Українське цивільне право - Ромовська З.В. - Обов'язки добросусідства

Українська культурно-історична спадщина зазнавала цілеспрямованого нищення. За підрахунками фахівців, лише у XX ст. в Україні знищено близько 10 тисяч архітектурних об'єктів, які мали історико-культурну цінність. З 1991 р. під охорону держави передано понад 140 тисяч нерухомих пам'яток історії та культури, зокрема 64 тисячі пам'яток археології, понад 54 тисячі пам'яток історії222.

Закон України "Про охорону культурної спадщини" зобов'язує власників пам'яток культури укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини, забезпечувати збереження пам'ятки, тримання її в належному стані, проводити консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію та ремонт за власні кошти, якщо інше не передбачено цим договором або законом.

Обов'язки добросусідства

Сусіди люди, які живуть, сидять, володіють чимось поруч. Щастило тому, хто мав добрих сусідів, бо недарма кажуть, що добрий сусід - ближчий, ніж далекі родичі. Сусідів запрошували в гості, сусіди першими приходили на допомогу у разі нещастя. Добросусідські стосунки утверджувалися звичаями та традиціями.

Прикладом законодавчого забезпечення добросусідства була норма статті 316 ЦК 1963 р., згідно з якою наймача житлового приміщення можна було виселити за позовом сусідів, якщо той своєю поведінкою робив неможливим проживання з ним в одному будинку. Така сама санкція міститься у статті 116 ЖК.

Під час опрацювання у 1991 р. проекту нової редакції Земельного кодексу України було запропоновано включити до його тексту статтю "Правовідносини сусідства", але це викликало не лише заперечення, а й подив. І лише у Земельному кодексі України вдалося помістити окрему главу "Добросусідство". Зміст її перегукується з українськими земельними звичаями, законодавством деяких зарубіжних країн.

Власники земельних ділянок зобов'язані насамперед обирати такі способи використання земельних ділянок, за яких власникам сусідніх земельних ділянок завдавалося б найменше незручностей (затемнення, задимлення, шумовий вплив тощо). Отже, мова йде про мінімізацію цих незручностей, а не про повне їх недопущення, оскільки домогтися цього зазвичай неможливо.

У статті 105 ЗК визначені наслідки проникнення на земельну ділянку гілок та коріння дерев, кущів із сусідньої ділянки: право відрізати ці гілки та корені, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням. Проте у ній не визначена приналежність яблука, сливи тощо, які вродили на гілці, що перетнула межу. Хто є їхнім власником?

За українським звичаєвим правом, сусід не має права зривати плоди, що звисають на гілках над його ділянкою, але має право підняти їх зі своєї землі.

Н. висадила гарбузи неподалік від паркану. Один пагінець "переліз" крізь дротяну сітку і до осені перетворився на грядці сусідки В. у величезний плід. Я., вважаючи себе власником, непомітно забрала його собі.

У цій реальній і наче дріб'язковій ситуації Н. продемонструвала не лише зневагу до недоторканності володіння сусідки (заходити на її територію без дозволу, потайки - і незаконно, і аморально), а й незнання звичаєвого права: те, що росте на землі власника, належить саме йому. Можливо, саме тому В. як носій права на законне сподівання не зупинила проникнення того пагінця на свою територію. Але найкращим вирішенням спору було б розрізати того гарбуза навпіл.

Власники-сусіди зобов'язуються до співпраці при здійсненні своїх прав, зокрема при використанні споруд, дерев, що стоять на межі земельних ділянок.

До дотримання норм співжиття, тобто до добросусідства схиляють Правила утримання домашніх тварин (собак, котів), зобов'язуючи власника дотримуватися санітарно-гігієнічних норм експлуатації житлового приміщення, де утримується домашня тварина, забезпечувати безпеку навколишніх людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди домашньою твариною.

Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" забороняє проводити ремонтні роботи, пов'язані з шумом, у вихідні та святкові дні, а у робочі дні - з 21 до 8 год. ранку. При цьому власник зобов'язаний попередити мешканців прилеглих приміщень про початок робіт. За згодою сусідів власник може проводити такі роботи і у святкові та неробочі дні.