Особливостями цього різновиду договору найму житла є такі:
- право укладати договір набувають лише соціально незахищені громадяни України, а саме ті, які: а) потребують покращення житлових умов; б) середньомісячний дохід яких за попередній рік з розрахунку на одну особу в сумі менший від встановленого прожиткового мінімуму та величини опосередкованої вартості найму житла у даному населеному пункті;
- предметом договору можу бути: а) квартира; б) одноквартирний будинок; в) житлове приміщення у соціальному гуртожитку; г) приміщення у спеціалізованому будинку для бідних або безпритульних; д) приміщення будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку;
- допускається заселення кімнат особами різної статі (за згодою);
- наймач не має права приватизувати житлове приміщення, здавати в піднайм, обмін можливий лише на соціальне житло;
- плата за житло не повинна перевищувати 20 відсотків сукупного доходу;
- додатковою підставою розірвання договору є збільшення середньомісячного доходу за останні два роки, який перевищує прожитковий мінімум і середню вартість житла у даній місцевості; несплата за користування житловим приміщенням і комунальні послуги.
26.4. Договір найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності
У даному розділі йдеться про договір найму житла, що є об'єктом саме права державної або комунальної власності.
26.4.1. Загальна характеристика договору
Наскільки актуальним є вивчення саме цього виду договору? Можливо, скориставшись правом на приватизацію, всі наймачі державного житла перетворяться на власників і немає потреби приділяти увагу саме цьому договору? На нашу думку, такі побоювання є безпідставними.
Завжди у державі буде існувати категорія громадян, які:
- позбавлені можливості скористатися наданим ст. 47 Конституції України правом "побудувати житло" або "придбати його у власність";
- не забажають скористатися наданим правом на приватизацію державного житлового фонду (невелика площа квартири чи її незадовільний стан; побоювання податку на нерухоме майно чи можлива втрата пільг тощо);
- не зможуть, незважаючи на бажання, приватизувати житлові приміщення (житло знаходиться на території закритих військових містечок, національних парків, заповідників, є службовим та ін.);
- потребують житла тимчасово (сезонні робітники, студенти ін.). Саме відносини з цими категоріями громадян і буде регулювати
договір найму житла, предметом якого і виступатиме житло, яке перебуває у державній або комунальній власності.
Договір найму житлового приміщення більших фахівців відносить до категорії консенсуальних договорів, оскільки сам факт отримання у належному порядку ордера на певне житлове приміщення, свідчить про бажання наймача стати суб'єктом договірних відносин і є підставою користування житловим приміщенням. Саме наявність ордера породжує відповідні цивільно-правові відносини.
Наймач, який отримав ордер, зобов'язаний протягом встановленого часу здати його у відповідну житлово-експлуатаційну організацію й укласти договір.
Договір найму житлового приміщення - двосторонній договір, оскільки й у наймодавця, і в наймача є взаємні суб'єктивні права та обов'язки.
Договір найму житлового приміщення є оплатним, оскільки ЖК УРСР передбачає оплату за користування житловим приміщенням. За господарчою метою він належить до договорів по передачі майна в тимчасове користування.
Договір найму житлового приміщення має багато спільних рис із договором майнового найму, і це невипадково, оскільки за цим договором у тимчасове користування за плату передається індивідуально-визначене майно.
До характерних ознак цього різновиду договору найму житлового приміщення можна віднести такі:
o передумовою укладання договору є наявність двох адміністративних актів: а) рішення райдержадміністрації (виконкому) про надання громадянину житлового приміщення і б) ордер. Ордер є підставою для виникнення, з одного боку, адміністративно-правових відносин між виконкомом і житлово-експлуатаційною (чи іншою) організацією, куди він здається, а з іншого - цивільно-правових відносин між громадянином і зазначеною організацією, яка зобов'язана укласти з ним договір найму житлового приміщення.
Підстави постановки на квартирний облік і порядок надання житла встановлює Житловий кодекс УРСР;
o предметом договору виступає виключно житлове приміщення, яке має бути фактично і юридично вільним;
o особливість суб'єктного складу полягає у тому, що наймачем у договорі можуть виступати виключно фізичні особи;
o за строком - це безстроковий договір;
o форма договору - письмова. Водночас недотримання письмової форми договору не зумовлює його недійсність;
o розмір оплати визначається у централізованому порядку з урахуванням цілого ряду чинників (упорядкованість житла, його, місцезнаходження тощо);
o зміст договору визначений Типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території від 12 червня 2005 р., тобто умови конкретного договору найму житлового приміщення, які обмежують права наймача і членів його сім'ї у порівнянні з умовами, передбаченими чинним житловим законодавством, є недійсними;
o за обсягом прав наймач житлового приміщення у порівнянні з наймачем за договором майнового найму набуває значно ширших прав: таких як право на обмін, на приватизацію, здачу в піднайм тощо;
o наймачу надане право у будь-який час за згодою членів сім'ї розірвати договір найму житлового приміщення;
o усі члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, незважаючи на те, що з наймодавцем договір укладає наймач, набувають рівних з наймачем прав, які випливають із договору найму житлового приміщення. Тобто обмін житлового приміщення, здача в піднайм, приватизація - можлива лише за згодою всіх членів сім'ї наймача. У наймача житлового приміщення - сторони у договорі, немає переваг щодо здійснення користування житловим приміщенням. Договір найму житлового приміщення може бути змінено лише за згодою наймача, членів його сім'ї та наймодавця;
o особливість цього договору полягає у тому, що незважаючи на його оплатність, підставою розірвання договору з ініціативи наймодавця на сьогодні не є грубе порушення умов договору наймачем у вигляді невиконання зобов'язання з оплати житлового приміщення і комунальних послуг;
o своєрідна унікальність цього договору полягав і в тому, що всі повнолітні члени сім'ї наймача несуть з ним солідарну відповідальність за виконання зобов'язань, що виникають з договору найму житлового приміщення. Якщо за житлове приміщення чи комунальні послуги не сплачує наймач, заборгованість може бути стягнута з будь-якого члена сім'ї наймача. Відповідно, на повнолітніх членів сім'ї покладено й обов'язок своєчасно проводити поточний ремонт.
26.4.3. Обов'язки наймодавця
26.4.4. Обов'язки наймача
26.4.5. Підстави припинення договору
Глава 27. Договір позички (ст. 827 ЦК)
Глава 28. Договір підряду (ст. 837 ЦК)
28.1. Загальна характеристика
28.2. Обов'язки сторін
28.3. Договір побутового підряду
28.4. Договір будівельного підряду (ст. 875 ЦК)