За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їх другою стороною (відправником ) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Предметом договору виступають транспортні послуги, а предметом перевезення - конкретний вантаж. Цей договір є двостороннім, оплатним і реальним, оскільки вважається укладеним з моменту прийняття вантажу перевізником від відправника.
У тих випадках, коли договір укладається на умовах надання для перевезення певного повітряного чи морського судна, він вважається консенсуальним, оскільки з моменту погодження істотних умов договору (яке судно фрахтується, кількість вантажу, місце завантаження, розмір фрахту, місце прибуття тощо) договір уже є укладеним.
Сторонами у договорі виступають вантажовідправник і перевізник.
У літературі відсутня єдність щодо правового положення відправника у договорі перевезення вантажів. Одні автори вважають, що він є самостійною стороною, а сам договір має багатосторонній характер. Висловлювалася думка, що цей договір є договором на користь третьої особи, оскільки відправник сплачує за перевезення, перевізник надає послуги, а результатом користується вантажоодержувач.
За загальним правилом договір перевезення вантажів є публічним, оскільки надання транспортних послуг належить до видів підприємницької діяльності, що підлягає ліцензуванню, і звідси випливає обов'язок перевізника здійснювати перевезення вантажів будь-якої особи.
Договір перевезення вантажів укладається у письмовій формі у вигляді: накладної (залізничний транспорт), товарно-транспортної накладної (автомобільний транспорт), коносамент (морській транспорт), а також чартер (при перевезенні вантажу морем у міжнародному сполученні).
Обов'язки вантажовідправника
Головний обов'язок вантажовідправника - це сплатити зумовлену за договором провізну плату, а також:
- підготувати вантаж до перевезення (затарити, запакетувати, замаркувати);
- здати вантаж до перевезення з дотриманням встановлених правил;
- заповнити перевізні документи (залізничну, товарно-транспортну накладну);
- надати необхідні супровідні документи (сертифікати якості, рахунки-фактури, описи);
- забезпечити правильне використання транспортних засобів;
- завантажити не нижче встановленої технічної норми завантаження і не вище вантажопідйомності;
- після завантаження своїми силами опломбувати транспортний засіб (якщо за договором це обов'язок відправника).
Обов'язки перевізника:
- надати рухомий склад, придатний для перевезення у технічному та комерційному відношенні (тобто такий, який би забезпечив збереженість саме заявленого вантажу під час перевезення);
- завантажити й опломбувати транспортний засіб (якщо за договором це його обов'язок);
- забезпечити збереженість вантажу під час перевезення;
- своєчасно доставити вантаж у пункт призначення;
- повідомити вантажоодержувача про те, що надійшов вантаж;
- видати вантаж належному вантажоодержувачеві. Перевізник видає вантаж одержувачеві у такому самому порядку, в якому приймав (за вагою, кількістю, навалом тощо).
Обов'язки вантажоодержувача:
- своєчасно прийняти вантаж (надати необхідні документи, розвантажити транспортний засіб, вивезти вантаж);
- перевірити кількість та якість вантажу (якщо є претензія - своєчасно заявити);
- провести остаточні розрахунки з перевізником;
- очистити транспортні засоби із внутрішньої і зовнішньої сторони.
29.6.Комерційний акт. Акт загальної форми
29.7. Підстави звільнення перевізника від відповідальності за недостачу, пошкодження та псування вантажу
29.8. Договір перевезення пасажира та багажу
Глава 30. Страхові зобов'язання
30.1. Загальні положення
30.1.1. Страхування
30.1.2. Страховик
30.1.3. Страхувальник
30.1.4. За об'єктами страхування вирізняють: