Цивільне право України. Особлива частина - Дзера О.В. - 4. Виконання договору побутового підряду та відповідальність за його порушення

Виконання договірного зобов'язання - це процес, динамічний стан зобов'язання, завдяки якому реалізуються (здійснюються) права і обов'язки сторін зобов'язання1. Виконання договору побутового підряду регулюється загальними нормами ЦК України щодо виконання зобов'язання (статті 526-545) та щодо виконання договору підряду.

Елементами виконання договору є його виконання належними сторонами, спосіб виконання, строк (термін) виконання та місце виконання. Перші три елементи виконання договору не мають значних особливостей стосовно договору побутового підряду. Тому договір побутового підряду буде вважатися виконаним належними сторонами, якщо його виконають особи, зазначені в договорі. Способом виконання даного договору є виконання певної роботи на замовлення замовника, що в результаті буде мати уречевлений характер. Договір побутового замовлення буде вважатися виконаним у строк, коли робота виконана у строк, визначений у договорі.

Стосовно місця виконання за договором побутового підряду, то ним може бути, як правило, як місце знаходження підрядника, так і місце проживання замовника чи місце використання (експлуатації) відповідного виробу (товару, речі). У параграфі 2 "Договір побутового підряду" гл. 61 розд. III книги п'ятої ЦК України немає конкретики щодо місця виконання даного договору. Воно, як правило, визначається в підзаконних нормативно-правових актах. Так, виходячи зі змісту п. 11 Правил побутового обслуговування населення виконання замовлення, як правило, повинно здійснюватися у приміщенні підрядника (виконавця). Проте, наприклад, згідно з пунктами 1.2 та 3.2 Інструкції щодо надання послуг з ремонту побутової радіоелектронної апаратури виконання замовлення може відбуватися в помешканні замовника чи в місці експлуатації виробу.

Наслідком належного виконання договору побутового підряду є його припинення.

За порушення умов договору побутового підряду настає цивільно-правова відповідальність.

Так, якщо замовник відмовився від договору побутового підряду до здачі йому роботи, то він зобов'язаний сплатити підрядникові понесені ним збитки. їх розмір обмежений, оскільки відшкодовується тільки частина встановленої договірної ціни, пропорційно тій частині роботи, яка була фактично виконана підрядником до повідомлення про відмову від виконання договору, і витрати, понесені підрядником до цього моменту виконання договору, якщо вони не входять в ціну вказаної частини роботи, яка підлягає сплаті (ч. 2 ст. 867 ЦК України).

У ст. 872 ЦК України встановлено відповідальність підрядника у разі істотного порушення ним договору побутового підряду. Істотним вважається таке порушення стороною договору, коли внаслідок заподіяної цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України). Саме критерій "істотне" чи "неістотне" впливає на відповідальність підрядника.

У ст. 872 ЦК України визначається ряд особливостей порівняно зі ст. 858 ЦК України "Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи", де передбачено загальні правила відповідальності підрядника за неналежну якість роботи. Якщо за загальним правилом робота може виконуватися повторно за бажанням підрядника, а відшкодування понесених замовником витрат на усунення недоліків залежить від того, чи надано в договорі право їх усувати, то за договором побутового підряду, поряд з іншими умовами, передбаченими у ч. 1 ст. 858 ЦК України, замовник при істотному порушенні договору побутового підряду в першу чергу має право за своїм вибором вимагати від підрядника: а) безкоштовного повторного виконання роботи; б) розірвання договору та відшкодування збитків.

Коли відступи від умов договору є неістотними, що передбачено у ч. 2 ст. 872 ЦК України, то замовник має право за своїм вибором вимагати: а) безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк; б) відшкодування його витрат на усунення недоліків або відповідного зменшення плати. Згідно з ч. 9 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" такі недоліки повинні бути усунуті підрядником протягом 14 днів.

У випадку, передбаченому ч. 3 ст. 872 ЦК України, коли недоліки можуть становити загрозу життю, здоров'ю замовника або інших осіб, то: по-перше, підрядник несе відповідальність за такі недоліки протягом десяти років з моменту прийняття роботи, якщо у встановленому законом порядку не передбачені більш тривалі строки (строки служби), незалежно від того, коли виявлено ці недоліки, у тому числі й при виявленні їх після закінчення гарантійного строку; по-друге, при виявленні таких недоліків протягом вказаних строків підряднику може бути пред'явлена вимога про безоплатне їх усунення; по-третє, таку вимогу може пред'явити замовник або його правонаступник; по-четверте, якщо вимога не буде задоволена, то замовник або його правонаступник має право вимагати повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування витрат, понесених у зв'язку з усуненням недоліків своїми силами або за допомогою третіх осіб.

Замовник має право вимагати розірвання договору побутового підряду та відшкодування збитків, якщо внаслідок неповноти або недостовірності інформації, отриманої від підрядника, укладено договір на виконання робіт, які не мають тих властивостей, які мав на увазі замовник.

У ви палку ж ненадання підрядником необхідної інформації замовникові при передачі виготовленого предмета договору побутового підряду він буде нести відповідальність в порядку і розмірі, передбачених у частинах 3 та 4 ст. 700 ЦК України "Надання покупцеві інформації про товар" та п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів". Якщо внаслідок відсутності у замовника необхідної і достовірної інформації про роботу нанесено шкоду життю, здоров'ю або майну, підрядник несе відповідальність на підставі норм § 3 "Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг)" гл. 82 ЦК України "Відшкодування шкоди" та ч. 7 ст., 15 Закону України "Про захист прав споживачів". Право на відшкодування такої шкоди має будь-яка-особа, навіть якщо вона не перебувала у договірних відносинах з підрядником. Таке право зберігається протягом встановленого строку служби (строку придатності) товару, а якщо такий строк не встановлено, - протягом 10 років з часу виготовлення товару (прийняття роботи, послуги). Якщо підрядник надасть усю необхідну інформацію, то він звільняється від відповідальності за наслідки, що настануть через недодержання замовником інструкцій підрядника.

Якщо роботи виконуються з матеріалу підрядника, то він несе відповідальність за неналежну якість наданого матеріалу згідно з ч. 2 ст. 839 та ч. 5 ст. 858 "Відповідальність підрядника за неналежну якість роботи" ЦК України. Якщо ж роботи виконуються з матеріалів замовника, то підрядник несе відповідальність за їх збереження і використання за призначенням.

Виконавець (підрядник) не звільняється від відповідальності у разі псування чи пошкодження матеріалів внаслідок їх особливих властивостей, які він не зміг виявити під час прийняття замовлення (п. 28 Правил побутового обслуговування населення).

Окрім відповідальності, передбаченої нормами ЦК України щодо договору побутового підряду та загальних норм договору підряду, підрядник буде нести відповідальність, передбачену ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів".

Так, зокрема, згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі якщо виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі якщо вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

Крім цього, на підрядника можуть накладатися штрафи в розмірах, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів". Наприклад, якщо підрядник відмовив замовнику в реалізації його прав, установлених ч. 3 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів", то він буде нести відповідальність у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів").