Цивільне право України - Дзера О.В. - Глава 42. Право інтелектуальної власності на наукові відкриття, раціоналізаторські пропозиції, селекційні досягнення та інші об'єкти інтелектуальної власності

Інтелектуальна, творча діяльність людини в сучасних умовах інформатизації суспільства розвивається стрімкими темпами. Ускладнюються форми інтелектуальної діяльності, виникають нові її види, розширюються межі використання результатів творчості. Результати творчості потребують належної правової охорони, а їх автори - надійного захисту своїх суб'єктивних прав. Виведення нових сортів рослин та порід тварин, встановлення раніше невідомих закономірностей та явищ матеріального світу або створення нових інтегральних мікросхем потребують значних інтелектуальних зусиль їх творців. Тому результатам такої діяльності має бути забезпечена відповідна правова охорона.

В умовах ринкової економіки володіння комерційно цінною інформацією про технологічний цикл виробництва продукції, її складові чи особливі властивості або іншими відомостями, що надають переваги на ринку, дозволяє товаровиробнику отримати значно більші прибутки порівняно з конкурентами. Інформація, що становить комерційну таємницю також потребує надійної правової охорони, правовий режим якої унеможливлював би її поширення чи передачу без згоди володільця будь-яким особам.

Крім інститутів авторського права і суміжних прав, патентного права та права на засоби індивідуалізації, до сфери охорони інтелектуальної власності належать ряд об'єктів, що внаслідок специфіки правового режиму та конструкції правоохоронного механізму не можна беззастережно віднести до жодного з існуючих інститутів права інтелектуальної власності. Такі результати творчості отримали у науці цивільного права назву "інші об'єкти інтелектуальної власності"1. До зазначеної групи, як правило, відносяться результати інтелектуальної діяльності, що відносно недавно отримали правову охорону у вітчизняному законодавстві.

До кола таких об'єктів інтелектуальної власності належать: наукові відкриття, раціоналізаторські пропозиції, компонування інтегральних мікросхем, селекційні досягнення (сорти рослин, породи тварин) та комерційні таємниці.

Правова охорона ряду наведених об'єктів здійснюється на рівні спеціальних законів (Закон України "Про охорону прав на сорти рослин", Закон України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем"2). Проте охорона наукових відкриттів, раціоналізаторських пропозицій і комерційної таємниці забезпечується наразі лише ЦК України та на підзаконному рівні. Спеціальне законодавство про охорону відкриттів, раціоналізаторських пропозицій та комерційної таємниці лише перебуває у процесі свого формування. Слід також підкреслити, що наукові відкриття охороняються лише нормами глави 38 ЦК України. За відсутності механізму реалізації норм ЦК України у спеціальному законодавстві рівень охорони відкриттів є достатньо мінімальним.

Правовий режим таких об'єктів інтелектуальної власності суттєво відрізняється один від одного. При цьому, якщо сорти рослин, породи тварин та компонування інтегральних мікросхем охороняються як об'єкти промислової власності, що передбачає їх визнання компетентним державним органом на підставі проведення відповідної експертизи, то охорона комерційної таємниці наближається до режиму охорони конфіденційної інформації.

Рівень творчості, втілений у кожному із зазначених видів об'єктів, також є різним. Ступінь наукової новизни відкриттів є значно вищим, ніж характер творчості, виражений у комерційній таємниці, що може являти собою таємні відомості, взагалі позбавлені творчого характеру.

Для одержання правової охорони результати науково-технічної творчості мають бути не лише зафіксовані у певній матеріальній формі (опис, креслення, зразок), а й визнані у встановленому порядку об'єктом, придатним для надання їм такої охорони. Кваліфікація результатів наукової творчості на предмет охороноздатності здійснюється компетентним державним органом. У певних випадках проведення такої кваліфікації забезпечується недержавними структурами. Зокрема, визнання пропозиції раціоналізаторською здійснює юридична особа, якій вона подана на розгляд.

Незважаючи на різний правовий режим охорони раціоналізаторських пропозицій, селекційних досягнень та інших об'єктів інтелектуальної власності особа, суб'єктивні права якої порушені, може застосувати весь спектр механізмів цивільно-правового захисту прав інтелектуальної власності, передбачений як спеціальними законами (наприклад ст. 22 Закону України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем"), так положеннями ЦК України про захист цивільних прав (статті 16 та 432).