У ст. 58 Цивільного кодексу України зазначено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Отже, у ЦК України чітко визначено категорії осіб, над якими встановлюється опіка, та зазначено умови її встановлення. Так, опіка може бути встановлена над малолітніми особами. У ст. 31 ЦК зазначено, що малолітньою вважається особа, яка не досягла 14 років.
Опіка встановлюється над малолітньою особою лише за умови, що вона позбавлена батьківського піклування. Малолітньою позбавленою батьківського піклування вважається фізична особа, яка не досягла 14 років та втратила батьків внаслідок їх смерті або батьки дитини невідомі або визнання в установленому законом порядку батьків дитини безвісно відсутніми, померлими, внаслідок позбавлення батьків батьківських прав або у випадку усунення батьків від виховання внаслідок їх негативного впливу на дитину, або у випадку самоусунення батьків від виховання дитини.
Опіка встановлюється і над безпритульною дитиною. Згідно з чинним законодавством безпритульними вважаються діти, які самі залишили сім'ю або дитячі заклади, де вони виховувалися, і не мають постійного місця проживання.
Законодавчо встановлено обмеження щодо кількості дітей, які перебувають під опікою в сім'ї. Так, загальна кількість дітей, які передані під опіку в сім'ю, не може перевищувати шести осіб, враховуючи власних дітей. Однак у виняткових випадках, якщо під опіку передаються рідні брати або сестри, кількість дітей може бути більшою (п. 4.2 постанови Кабінету Міністрів України "Питання організації виконання законодавства щодо опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування" від 17 жовтня 2007 р. № 1228).
Опіка також встановлюється над фізичними особами, які визнані судом недієздатними. Недієздатною визнається особа, яка внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними ст. 39 ЦК.
На відміну від опіки, піклування встановлюється над особами, цивільна дієздатність яких обмежена. Так, за ст. 59 ЦК України піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.
Особа у віці від 14 до 18 років є неповнолітньою і має обмежену дієздатність (ст. 32 ЦК). Законодавець виходить із того, що особи у віці від 14 до 18 років, на відміну від малолітніх осіб, вже наділені відповідним рівнем інтелектуального та фізичного розвитку, мають певний власний життєвий досвід, для того щоб вірно розуміти та реалізовувати переважну більшість закріплених за ними прав. Однак до досягнення повноліття зазначена категорія осіб не може вчиняти соціально значимі дії за рідкісним виключенням, а тому і повинна діяти спільно з особами, які уповноваженні допомагати неповнолітнім у здійсненні таких соціально значимих дій. До уповноважених на це осіб належать батьки як законні представники неповнолітніх дітей, усиновлювачі чи піклувальники. Разом з тим, неповнолітня фізична особа може реалізовувати свою дієздатність на власний розсуд без допомоги батьків, усиновлювачів та піклувальників у разі надання такій особі повної цивільної дієздатності (ст. 35 ЦК), у разі реєстрації шлюбу (ст. 34 ЦК).
Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які позбавлені в силу певних обставин батьківського піклування.
Над повнолітніми особами піклування встановлюється у випадку обмеження їх у цивільній дієздатності. Підстави обмеження цивільної дієздатності чітко передбачені ЦК. У ст. 36 ЦК зазначено, що суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо: 1) фізична особа страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; 2) якщо фізична особа зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим самим ставить себе чи свою сім'ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище. З моменту набрання законної сили рішенням суду цивільна дієздатність фізичної особи вважається обмеженою. Піклувальник покликаний поповнити недостатню дієздатність підопічного. Порядок обмеження цивільної дієздатності детально регламентований статтями 254-260 ЦК).
Піклування над неповнолітніми, недієздатними або обмеженими в дієздатності іноземними громадянами, які проживають в Україні, встановлюється згідно з чинним законодавством України. Піклування, встановлене над іноземними громадянами поза межами України за законами відповідних держав, визнається дійсним в Україні. У випадку виявлення на території України бездоглядних неповнолітніх іноземних громадян на час вирішення їх подальшого перебування вони влаштовуються у сім'ї громадян, які погодились утримувати дитину до визначення її подальшої долі; навчально-виховні заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; притулки для неповнолітніх (Правила опіки та піклування, затверджені спільним наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 р. № 34/166/131/88).
Опіка або піклування встановлюється відповідно до процедури, визначеної законодавством. Чинне законодавство України передбачає дві різні процедури встановлення опіки або піклування. Встановлення опіки або піклування можливе за рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування.
Встановлення опіки та піклування органом опіки та піклування
Призначення опікуна або піклувальника
Опіка або піклування над фізичною особою, яка перебуває у спеціальному закладі
3. Права й обов'язки опікуна, піклувальника
4. Припинення опіки та піклування
Глава 16. Юридичні особи
1. Поняття та ознаки юридичної особи
2. Правоздатність юридичної особи
3. Порядок виникнення і припинення юридичних осіб