Фінансове право - Роль В.Ф. - 9.2. Податок на прибуток підприємств

Податок на прибуток є класичним варіантом прямого податку. Оподаткування прибутків юридичних осіб здійснюється в Україні на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року.

Платниками податку є:

1. З числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи й організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. Резиденти - юридичні особи і суб'єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва та ін.), створені і здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території. Дипломатичні представництва, консульські установи й інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також філії і представництва підприємств та організацій України за кордоном, що не здійснюють господарської діяльності.

2. З числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження в Україні, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом. Нерезиденти - юридичні особи і суб'єкти господарської діяльності, які не мають статусу юридичної особи (філії, представництва та ін.) з місцезнаходженням за межами України, створені і здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.

3. Розташовані на території України дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва іноземних держав, міжнародні організації і їх представництва, що мають дипломатичні привілеї та імунітет, а також представництва інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють господарської діяльності відповідно до законодавства України.

4. Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Об'єкт оподаткування можна диференціювати залежно від території його отримання на доходи, отримані:

- на території України;

- на континентальному шельфі;

- за межами України (із зарахуванням сум податкових платежів, сплачених за кордоном).

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат платника податку і суму амортизаційних відрахувань (скоригований валовий дохід - валовий дохід, у якому не враховані доходи, що не входять до його складу).

Валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морський) економічній зоні, так і за її межами.

До складу валового доходу включаються:

1) загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних і обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів;

2) доходи від здійснення банківських, страховок та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями і вимогами;

3) доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, відсотків, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходи від здійснення операцій лізингу (оренди);

4) доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, і виявлені у звітному періоді;

5) доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій.

З ухваленням Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" особливість регулювання собівартості закріпляється ст. 9 "Витрати виробництва (обігу), які відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг), втрати і витрати, що відносяться на збитки підприємства". Валові витрати (видатки) включають наступні частини:

1) склад витрат, які відносяться на собівартість;

2) особливості складу валових витрат, що відносяться на собівартість за різними видами діяльності;

3) втрати та витрати, які відносяться на збитки підприємств, індексація заборгованості.

Валові витрати виробництва і обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються:

1) суми будь-яких витрат, сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці;

2) суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, у розмірі, що перевищує 2 %, але не більше 5 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;

3) суми коштів, перераховані підприємствами всеукраїнських об'єднань осіб, які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи, на яких працює за основним місцем роботи не менше 75 % таких осіб, цим об'єднанням для проведення їх благодійної діяльності, але не більше 10 % оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду;

4) суми коштів, віднесених до страхових резервів, в порядку, передбаченому статтею 12 Закону;

5) суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, які прямо не визначені в переліку податків, зборів (обов'язкових платежів) вказаним Законом), включаючи акцизний збір і рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, і пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 Закону.

Для платників податку, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, до складу валових витрат включається плата за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті;

6) суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або зіпсуванням документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджені такими документами у звітному податковому періоді;

7) суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок і виявлені у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання;

8) суми безнадійної заборгованості в частині, яка не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного результату. Для банків та інших небанківських фінансових установ норми цього пункту діють з урахуванням норм статті 12 цього Закону;

9) суми витрат за операціями, передбаченими пунктом 5.9 статті 7 Закону;

10) суми витрат, пов'язані з поліпшенням основних фондів у рамках, встановлених підпунктом 8.7.1 Закону, а також суми перевищення балансової вартості основних фондів і нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку статті 8 Закону;

11) суми витрат, пов'язані з безкоштовним наданням працівникам вугільної промисловості, непрацюючим пенсіонерам, які мають стаж роботи на підприємствах галузі не менше 10 років на підземних роботах або не менше 20 років на поверхні, інвалідам із числа осіб, які під час роботи на цих підприємствах отримали каліцтво або професійні захворювання, а також сім'ям працівників вугільної промисловості, що загибли на виробництві, які одержують пенсію з втрати годувальника, вугілля на побутові потреби за нормами, установленими у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; та інші витрати.

Не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними й іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Під терміном "амортизація" (від лат. атоrtisatio - погашення) основних фондів та нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.

Амортизація основних фондів і нематеріальних активів охоплює витрати на повне відновлення основних фондів; відрахування на основні фонди, передані в оперативну та фінансову оренду; витрати орендаря на капітальний ремонт, а також пов'язані зі зносом нематеріальних активів.

Прибуток платників податку, включаючи підприємства, що засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 % до об'єкта оподаткування.

