Цивільне право України - Дзера О.В. - Продукція, плоди та доходи

ЦК України (ст. 188) виділяє складні речі, що є його новелою, порівняно з ЦК УРСР. Відповідно до ст. 188, якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ). Дія правочину, вчиненого щодо складної речі, поширюється на всі її складові частини, якщо договором не визначено інше. Тобто за ЦК до складної речі входять кілька окремих речей, фізично не поєднаних між собою, з яких ні одна не є головною щодо інших і кожна з них зберігає значення відносно самостійної речі. До складної речі можуть бути віднесені: тематичні бібліотеки, тематичні колекції картин, поштових марок, меблевий гарнітур тощо. Таким чином, поняття складної речі є досить умовним, оскільки його юридичне значення залежить від цілей учасників цивільного обігу, яким надається можливість укладати правочини щодо як складної речі, так і її складових частин.

У разі укладення правочину щодо складної речі презумпцію поширення його дії на усі її складові частини, якщо інше не застережено договором.

Продукція, плоди та доходи

За ст. 189 ЦК продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. Наведена норма не визначає особливостей продукції, плодів та доходів. Вони певною мірою визначені цивілістичною доктриною. Продукцією є, зокрема, все те, що створюється внаслідок виробничо-господарської діяльності і матеріалізується у вигляді нової або частково нової речі (наприклад виготовлення автомашин, будівництво будинку, переробка нафти на бензин та інші нафтопродукти). Плоди - це результат органічного розвитку самої речі (приплід тварин,, майбутній урожай). Доходи - це те, що приносить річ, перебуваючи в експлуатації і цивільному обороті (орендна плата, дивіденди тощо).

За загальним правилом, продукція, плоди, доходи, що приносять речі, належать власникові речі, якщо інше не встановлено законом або договором власника з іншою особою (ч. 2 ст. 189 ЦК). Оскільки дана норма має диспозитивний характер, то сторони можуть, наприклад, у договорі застави зазначити, що плоди і приплід тварин залишаються у заставодержателя і зараховуватимуться у рахунок виконання зобов'язання. У ЦК УРСР подібна норма ст.. 133 мала дещо іншу редакцію. Згідно з цією статтею плоди, приплід тварин, доходи, що приносять речі, належать її власникові, якщо інше не встановлено законом або договором власника з іншою особою.

Майно

Крім поняття речей у цивільному праві у різних значеннях застосовується також і поняття "майно". По-перше, під "майном" розуміють річ чи конкретну сукупність речей. Саме про таке майно йдеться у нормах, які визначають предмет договорів купівлі-продажу, оренди дарування, позики тощо. По-друге, під цим терміном розуміють сукупність прав, які належать конкретній особі. По-третє, терміном "майно" позначають також сукупність майнових прав та обов'язків (наприклад, під спадковим майном розуміють усі майнові права та обов'язки спадкодавця, які переходять до спадкоємця).

За новим ЦК України майном як особливим об'єктом вважається річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ст. 190). У главі 54 ЦК, якою регулюється купівля-продаж, законодавець застосовує поняття "товар" у значенні, тотожному поняттю "майно".

Оскільки правильне розуміння терміна "майно" в різних значеннях практично важливе для визначення конкретних прав та обов'язків сторін у правовідносинах, де майно є об'єктом права, потрібно щоразу визначати значення даного терміна шляхом тлумачення тексту правової норми. У новому ЦК виділяється кілька спеціальних видів майна.

У ЦК виділяються і інші види майна. Так, цінним паперам присвячена окрема глава 14, виділяється майно, яке передається у власність товариства його учасниками як вклад до статутного (складеного) капіталу. Законодавством визначаються особливості правового режиму майна фермерських господарств (ЗУ "Про фермерське господарство" від 19 червня 2003 р.), особистих селянських господарств (ЗУ "Про особисте селянське господарство" від 15 травня 2003 р.), Національної академії наук України (ЗУ "Про особливості правового режиму майнового комплексу Національної академії наук України"), військового майна (ЗУ "Про правовий режим майна у Збройних Силах України").