Розрізняють фінансове право як галузь права, як навчальну дисципліну і як науку. Фінансове право як галузь охоплює сукупність правових норм, що регулюють фінансову діяльність держави й органів місцевого самоврядування. Фінансове право як навчальна дисципліна, навчальний курс охоплює вивчення правових норм, передбачає навчання фінансового права. Фінансове право як наука містить сукупність знань, категорій, положень, що відображають зміст фінансово-правових норм, особливості їх застосування на практиці.
Наука фінансового права узагальнює наукові дослідження вчених юристів-фінансистів. Будучи суспільною наукою, фінансове право коригується поглядами, дослідженнями в галузі конституційного, адміністративного права та ін. Це пов’язано насамперед з тим, що предметом вивчення фінансово-правової науки є суспільні процеси, що визначаються рухом публічних грошових фондів.
Розроблення проблем державних фінансів сприяло формуванню певних знань у галузі фінансів, специфічних норм регулювання. У зародкових формах вони були ще в законах Хаммурапі, Руській Правді, Великій хартії вольностей. Більш стійкими погляди на фінанси стали на рубежі XVI-XVII ст. у працях Ж. Бодена, Т. Гоббса, Ш. Монтеск’є. До середини XVIII ст. з’являються спеціальні дослідження в цій галузі: Зонненфельса ("Основні начала поліції, комерції и фінансів", 1776 р.), Юсти ("Докладне міркування про податки", 1755р.; "Система фінансів", 1766 р.). У цей самий період виходять праці У. Петті, А. Сміта, Д. Рікардо. У XIX ст. фінансово-правова наука фактично сформувалася і відбувалася її деталізація на рівні окремих інститутів. Такими дослідженнями стали праці Г. Бллінека ("Бюджетне право"), А. Вагнера, Г. Жеза, Л. Штейна. У XX ст. науку фінансового права в Західній Європі розвивали переважно представники французької школи П. Годме і Г. Жез.
Основи фінансової науки в Росії почали закладатися і відносно чітко оформлятися на рубежі ХУП-ХУШ ст. Найбільш помітними на той період були праці І. Т. Посошкова (наприклад, "О скудности и богатстве"). Активний поштовх розвитку фінансових і фінансово-правових поглядів дали дослідження вчених ХГХ ст. (М. Ф. Орлов "О государственном кредите"; Є. Г. Осокін "Несколько спорных вопросов по истории финансового права"; М. М. Сперансысий "План финансов"; Н. I. Тургенев "Опыт теории налогов" та ін.). Нині неможливо уявити всебічне й динамічне дослідження практично жодної проблеми фінансового права без фундаментальних праць С. Н. Берендтса, Н. Я. Горлова, С. І. Іловайського, В. А. Лебедева, Д. М. Львова, Ф. Б. Міль-гаузена, I. X. Озерова, І. П. Тарасова, 1.1. Янжула.
Певні труднощі переживала фінансово-правова наука на початку XX ст., які були відображенням економічних, політичних, соціальних проблем. Однак і ці суперечливі процеси були відображені у працях представників фінансово-правової науки (П. С. Гензеля, М. Д. Загряц-кова, С. А. Котляревського, С. Д. Крилова, Э. Э. Понтовича). Якісно новий етап розвитку фінансово-правової науки розпочався в 50-60-ті роки XX ст., коли з’явилися фундаментальні підручники й монографії
A. М. Гурвича, М. І Піскотіна, Ю. А. Ровинського, С. Д. Ципкіна,
B. В. Бесчеревних. Саме в цей час створюються праці, які не втратили свого значення й дотепер (наприклад, монографія Ю.А. Ровинського "Основные вопросы теории советского финансового права").
Істотний якісний розвиток науки фінансового права у 70-90-х роках XX ст. пов’язаний з іменами В. В. Бесчеревних ("Компетенция Союза ССР в области бюджета", 1976 р.), Л. К. Воронової ("Правовые основы расходов государственного бюджета в СССР", 1981 р.), С. Д. Ципкіна ("Доходы государственного бюджета СССР. Правовые вопросы", 1973 р., "Финансово-правовые институты и их роль в усовершенствовании финансовой деятельности государства", 1984 р.), Н. І. Хімічевої ("Субъекты советского бюджетного права", 1979 р.), Активно працюють у цей період провідні спеціалісти в галузі фінансового права О. М. Горбунова, Т. С. Єрмакова, Л. Н. Коган, В. Е. Кузниченкова, Н. А. Куфакова, Л. С. Малокотин.
