Фінансове право України - Воронова Л.К. - 1.4. Органи, що здійснюють фінансову діяльність

Держава керує фінансовою діяльністю через державні органи, наділені для цього спеціальною компетенцією. За характером діяльності, повноваженнями в галузі фінансової діяльності всі органи, що беруть участь у ній, поділяють на дві групи:

1) органи загальної компетенції, які, здійснюючи свою діяльність у багатьох напрямах, водночас реалізують і фінансову (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів і та ін.), що не є для них основною чи єдиною;

2) органи спеціальної компетенції, створені державою і наділені повноваженнями винятково для здійснення фінансової діяльності (органи Державного казначейства, контрольно-ревізійні органи тощо). У фінансовій діяльності беруть участь практично всі державні органи залежно від їх компетенції, встановленої Конституцією України та іншими законами України, нормативними актами, що визначають їх правовий статус та ін.

Державну політику у фінансовій сфері здійснює Верховна Рада України, що затверджує загальнодержавні програми, Державний бюджет і вносить зміни до нього, здійснює контроль за використанням Державного бюджету України, приймає рішення щодо звіту про його виконання. Найважливіші питання у фінансовій сфері регулюються винятково законами України.

Органи виконавчої влади, що здійснюють управління фінансами, поділяють на:

1) органи управління загальної компетенції (Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування);

2) органи управління спеціальної (галузевої, міжгалузевої) компетенції:

а) що здійснюють фінансову діяльність поряд зі своїми основними функціями (міністерства, відомства, за винятком Міністерства фінансів України);

б) для яких фінансова діяльність є основною і які створені спеціально для здійснення фінансової діяльності (Міністерство фінансів, Державна податкова адміністрація України та ін.).

Певні повноваження у фінансовій сфері має Президент України: призначає міністра фінансів; представляє на затвердження Верховній Раді кандидатури Голови Національного банку України (далі - Нацбанку України).

Значними повноваженнями в галузі управління фінансами наділений Кабінет Міністрів України. Він забезпечує: проведення фінансової, цінової, інвестиційної і податкової політики; розроблення проекту Закону про Державний бюджет України; виконання затвердженого Державного бюджету України; надання звіту про виконання Державного бюджету України.

Спеціальні державні органи виконавчої влади, що здійснюють оперативне управління фінансами:

Систему фінансових органів України очолює Міністерство фінансів (далі - Мінфін України) - центральний орган виконавчої влади з управління фінансами: прогнозує розвиток економіки, розробляє проект Державної програми економічного і соціального розвитку, проект Державного бюджету України. Для управління фінансами Мінфін України наділений такими повноваженнями:

1) що випливають із функцій щодо складання і виконання Державного бюджету України, контролю за його виконанням;

2) щодо вжиття заходів у разі порушень установленого порядку виконання Державного бюджету України, призупинення фінансування;

3) регулювання співвідношення коштів Державного бюджету України і місцевих бюджетів у процесі їх формування.

Органами Мінфіну України на місцях є фінансові органи місцевих державних адміністрацій, що розробляють проекти відповідних бюджетів, організують виконання бюджетів, забезпечують надходження коштів, встановлюють на основі рішення ради розмір місцевих зборів і організовують місцеві добровільні позики.

Особливим центральним органом виконавчої влади, статус якого прирівняний до державного комітету України, є Державне казначейство України. Основні його завдання такі: організація виконання Державного бюджету України; контроль за його виконанням і регулюванням відносин між Державним бюджетом України і позабюджетними фондами; короткострокові прогнози обсягів державних фінансових ресурсів і надання інформації Верховній Раді та Президенту України.

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Голів державних податкових адміністрацій в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі призначає на посаду і звільняє з посади Президент України. Головними завданнями Державної податкової адміністрації України є такі: здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю нарахування і сплати податків; прийняття рішень щодо фінансових санкцій та адміністративних штрафів, прийняття нормативних і методичних документів з питань оподаткування.

Податкова міліція є специфічним правоохоронним органом, що забезпечує економічну безпеку держави при надходженні податкових платежів у бюджет. Якщо діяльність податкових інспекцій пов’язана зі справлянням податків, то податкова міліція безпосередньо займається стягненням податкових платежів.