Українське законодавство підрозділяє нерезидентів на тих, які не здійснюють підприємницьку діяльність на території України, і тих, які цю діяльність здійснюють через постійні представництва. У статті 13 Закону вказані ставки податків на доходи нерезидентів. У нерезидентів (що не здійснюють діяльність в Україні через постійні представництва) із доходів, отриманих із джерел на території України, резидент (який виплачує ці доходи) утримує податок та перераховує до бюджету.

Доходи таких нерезидентів оподатковуються за наступними ставками:

від фрахту - 6 %;

від страхування або перестрахування ризику - від 0 до 3 %; від надання рекламних послуг - 20 %.

Резиденти, які здійснюють виплату доходу нерезидентам від здійснення портфельних інвестицій (у процентній облігації або процентні казначейські зобов'язання, випущені за рішенням резидента, зокрема, уповноваженого державного органу або органу місцевого самоврядування, за винятком облігацій зовнішніх державних позик), оподатковують їх за ставкою 25 %. Усі інші доходи, не вказані у пунктах 13.3, 13.4, 13.5, 13.6 Закону, оподатковуються за ставкою 15 % від суми такого доходу і за рахунок такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, що набули чинності.

Доходи нерезидентів, які здійснюють підприємницьку діяльність через постійні представництва, оподатковуються у загальному порядку (пункт 13.8). А загальний порядок визначений п. 10.1. і передбачає ставку 25 %.

Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, отримані у вигляді:

- коштів або майна, що надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань; пасивних доходів;

- коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових організацій, як компенсація вартості отриманих державних послуг;

- дотацій або субсидій, отриманих з Державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної чи технічної допомог, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.

У випадку, якщо доходи неприбуткових організацій, отримані протягом звітного (податкового) року, на кінець першого кварталу наступного за звітним року перевищують 25 % від загальних валових доходів, отриманих протягом такого звітного (податкового) року, то така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок із нерозподіленої суми прибутку за ставкою 25 % до суми такого перевищення. До неприбуткових установ і організацій відносяться:

а) органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;

б) благодійні фонди і благодійні організації, створені у порядку, визначеному законом, для проведення благодійної діяльності;

в) пенсійні фонди, кредитні спілки;

г) спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб, житлово-будівельних кооперативів, створені для представлення інтересів засновників, які утримуються лише за рахунок внесків таких засновників і не здійснюють ніякої господарської діяльності, за винятком отримання пасивних доходів;

д) релігійні організації;

е) житлово-будівельні кооперативи, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, створені у порядку, визначеному законом;

ж) професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, створені у порядку, визначеному законом.

Звільняється від оподаткування також прибуток підприємств, які засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів і майно яких є їх власністю, отриманий від продажу товарів (робіт, послуг), крім прибутку, отриманого від грального бізнесу, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, що мають там основне місце роботи, становить не менше 50 % від загальної чисельності працюючих та фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 % від суми витрат на оплату праці, які входять до складу валових витрат.

Перелік всеукраїнських громадських організацій інвалідів, на підприємства яких розповсюджується дана пільга, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий від продажу на митній території України спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва, спрямований на збільшення обсягів виробництва і зменшення роздрібних цін на такі продукти.

Не підлягають оподаткуванню виграші в державні грошові лотереї. Під державними грошовими лотереями слід розуміти лотереї, які передбачають наявність призового фонду в розмірах не менше 50 % від суми отриманих доходів, а також відрахувань до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 % від доходів, що залишаються в розпорядженні після виплат призового фонду.

Облік отриманих доходів та здійснюваних витрат ведеться платником податків самостійно за допомогою податкового обліку виключно у цілях оподаткування. Платник має право вибрати і використати будь-який з двох методів: метод нарахувань (рахунків) або касовий метод ведення податкового обліку. Передбачається обов'язкове інформування податкового органу про вибраний платником метод обліку.

При використанні методу нарахувань (рахунків) облік доходів та витрат платником податків проводиться, виходячи з часу придбання платником податків права на ці доходи або визнання за ним цих витрат, незалежно від часу фактичного отримання доходів або здійснення платежів.

Використання касового методу припускає облік платником податків доходів і витрат, виходячи з часу відповідно вступу платника податків до прав власника цих доходів або визнання за ним цих витрат.

Згідно п.п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" податок за звітний період сплачує платник до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податків у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком із урахуванням негативного значення об'єкту оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до п. 6.1 Закону. При цьому за звітний квартал, півріччя та три квартали платники податків подають спрощену декларацію, а за наслідками звітного року - повну. Форми декларацій за даним податком установлює центральний податковий орган за узгодженням із комітетом Верховної Ради України, який відповідає за проведення податкової політики. Суми податку на прибуток зараховуються до бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.