На початку 90-х років XX ст. дещо змінилися умови, орієнтири та особливості розвитку фінансово-правової науки. Основу цих особливостей становила специфіка законодавчого регулювання фінансової діяльності в Україні. Фундатором фінансово-правової науки в Україні в цей період є Л. К. Воронова. Фактично всі більш-менш помітні дослідження в цій сфері відбувалися під її керівництвом і за ЇЇ участю, та й ті школи, що утворилися в Україні до початку XXI ст., створювалися за її особистої участі й керівництва. В останнє десятиліття в Україні поряд з фундаментальною фінансово-правовою школою, очолюваною Л. К. Вороновою у м. Києві, виникають центри, що активно займаються цією проблематикою (кафедра конституційного й адміністративного права в Чернівецькому державному університеті імені Ю. Федькови-ча; кафедра фінансового права в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого; кафедра фінансового права в Академії державної податкової служби України).
Контрольні запитання
1. Що є предметом фінансового права? Якими є особливості відносин, що становлять предмет фінансового права?
2. Метод фінансового права та його особливості.
3. Визначте поняття фінансового права.
4. Якою є система фінансового права?
5. Які джерела фінансового права? їх види.
6. Фінансове законодавство як форма реалізації фінансового права.
7. Яке місце посідає фінансове право в системі права нашої держави?
8. Як взаємодіє фінансове право з іншими галузями права України?
9. Наука фінансового права та її розвиток.
Завдання
1. Суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа А. А. Іванов упродовж поточного місяця має виконати такі обов’язки:
а) виплатити заробітну плату найманим працівникам;
б) виплатити винагороду згідно з договором підряду за виконані роботи;
в) сплатити вартість спожитих комунальних послуг;
г) перерахувати податки і збори до бюджетів та державних цільових фондів.
Визначте, які із зазначених обов’язків регулюються фінансовим законодавством і якими законодавчими актами? Обґрунтуйте відповідь.
2. Дайте обґрунтовану відповідь на такі запитання: фінансове право це:
- приватна галузь права, що регулює рух грошових коштів між різними фондами держави;
- публічна галузь права, що регулює рух грошових коштів публічних фондів;
- комплексна галузь права, що регулює рух грошових коштів публічних фондів?
3. Сг. 9 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено обов’язки платників податків і зборів (обов’язкових платежів). Платник має право виконувати їх як особисто, так і використовуючи інститут податкового представництва.
Визначте природу податкового представництва щодо платників податків (юридичних та фізичних осіб). Якими нормативно-правовими актами встановлено такий інститут? Чи поширюється дія норм цивільного законодавства на регулювання фінансових відносин?
Нормативні акти і література
Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. -Ст. 141.
Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р. // Там само. - 2001. - №37-38. -Ст. 189.
Про систему оподаткування: Закон України від 25.06.1991 р. (в ред. від
18.02.1997 р.) //Там само. - 1997. -№16. -Сг. 119. Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та
державними цільовими фондами: Закон України від 21.12.2000 р. // Там
само. - 2001. - №10. - Ст. 44. Фінансове право України: Підручник / Г. В. Бех, О. О. Дмитрик, І. Є. Криниць-
кий; За ред. М. П. Кучерявенка. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 320 с. Ровинский Е. А. Основные вопросы теории советского финансового права. -
М.-Юрид. лит., I960. - 193 с. История финансового законодательства России: Учеб. пособие. - М.: ИКЦ
"МарТ"; Ростов н/Д: Изд-й центр "МарТ", 2003. - 256 с.
3.1. Поняття, структура, особливості і види фінансово-правових норм
3.2. Зміст і особливості фінансових правовідносин
3.3. Структура фінансових правовідносин
3.4. Види фінансових правовідносин
ТЕМА 4. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ЗДІЙСНЕННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ
4.1. Поняття, зміст і значення фінансового контролю
4.2. Види фінансового контролю
4.3. Методи фінансового контролю
4.4. Органи фінансового контролю