Фінансове право - Лучковська С.I. - 2. Ознаки й функції податку

Податок у вузькому значенні має наступні ознаки.

1. Податок встановлюється нормативним актом вищої юридичної сили — законом. Відповідно до статті 92 Конституції України, податки й збори, система оподаткування встановлюються виключно законами України.

2. Обов'язковий характер податку, що ґрунтується на положеннях статті 67 Конституції України, де закріплено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових Інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом. За порушення встановлених правил справляння податку законодавством передбачена юридична відповідальність платника, застосування заходів державного примусу.

3. Безоплатність (безеквівалентність) податку, що виражається в односторонньому русі коштів від платника податків до держави, де держава не бере на себе обов'язків з надання кожному окремому платнику певного еквіваленту сплаченого податку.

4. Безумовний характер податку означає, що сплата податку не пов'язана з будь-якими умовами про зустрічні дії чи привілеї з боку держави.

5. Безповоротність стягнення податку полягає в тому, що законно сплачений до бюджету податок не підлягає зворотньому поверненню. Незважаючи на це, платник одержує віддачу від внесених ним податків, коли держава задовольняє суспільні потреби.

6. Грошова форма податку передбачає внесення податку до державного або місцевого бюджету лише в грошовій формі.

7. Адресність податку полягає в тому, що він надходить виключно до бюджету держави чи місцевого бюджету, на відміну від деяких інших обов'язкових платежів податкового характеру, які можуть надходити й до інших спеціальних цільових фондів.

8. Регулярність внесення податку проявляється в тому, що він вноситься періодично, у чітко встановлені законодавством строки, на відміну від інших податкових платежів, які характеризуються разовим внесенням при визначених умовах.

9. Нецільовий характер податку означає надходження його до фондів, які формуються державою Й територіальними громадами та використовуються для задоволення публічних потреб. Метою справляння податків, на відміну від інших податкових платежів, є забезпечення державних і місцевих видатків взагалі, а не якогось конкретного видатку.

10. Податок є формою відчуження власності юридичних і фізичних осіб на користь держави чи місцевого самоврядування! що випливає з економічного змісту податку як форми перерозподілу національного доходу.

Соціально-економічна сутність і призначення податків прявляється через їх функції. Функції податку як фінансової категорії випливають насамперед з фукцій фінансів.

Податки є способом централізації валового внутрішнього продукту в бюджетах на загальносуспільні потреби, виконуючи в такий спосіб фіскальну функцію. Отже, реалізація фіскальної функції податків (фіск від лат. fiscus - державна казна, скарбниця) спрямована на забезпечення держави й місцевого самоврядування фінансовими ресурсами. Адже податки є засобами наповнення державного й місцевого бюджету, спеціальних цільових фондів. Фіскальна функція є основною в характеристиці сутності податків, вона визначає їх суспільне призначення. Реалізація фіскальної функції має об'єктивні й суб'єктивні межі. При недостатності податкових надходжень і неможливості скорочення державних доходів держава змушена шукати інші форми доходів. Перш за все, це використання внутрішніх і зовнішніх запозичень, що призводить до утворення державного боргу.

Регулююча функція, як і фіскальна, характеризує суспільне призначення податків і полягає в можливості за допомогою податкової політики впливати на різні сторони діяльності платників податків. Незважаючи на те, що ця функція є об'єктивним явищем, вплив податків відбувається незалежно від волі держави, держава все ж таки може використовувати їх з метою регулювання певних пропорцій у соціально-економічному житті суспільства. За допомогою регулюючої функції здійснюється регулювання як виробництва, так і споживання. Ця функція набуває особливого значення в сучасних умовах активного впливу держави на економічні й соціальні процеси.

Податки безпосередньо пов'язані з розподільчою функцією в частині перерозподілу вартості створеного валового внутрішнього продукту (ВВП) між державою та юридичними й фізичними особами. Ця функція безпосередньо виражається в розподілі податкових платежів між юридичними Й фізичними особами, галузями економіки, державою в цілому та її окремими територіальними утвореннями.

Контрольна функція реалізується в ході оподаткування при регламентації державою фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій, одержанні доходів громадянами, використанні ними майна. За допомогою цієї функції оцінюється раціональність, збалансованість податкової системи, кожного важеля окремо, перевіряється, наскільки податки відповідають реалізації мети у сформованих умовах.

Стимулююча функція (її розглядають також як підвид регулюючої) створює орієнтири для розвитку або згортання виробництва й реалізується через систему податкових пільг. Мета останніх — скорочення розмірів податкових зобов'язань платників податків.

Іноді виділяють соціальну функцію, яка є синтезом розподільчої і регулюючої функцій. П призначення — захист верств населення з низькими доходами. Необхідно забезпечувати справедливість: особи, як мають рівні доходи й майно, повинні сплачувати рівні за обсягом податки: особи, які отримують великі доходи Й володіють істотним майном, мають сплачувати значно більші податки, які за допомогою функціонування бюджетної системи, системи спеціальних цільових фондів повинні передаватися відносно бідним верствам населення.

Також виокремлюють накопичувальну функцію, маючи на увазі активне нагромадження, що виражається в розвитку виробництва, збільшенні потужностей тощо. Реалізувати це можна шляхом диференціації або зниження майнових податків, надання пільг при цільовому використанні коштів. Ця функція тісно пов'язана зі стимулюючою, проте є більш глобальною й узагальнюючою, орієнтована на кінцевий результат і визначає мету діяльності.