Цивільне право України - Дзера О.В. - Право на розпорядження акціями

Передбачено ч. 2 ст. 20 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 89 Закону України "Про акціонерні товариства".

Право на отримання ліквідаційної квоти виникає за наявності таких умов: 1) прийнято рішення вищого органу управління товариства або суду про припинення товариства; 2) наявність у товариства достатньої кількості активів для розрахунків; 3) проведення ним повного розрахунку за зобов'язаннями щодо: а) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров'я або смертю, та за вимогами кредиторів, забезпеченими заставою чи іншим способом; б) вимог працівників, пов'язаних з трудовими відносинами, вимог автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

в) вимог щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); г) виплат нарахованих, але не виплачених дивідендів за привілейованими акціями; г) виплат за привілейованими акціями, які підлягають викупу відповідно до ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства"; д) виплати ліквідаційної вартості привілейованих акцій; е) виплати за простими акціями, які підлягають викупу відповідно до ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства".

Право вимагати від товариства здійснення викупу акцій у випадках:

- якщо акціонер-власник простих акцій зареєструвався для участі в загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ товариства, зміну його типу з публічного на приватне; вчинення товариством значного правочину; зміну розміру статутного капіталу;

- якщо акціонер-власник привілейованих акцій зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішень, які зменшують обсяг чи можливості реалізації належних їм прав (наприклад, внесення змін до статуту товариства, якими передбачається розміщення нового класу привілейованих акцій, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації акціонерного товариства).

Переважне право на придбання акцій при їх додатковій емісії:

- право акціонера-власника простих акцій придбавати розміщувані товариством прості акції пропорційно частці належних йому простих акцій у загальній кількості простих акцій;

- право акціонера-власника привілейованих акцій придбавати розміщувані товариством привілейовані акції цього або іншого класу, якщо акції такого класу надають їх власникам перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, пропорційно частці належних акціонеру привілейованих акцій певного класу у загальній кількості привілейованих акцій цього класу.

Переважне право надається акціонеру-власнику простих акцій у процесі приватного розміщення обов'язково, в порядку, встановленому законодавством, а власнику привілейованих акцій - якщо це передбачено статутом акціонерного товариства.

Право на розпорядження акціями

Право акціонерів вільно відчужувати належні їм акції. Відчуження акцій відкритих акціонерних товариств1 та публічних акціонерних товариств не потребує згоди будь-яких інших осіб. Щодо акціонерів приватних акціонерних товариств, то їх право на відчуження своїх акцій може бути обмежене установчими документами таких товариств шляхом встановлення переважного права інших акціонерів на придбання акцій (ст. 7 Закону України "Про акціонерні товариства").

Водночас найбільшу кількість суперечливих питань викликає можливість відчуження акцій акціонерами закритих акціонерних товариств. Так, ст. 81 Господарського кодексу України2 було встановлено, що акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства. Норми про порядок відчуження акцій закритих акціонерних товариств неодноразово змінювалися, що призвело до виникнення низки колізійних ситуацій. Отже, на практиці при відчуженні акцій ЗАТ можуть виникнути такі ситуації: 1) в установчих документах ЗАТ передбачено переважне право акціонерів на придбання акцій цього товариства, а в чинному законодавстві України на момент вчинення правочинів з відчуження таке право не встановлено'. У цьому разі, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 11 травня 2005 р. № 4-рп (справа про права акціонера ЗАТ), акціонери будуть зобов'язані дотримуватися вимог установчих документів, оскільки закріплення такої норми в установчих документах ЗАТ є добровільною згодою акціонера на встановлення особливого порядку відчуження об'єктів своєї власності; 2) в установчих документах ЗАТ не передбачено застосування переважного права, а чинним законодавством таке право було встановлено (ст. 81 ГК України до її виключення). Норми ст. 81 Господарського кодексу України носили імперативний характер і, по-перше, встановлювали переважне право акціонерів щодо третіх осіб (тобто не могло існувати переважного права одного акціонера над переважним правом іншого акціонера цього ж товариства), по-друге, поширювали свою дію виключно на придбання акцій, які продаються іншим акціонером, тобто важливою умовою застосування переважного права є можливість іншого акціонера передати покупцю такий самий грошовий еквівалент акцій, який пропонується покупцем. При цьому варто зазначити, що поширення переважного права акціонерів на договори міни, дарування, інші способи відчуження, крім продажу, є помилковим, оскільки намір відчужувана спрямований на досягнення іншої мети; 3) ні в установчих документах, ні в чинному законодавстві України не передбачено можливості застосування переважного права. Цей випадок є найменш спірним, оскільки у такому випадку акціонери ЗАТ вільно розпоряджаються належними їм акціями. Акціонери мають такі немайнові права.