Фінансове право - Мацелик М.О. - 26.2. Державне регулювання ринків фінансових послуг

Метою державного регулювання ринків фінансових послуг в Україні є:

1) проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг;

2) захист інтересів споживачів фінансових послуг;

3) створення сприятливих умов для розвитку та функціонування ринків фінансових послуг;

4) створення умов для ефективної мобілізації і розміщення фінансових ресурсів учасниками ринків фінансових послуг з урахуванням інтересів суспільства;

5) забезпечення рівних можливостей для доступу до ринків фінансових послуг та захисту прав їх учасників;

6) додержання учасниками ринків фінансових послуг вимог законодавства;

7) запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції на ринках фінансових послуг;

8) контроль за прозорістю та відкритістю ринків фінансових послуг;

9) сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг.

Державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється шляхом:

1) ведення державних реєстрів фінансових установ та ліцензування діяльності з надання фінансових послуг;

2) нормативно-правового регулювання діяльності фінансових установ;

3) нагляду за діяльністю фінансових установ;

4) застосування уповноваженими державними органами заходів впливу;

5) проведення інших заходів з державного регулювання ринків фінансових послуг.

Державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється щодо ринку банківських послуг — НВУ; щодо ринків цінних паперів та їх похідних — ДКЦПФР; щодо інших ринків фінансових послуг — спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Антимонопольний комітет України та інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринків фінансових послуг та отримують від них інформацію у межах повноважень, визначених законом.

НБУ, ДКЦПФР і Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України з метою співпраці та координації своєї діяльності зобов'язані проводити оперативні наради не рідше одного разу в квартал або частіше на вимогу одного з керівників цих органів. За результатами цих нарад складаються відповідні протоколи та/або укладаються міжвідомчі угоди. Рішення, які містяться у протоколах та угодах, обов'язкові для розгляду та впровадження кожним з органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.

26.3. Спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (далі — Держфінпослуг) є центральним спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.

Основні завдання Держфінпослуг у межах її повноважень такі:

1) проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері надання фінансових послуг;

2) розроблення і реалізація стратегії розвитку ринків фінансових послуг;

3) здійснення державного регулювання та нагляду за наданням фінансових послуг і додержанням законодавства у цій сфері;

4) захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування заходів впливу з метою запобігання порушенням законодавства на ринках фінансових послуг та їх припинення;

5) узагальнення практики застосування законодавства України з питань функціонування ринків фінансових послуг, розроблення і внесення пропозицій щодо його удосконалення;

6) запровадження міжнародних правил розвитку ринків фінансових послуг;

7) сприяння інтеграції в європейський та світовий ринки фінансових послуг.

Держфінпослуг відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції:

1) бере участь у формуванні Програми діяльності КМУ та забезпечує її реалізацію;

2) бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного та соціального розвитку України, Закону "Про Державний бюджет України" на відповідний рік;

3) здійснює реєстрацію фінансових установ та веде Державний реєстр фінансових установ;

4) здійснює реєстрацію та веде реєстр саморегулівних організацій;

5) визначає порядок ведення та веде реєстр аудиторів, яким надається право на проведення аудиторських перевірок фінансових установ;

6) дає висновки про віднесення операцій до того чи іншого виду фінансових послуг;

7) приймає нормативно-правові акти щодо особливостей створення, державної реєстрації, ліцензування та діяльності об'єднаної кредитної спілки тощо.

Держфінпослуг має право в межах своїх повноважень:

1) вимагати під час реєстрації фінансових установ та ліцензування їх діяльності документи, визначені законодавством України;

2) одержувати в установленому порядку від фінансових установ звітність та іншу інформацію згідно з законодавством, а від підприємств, установ (у т. ч. банків), організацій та громадян — інформацію, необхідну для виконання покладених на Комісію завдань;

3) здійснювати інспектування фінансових установ, а також їх споріднених та афілійованих осіб. Періодичність інспектування встановлюється Комісією залежно від типу фінансової установи;

4) вимагати від посадових осіб фінансових установ, діяльність яких підлягає регулюванню і нагляду з боку Комісії, надання пояснень, необхідної інформації та документів;

5) досліджувати дані про клієнта фінансової установи тільки з метою виконання завдань нагляду;

6) застосовувати до фінансових установ, які не дотримуються законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, такі заходи впливу:

• зобов'язати порушника вжити заходів до усунення порушення;

• вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;

• накладати штрафи відповідно до закону;

• тимчасово зупиняти дію або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;

• відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати її тимчасову адміністрацію;

• затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;

• порушувати питання про ліквідацію фінансової установи тощо.

Основною формою роботи Комісії є засідання, які проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць. Засідання Комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше п'яти її членів.

Комісію очолює голова Комісії, якого призначає на посаду строком на сім років та звільняє з посади Президент України. Голова Комісії одноосібно несе відповідальність перед Президентом України за діяльність Комісії.

Фінансування Комісії, її центрального апарату та територіальних управлінь здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Комісія є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку з зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.