незрілості, на помилки та невдачі, на посилену увагу та піклування з боку батьків та держави про її всебічний розвиток438.

Без миру, здоров'я, материнської та батьківської любові дитинство затьмарюється або його взагалі реально не існує. Тому мир у державі, здоров'я, любов та злагода у сім'ї, усвідомлення батьками своїх обов'язків перед дітьми і неухильне їх виконання є запорукою здійснення права на дитинство.

"З початком війни всі ми відразу стали дорослими";

"Смерть матері обірвала моє дитинство";

"Я щоденно годинами стояв біля вікна, виглядаючи батька, але він так і не прийшов";

"П'яний батько вкрав у мене дитинство";

"Трирічна дівчинка, хвора на СНІД, щодня смиренно наставляє ручку для болісної ін'єкції"'.