Українське цивільне право - Заіка Ю.О. - 16.11. Захист прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Традиційно результати творчої діяльності поділяють на дві основні групи. Якщо до п е р ш о ї групи належать результати інтелектуальної діяльності, що стосуються духовного світу людей (твори літератури, науки, мистецтва, виконавча діяльність артистів, звукозапис, радіо - і телемовлення та інше), то до другої групи включають ті результати творчої діяльності, які прийнято називати промисловою власністю, тобто, йдеться про:

- наукові відкриття;

- винаходи та корисні моделі;

- промислові зразки;

- раціоналізаторські пропозиції;

- знаки для товарів та послуг;

- селекційні досягнення;

- нерозкрита інформація, у тому числі секрети виробництва тощо.

Право промислової власності - це сукупність норм, що регулюють майнові та особисті немайнові відносини, які виникають у процесі створення, оформлення та використання результатів науково-технічної творчості, правовим режимом використання цих об'єктів та захистом прав авторів і патентовласників.

До джерел права промислової власності належить Конституція України (статті 41, 54), ЦК України (глава 39), закони України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг", "Про охорону прав на сорти рослин", міжнародні угоди, до яких приєдналася Україна - Паризька конвенція про охорону промислової власності (1883 р.), Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків та інші.

Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання (ст. 457 ЦК).

Не є відкриттям наукова здогадка, гіпотеза.

Ознаки відкриття:

а) це результат творчої праці у сфері об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, а не просто технічне рішення;

б) має експериментальне або теоретичне підтвердження;

в) результат повинен бути невідомим раніше не лише в районі, області чи країні, а й у світовій науці;

в) вносить корінні зміни у рівень пізнання, є базою для створення винаходів.

Автор відкриття має право надати йому своє ім'я або спеціальну назву (Закон Бойля - Маріотта, Джоуля Ленца).

Так, відкриттям є встановлення раніше невідомого 104 елементу періодичної таблиці Менделєєва; доведеність, що в деяких металах та сплавах за певної температури зникає електроопір. Не всі відкриття користуються правовою охороною, передбаченою главою 38 ЦК України, яка регулює відносини, пов'язані із правом інтелектуальної власності на наукове відкриття. Тобто у цій главі не йдеться про географічні, археологічні, палеонтологічні відкриття, відкриття місце народження корисних копалин тощо.

Відкриття може бути зроблене і випадково. Прикладом цього може бути відкриття німецьким фізиком К.Рентгеном особливих променів, які він назвав "X - променем".

Винахід - це технологічне (технічне) рішення, що відповідає умовам патентоздатності, тобто є:

а) новим (тобто відсутні будь-які відомості у світі, які є загальнодоступними до дати пріоритету. Секретна службова інформація при визначенні поняття новизна до уваги не береться);

б) має винахідницький рівень (тобто дійсно є внеском у науковий та науково-технічний прогрес, а не виступає як звичайна інженерна розробка;

в) промислово придатним для використання (тобто практична можливість використати винахід у певній сфері. Так, "технічна розробка", як із стільця робити табурети не є промислово придатною для використання).

Об'єктом винаходу може бути;

- продукт, {пристрій; речовина; штам мікроорганізму, тобто сукупність клітин, що мають спільне походження і характеризуються однаковими, стійкими ознаками. Штами становлять базу біотехнології і застосовуються з лікувальною метою; культура клітин рослин і тварин тощо);

- спосіб;

- застосування раніше невідомого продукту чи способу за новим призначенням.

Правова охорона над винаходу, який не лише відповідає умовам патентоздатності, а й не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманізму і моралі.

Мабуть остання вимога стане перешкодою для патентування таких винаходів, як розривні кулі "дум-дум", "кулькові" бомби, протипіхотні "міни-стрибунці" та інша подібна зброя та боєприпаси, використання яких суперечить правилам та звичаям ведення війни...

Не підпадають під поняття винаходу:

o відкриття, наукові теорії та математичні методи;

o методи організації та управління господарством;

o плани, умовні позначення, розклади, правила;

o методи виконання розумових операцій;

o комп'ютерні програми;

o результати художнього конструювання;

o топографії інтегральних мікросхем;

o сорти рослин і породи тварин тощо.

Корисна модель - це нове і промислове придатне конструктивне виконання пристрою.

Пріоритет, авторство і право власності на винахід засвідчуються спеціальним охоронним документом - патентом, а на корисну модель - деклараційним патентом, тобто в Україні передбачена патентна форма охорони об'єктів промислової власності.

Не можуть одержати правову охорону в рамках патентного права: відкриття, наукові теорії та математичні методи; методи організації та управління господарством; плани, умовні позначення, розклади, правила; топографії інтегральних схем; сорти рослин і породи тварин тощо.

Суб'єктами патентного права є автори винаходів та корисних моделей (винахідники), а також автори промислових зразків, які є фізичними особами. Суб'єктами також можуть бути патентовласники - фізичні та юридичні особи, які не є авторами, однак одержали окремі патентні права за законом або договором.

16.11. Захист прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок

Набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом. Будь-яке використання захищених патентом винаходу, корисної моделі, промислового зразка (виготовлення, застосування, ввезення, пропозиція до продажу, продаж та інше введення запатентованого продукту в господарчий обіг) без згоди патентоволодільця, є порушенням патентних прав.

На вимогу власника патенту порушення права інтелектуальної власності має бути припинене, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки. Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може також особа, яка придбала ліцензію, якщо інше не передбачене ліцензійним договором.

Спори, пов'язані з порушенням прав та інтересів патентовласників, розглядаються судом, зокрема спори про:

- авторство на промисловий зразок;

- встановлення власника патенту;

- порушення майнових прав власника патенту;

- укладання та виконання ліцензійних договорів;

- право попереднього користування;

- винагороду автора;

- стягнення компенсації.

Способи захисту випливають із загальних положень цивільного законодавства або зазначені безпосередньо в ліцензійному договорі (стягнення збитків, неустойки, дострокове розірвання ліцензійного договору тощо).

Найпоширенішим способом захисту патентних прав є вимога патентоволодільця про припинення порушення. Обов'язок щодо доказування порушення патентних прав покладається на патентоволодільця. Суд може зобов'язати порушника припинити незаконне виготовлення запатентованого продукту або виробництво продукту запатентованим способом. Такі дії вважаються контрафактними і е найсерйознішим порушенням прав патентоволодільця.

Справи, пов'язані із захистом права інтелектуальної власності досить поширені у судовій практиці, й водночас, досить складні. Так, відома співачка звернулася до суду із проханням заборонити макаронній фабриці використовувати як назву макаронів слово "Тая", оскільки це є сценічним ім'ям співачки. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що в основі назви покладено ім'я директора фабрики. Після ряду неоднозначних рішень у задоволенні позову було відмовлено.