Для контролю за своєчасністю погашення заборгованості та правильністю її відображення в обліку і звітності бюджетні установи повинні періодично проводити інвентаризацію стану розрахунків. Згідно з "Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу", затвердженою наказом ДКУ від 30.10.1998 р. № 90 (у редакції наказу ДКУ від 05.10.2005 р. № 184) бюджетні установи проводять інвентаризацію розрахунків за платежами в бюджет та з вищою організацією не менше одного разу на квартал, розрахунків у порядку планових платежів і з депонентами — не менше одного разу на місяць, з іншими дебіторами та кредиторами — не менше двох разів на рік.
Інвентаризація розрахунків полягає у звіренні документів і записів у регістрах обліку та перевірці обґрунтованості сум, відображених на відповідних рахунках. Комісія встановлює термін виникнення заборгованості, її реальність та винних осіб у випадках пропуску термінів позовної давності. Усім дебіторам установа-кредитор повинна передати письмові дані про їхню заборгованість. Дебітори зобов'язані протягом 10 днів з часу отримання такого повідомлення підтвердити заборгованість або заявити свої заперечення. Розбіжності, що виникають, мають бути врегульовані шляхом звіряння розрахунків, про що складається окремий акт. На рахунках розрахунків з дебіторами і кредиторами повинні залишатися тільки узгоджені суми.
Результати інвентаризації розрахунків оформлюються актом, в якому окремо вказуються суми безнадійних боргів та дебіторської і кредиторської заборгованості, щодо якої термін позовної давності минув. За цими видами заборгованості до акта слід додати довідку з найменуванням та адресами дебіторів і кредиторів, сумою заборгованості, за що, з якого часу та на підставі яких документів вона обліковується, а також із зазначенням винних осіб у пропущенні термінів позовної давності.
Дебіторська заборгованість, щодо якої термін позовної давності минув, списується за рішенням керівника установи на результати виконання кошторису доходів та видатків за звітний рік. Але списання боргу внаслідок неплатоспроможності боржника не є підставою для скасування заборгованості. Таку заборгованість слід відображати поза балансом на рахунку 07 "Списані активи та зобов'язання" не менше п'яти років з часу списання для відстежування можливості її стягнення у разі змін майнового стану неплатоспроможних дебіторів.
Списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув термін позовної давності, здійснюють відповідно до "Порядку списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув", затвердженого наказом ДКУ від 08.05.2001 р. № 73 (зі змінами і доповненнями). Згідно з цим Порядком, бюджетні установи здійснюють щоквартально списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності якої минув. Для цього наказом керівника установи має бути створена постійно діюча інвентаризаційна комісія, яка щоквартально проводить інвентаризацію розрахунків з мстою виявлення кредиторської заборгованості з пропущеним строком позовної давності, що є безнадійною для погашення. За результатами інвентаризації розрахунків комісія складає акт у довільній формі, який затверджує керівник установи.
Акт інвентаризації кредиторської заборгованості, що виникла з розрахунків за загальним або спеціальним фондами бюджету (крім власних надходжень), щодо якої минув термін позовної давності і яка є безнадійною до погашення, передається вищому органові за відомчою підпорядкованістю для прийняття рішення про доцільність списання. Установа вищого рівня розглядає подані акти і у випадку прийняття позитивного рішення видає наказ про списання з обліку підвідомчої бюджетної установи відповідної заборгованості.
Списання кредиторської заборгованості, що виникла з розрахунків за власними надходженнями, оформляється аналогічно, але наказ про її списання видає сам керівник бюджетної установи. Одночасно інформація про списання такої заборгованості доводиться до відома установи вищого рівня.
У бухгалтерському обліку списання кредиторської заборгованості зараховується на результати виконання кошторису доходів і видатків (табл. 4.6).
Таблиця 4.6. Відображення в обліку операцій списання заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності
Зміст господарської операції
| Кореспондуючі субрахунки | |||
Дт | Кт | |||
1. Списання дебіторської заборгованості після закінчення терміну позовної давності | 431,432 | 363, 364 | ||
2. Списання кредиторської заборгованості, строк позовної давності яко? минув | 675 | 431,432 | ||
3. Списання депонентської заборгованості після закінчення терміну позовної давності | 671 | 431,432 | ||
Списана прострочена заборгованість відображається у звіті ф. N9 7 "Звіт про заборгованість за бюджетними коштами".
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ:
1. Назвіть види платежів у бюджет, які сплачують бюджетні установи, та поясніть порядок їх визначення.
2. Особливості оплати витрат на відрядження та їх обліку в бюджетних установах.
3. Облік підзвітних сум і розрахунків з підзвітними особами в бюджетних установах.
4. Порядок визначення сум відшкодування за втрачені (знищені, зіпсовані) цінності та їх відображення в обліку.
5. Організація та облік розрахунків у порядку планових платежів.
6. Дайте характеристику зобов'язань та фінансових зобов'язань розпорядників коштів, розкрийте порядок їх обліку.
7. Як проводиться інвентаризація стану розрахунків та списуються суми простроченої заборгованості?
5.1. Поняття, класифікація та оцінка основних засобів бюджетних установ
5.2. Документальне оформлення руху основних засобів та інших необоротних активів
5.3. Синтетичний облік надходження та оприбуткування основних засобів
5.4. Аналітичний та інвентарний облік основних засобів
5.5. Облік зносу основних засобів
5.6. Облік ремонту і модернізації основних засобів
5.7. Облік вибуття і списання основних засобів
5.8. Облік нематеріальних активів
5.9. Інвентаризація основних засобів та інших необоротних матеріальних активів