Цивільне право України - Дзера О.В. - 4. Припинення опіки та піклування

Відносини опіки та піклування базуються на вільній згоді опікуна або піклувальника виконувати свої повноваження (ч. З ст. 63 ЦК). Оскільки наявність певних об'єктивних обставин (хвороба опікуна або піклувальника, яка перешкоджає йому виконувати свої повноваження, погіршення матеріального становища, що негативно позначається на утриманні підопічної особи, тривалі службові відрядження, відсутність взаєморозуміння з підопічною особою), може унеможливлювати продовження відносин опіки або піклування за участю призначеного опікуна чи піклувальника, передбачена можливість звільнення опікуна та піклувальника, тобто передбачене надання опікунові та піклувальникові права самостійно звернутися до суду чи органу опіки та піклування із заявою про звільнення від виконання своїх обов'язків. Щодо процедури звільнення то опікун або піклувальник подає до компетентного органу заяву, яка розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця. Протягом цього строку здійснюється з'ясування мотивів поданої заяви. Рішення про звільнення опікуна або піклувальника приймає той компетентний орган, який призначив опікуна або піклувальника. Для забезпечення прав та інтересів підопічного орган, який приймає рішення про звільнення опікуна або піклувальника, повинен одночасно розглянути і питання призначення підопічному нового опікуна або піклувальника, а у разі неможливості вирішити питання щодо вибору іншої форми влаштування особи, яка потребує опіки або піклування (ч. 1 ст. 75 ЦК). Однак у випадку якщо питання подальшого перебування підопічного під опікою або піклуванням вимагає негайного вирішення, служба у справах дітей може провести перевірку, за результатами якої складається висновок про можливість подальшого перебування дитини під опікою опікуна або піклувальника.

У зв'язку з висновком служби у справах дітей, у якому наводиться інформація про умови, які унеможливлюють подальше перебування дитини під опікою, піклуванням, опіку або піклування припиняють. За таких обставин служба у справах дітей, виконавчий комітет сільської і селищної ради вживають заходів до термінового влаштування дитини (п. 2.5 постанови Кабінету Міністрів України "Питання організації виконання законодавства щодо опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування" від 17 жовтня 2007 р. № 1228).

Ініціатива звільнення опікуна або піклувальника може виходити і від підопічного. У ч. 2 ст. 75 ЦК передбачено право підопічного самостійно звернутися до суду чи до органу опіки та піклування із заявою про звільнення піклувальника від його повноважень. У разі подання підопічним обґрунтованої заяви до уповноваженого органу про звільнення піклувальника від його повноважень заява розглядається з урахуванням усіх обставин, що свідчать про характер відносин між піклувальником та підопічним.

З ініціативою звільнення опікуна або піклувальника може виступити і орган опіки та піклування. Така ініціатива може бути заявлена на підставі клопотання підопічного, державних або громадських організацій.

Опікун або піклувальник може бути звільнений від виконання своїх обов'язків у випадку влаштування підопічного до закладів, зазначених у ч. З ст. 75 ЦК, а саме:

а) до навчального закладу;

б) до закладу охорони здоров'я;

в) до закладу соціального захисту.

Чинне законодавство України передбачає переважне право батьків і усиновлювачів перед іншими особами на виховання та на те, щоб малолітня дитина проживала з ними (ч. 1 ст. 163; ч. 4 ст. 232 СК). Якщо обставини, які унеможливлювали здійснення батьками або усиновлювачами своїх повноважень із виховання та догляду за дитиною відпали (поновлення в батьківських правах, повернення батьків, які були визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими, відбували покарання у місцях позбавлення волі, перебували під вартою на час слідства), то орган, який встановив опіку над підопічним, своїм рішенням може передати підопічного зазначеним особам, за умови що це відповідає інтересам підопічного.

Опіка припиняється у разі досягнення підопічним 14 років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього, оскільки припинення опіки є безспірним. Згідно зі ст. 32 ЦК по досягненні 14 років фізична особа стає частково дієздатною і може самостійно вчиняти правочини, для дійсності яких є необхідною лише згода її піклувальника.

Особа, цивільну дієздатність якої було поновлено у встановленому законом порядку, не потребує надалі догляду з боку опікуна, а тому і опіка буде припинена (ч. З ст. 76, ч. 1 ст. 42 ЦК).

Порядок припинення піклування передбачено в ст. 77 ЦК. Підставами припинення піклування є:

1) набуття неповнолітнім підопічним повної цивільної дієздатності, тобто досягнення ним 18 років (ч. 1 ст. 34 ЦК);

2) у разі реєстрації неповнолітньою особою шлюбу (ч. 2 ст. 23 СК; ч 2 ст. 34 ЦК);

3) у разі надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності (ст. 35 ЦК);

4) у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

У зазначених випадках відносини піклування припиняються автоматично. Піклування може припинятися і у інших випадках, а саме:

1) у разі смерті піклувальника;

2) у разі смерті підопічного;

3) у разі звільнення піклувальника від повноважень відповідно до ст. 75 ЦК.