Фінансове право - Лучковська С.I. - 1. Поняття фінансового контролю, його суб'єкти й об'єкт

1. Поняття фінансового контролю, його суб'єкти й об'єкт.

2. Призначення фінансового контролю, його функції та принципи.

3. Класифікація фінансового контролю.

4. Поняття й види методів фінансового контролю.

1. Поняття фінансового контролю, його суб'єкти й об'єкт

У літературі з різних галузей наукового пізнання поняття контролю тлумачиться неоднаково. При цьому дослідники часто виходять із різного розуміння поняття "контроль", допускають значні розходження з питання про сутність та зміст останнього. Разом із тим, незважаючи на значну кількість характерних рис та змістових відтінків, які вкладаються різними авторами у визначення контролю, це поняття відображає кінець кінцем функцію, яку виконує контроль у системі соціального управління.

У теорії державного управління як виду соціального управління контроль якраз і розглядається як загальна функція управління поряд із такими функціями, як: організація, планування, регулювання та кадрове забезпечення, або в групі з функціями керівництва, координації, організації та регулювання.

Підхід до контролю як функції управління отримав розвиток та обґрунтування і в юридичній літературі. У теорії адміністративного права контроль розглядається також як основний спосіб забезпечення законності та дисципліни у державному управлінні, один із найважливіших елементів державного управління.

Тим не менш, незважаючи на різні варіанти визначення контролю, його сутність не змінюється. Як частина управлінської діяльності, він полягає у нагляді та перевірці процесу функціонування об'єкта з метою подолання ухилення від заданих параметрів.

Призначення контролю полягає у виявленні реального стану справ у різних сферах життєдіяльності суспільства, отриманні й аналізі інформації, яка надає можливість віднайти необхідні вирішення різноманітних питань розвитку суспільства й держави.

Поряд із загальними функціями управління вчені виділяють і спеціальні функції управлінської діяльності, тобто такі, які властиві тому чи іншому суб'єкту управління, формуються на основі загальних функцій. Такі спеціальні функції набувають специфічних рис, характеризуючи особливості конкретного суб'єкта чи об'єкта. Так, якщо взяти загальну функцію соціального управління —контроль,—то вона конкретизується й існує не як контроль взагалі, а як фінансовий, адміністративний контроль тощо.

Одним із найважливіших напрямів діяльності держави й місцевого самоврядування є фінансова діяльність. Регулюючи таку діяльність, органи влади встановлюють певні вимоги до відповідних дій осіб з метою їх оцінки. І саме контроль визначатиме, яким чином здійснюються такі вимоги, забезпечуючи зворотній зв'язок між запланованими й досягнутими результатами.

В юридичній літературі поняття фінансового контролю визначається переважно як певний вид діяльності.

Отже, фінансовий контроль — це врегульована нормами права діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування та Інших суб'єктів контрольних фінансових правовідносин, спрямована на забезпечення законності, фінансової дисципліни, раціональності в процесі формування, розподілу й використання фондів коштів.

Об'єктом фінансового контролю є те, з приводу чого суб'єкти вступають у контрольні правовідносини, на що спрямована контрольна діяльність. Таким об'єктом будуть усі грошові процеси при формуванні, розподілі й використанні фінансових ресурсів.

Проте об'єкт фінансового контролю є значно ширшим, ніж просто перевірка фінансових ресурсів, оскільки в кінцевому підсумку відбувається контроль і за використанням матеріальних, природних, трудових ресурсів у ході опосередкування фінансовими відносинами процесів національного виробництва та перерозподілу.

Предметом фінансового контролю є фінансово-вартісні показники: прибуток, доходи, податки, собівартість, відрахування до фондів, виручка від реалізації, які містяться у первинній документації (бухгалтерські звіти, кошториси, баланси тощо) та свідчать про рух коштів3. Саме такі показники відображають процес формування, розподілу й використання фінансових ресурсів, а також результативність їх обігу.

Сферою фінансового контролю є всі господарські операції, що здійснюються з використанням грошей, а в окремих випадках і без них (наприклад, бартерні угоди). Таким чином, фінансовий контроль поширюється на всі суспільні відносини в галузі формування, розподілу й використання фінансових ресурсів як у виробничій, так і невиробничій сферах, у всіх ланках фінансової системи держави.

Суб'єктами фінансового контролю є учасники фінансових контрольних правовідносин, які володіють необхідною правосуб'єктністю в цій сфері. Залежно від змісту й обсягу прав та обов'язків суб'єктів фінансового контролю можна виділити дві їх групи:

1. Контролюючі суб'єкти, які безпосередньо здійснюють контрольну діяльність у галузі формування, розподілу й використання фондів грошових коштів. До таких суб'єктів переважно належать органи державної влади й органи місцевого самоврядування, а також деякі інші суб'єкти з відповідною компетенцією в цій сфері.

2. Підконтрольні суб'єкти, діяльність яких підпадає під фінансовий контроль під час реалізації їхніх прав і обов'язків у сфері фінансової діяльності. До них відносяться насамперед юридичні та фізичні особи, які є суб'єктами фінансових правовідносин.

Через фінансовий контроль реалізується контрольна функція фінансів, тобто їх властивість бути засобом контролю за виробництвом, розподілом і використанням сукупного суспільного продукту й національного доходу. Фінансовий контроль охоплює всі ланки народного господарства, оскільки свою контрольну функцію фінанси виконують на кожній стадії суспільного відтворення.