Органом державного фінансово-економічного контролю є Рахункова палата, що здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких державних органів. Вона забезпечує єдину систему контролю за виконанням Державного бюджету України і використанням позабюджетних фондів.

Функціонування грошового ринку, статус національної валюти, іноземних валют на території України установлюються виключно законами. Контроль за проведенням грошово-кредитної політики покладено на Національний банк України. Функції Нацбанку у сфері грошового обігу закріплені Законом України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 р. Нацбанк України здійснює регулювання грошового обігу як установленням визначених нормативів щодо готівки, так і проведенням політики щодо ставок, операцій з цінними паперами та ін. Він визначає офіційний валютний курс гривні, виходячи з валютного (обмінного) курсу. Курс гривні щодо іноземних валют Нацбанк України забезпечує через використання золотовалютного резерву, купівлю і продаж цінних паперів, установлення і зміну плати за кредити й інші інструменти регулювання грошової маси в обігу.

Для здійснення уповноваженими банками й іншими кредитно-фінансовими установами валютних операцій Нацбанк України видає генеральні й індивідуальні ліцензії. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим кредитно-фінансовим установам України для здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам для здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. В основі розмежування на резидентів і нерезидентів лежить відмежування зовнішньоекономічних відносин від операцій, що стосуються внутрішньоекономічних процесів.

Контрольні запитання

1. Яким є зміст фінансів як правової категорії?

2. Яке співвідношення існує між фінансами і грошима?

3. Якими є функції фінансів?

4. Поняття і структура фінансової системи.

5. Поняття фінансової діяльності держави.

6. Якою є специфіка ролі держави у здійсненні фінансової діяльності?

7. Якими є стадії фінансової діяльності держави?

8. Принципи фінансової діяльності держави.

9. Які Ви знаєте методи фінансової діяльності держави?

10. Форми фінансової діяльності держави.

11. Система органів, що здійснюють фінансову діяльність.

12. Органи фінансової діяльності загальної компетенції

13. Органи фінансової діяльності спеціальної компетенції.

Завдання

1. Яке співвідношення існує між категоріями "фінанси", "фінансові ресурси" та "грошові ресурси"? Що між ними спільного та які відмінності?

2. Відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України до органів стягнення належать податкові, митні та інші державні органи. Яким законодавчим актам і чому суперечить це положення?

3. Дайте обґрунтовану відповідь на запитання: "Яким органам держави Конституція України надає повноваження щодо здійснення фінансової політики?": Верховній Раді України; Рахунковій палаті України; Кабінету Міністрів України; Міністерству фінансів України.

Розкрийте ці повноваження.

Нормативні акти і література

Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. -Ст. 141.

Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. // Там само. - 2001. - №37-38. -Сг. 189.

Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України від

26.01.1993 р. //Там само. - 1993. -№13. - Ст. 110. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від 04.12.1990 р. (в

ред. від 24.12.1993 р.) // Там само. - 1994. - № 15. - Ст. 84. Про Національний банк України: Закон України від 20.05.1999 р. // Там само.

-1999.-№29.-Сг. 238. Про Рахункову палату: Закон України від 11.07.1996 р. // Там само. - 1996.

-№43.-Сг.212.

Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг:

Закон України від 12.07.2001 р. // Там само. - 2001. - №32. - Сг. 1457. Про Положення про Міністерство фінансів України: Указ Президента України

від 26.08.1999 р. // Офіц. вісн. України. - 1999. - №35. - Ст. 1785. Положення про Державне казначейство України: затверджено постановою

Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1232 //Там само. - 2005.

-№52.-Сг.3275

Фінансове право України: Підручник / Г. В. Бех, О.О.Дмитрик, І. Є. Криниць-кий; За ред. М. П. Кучерявенка. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 320 с.

Воронова Л. К. Фінансове право України: Підручник. - К.: Прецедент; Моя книга, 2006. -448 с.

Нечай А. А. Актуальні питання фінансового права: правові основи публічних накопичувальних фондів: Монографія. - Чернівці: Рута. 2004. - 376 с.

Цыпкин С. Д. Финансово-правовые институты и их роль в совершенствовании финансовой деятельности советского государства. - М.: Изд-во МГУ, 1983.-80 с.