Цивільне право. Том 2 - Борисова В.І. - 3. Види договорів

Цивільне законодавство передбачає величезну кількість договорів, що викликає потребу їх класифікації. Втім це питання далеко не просте, адже договір є складним правовим явищем, і різнопланові його риси призводять до численних критеріїв, які покладаються в основу поділу договорів на види. Причому є такі види договорів, угрупування яких закріплено в цивільному законодавстві, а є ті, класифікація яких пропонується наукою. Тим не менш цінність та значущість останньої класифікації від цього не зменшується. Так, згідно з ЦК України, є договори на передання майна у власність, у користування, на виконання робіт, надання послуг. А є окремі види договорів, які: а) дещо не вписуються в цю схему (наприклад, договір про спільну діяльність); б) є ті, які варто згрупувати окремо, хоча можна й віднести до однієї із зазначених груп (наприклад, банківські договори - на проведення розрахунків, кредитний та депозитний договір та ін.; договори на фондовому ринку - андеррайтингу, дилерські та ін.; на реалізацію результатів інтелектуальної діяльності); в) є договори, передбачені не ЦК (або не стільки ЦК), а іншими законами (і не завжди суто цивільними) та кодексами (наприклад, договори оренди земельної ділянки, викупу державного майна при приватизації); г) є ті, що передбачені в книзі V ЦК, а є ті, регулювання яких поміщено в інших його книгах (наприклад, договір про створення господарського товариства); д) є пойменовані (купівлі-продажу, дарування, комісії та багато ін.) та не пойменовані договори (про уступку права вимоги, про набуття права власності на предмет іпотеки); е) є майнові, а є організаційні договори (наприклад, попередній договір) або ті, що мають змішану природу (наприклад, договір про створення, злиття чи приєднання юридичної особи); є) є речові та зобов'язальні договори; ж) основні та акцесорні (застави, поруки та ін.); з) основні та попередні; і) договори, що укладаються на користь сторін та на користь третіх осіб; к) алеаторні (ризикові) та комутативні.

Виділяють також умовні, строкові, фідуціарні, біржові, публічні договори та договори приєднання, підприємницькі та споживні, посередницькі. Можуть мати місце й інші модифікації видів договорів.

Часто до договорів застосовується класифікація їх як правочинів (реальні та консенсуальні, оплатні та безоплатні). Втім є й однойменна з правочинами класифікація, яка істотно відрізняється від останньої. Так, односторонні та двосторонні договори не тотожні одностороннім та двостороннім правочинам, оскільки договір - це домовленість якнайменш двох сторін, у той час як односторонній правочин є виразником волі однієї особи.

Варто зазначити й те, що певні класифікації договорів не мають характеру їхніх жорстких груп - один і той самий договір може бути як реальним, так і консенсуальним, як оплатним, так і безоплатним. Так, договори перевезення або зберігання можуть бути як реальними, так і консенсуальними, а позики - лише реальними; договори зберігання або позики можуть бути як оплатними, так і безоплатними, а дарування та позичка - лише безоплатними.

Тут наведено окремі види договорів, враховуючи, що певною мірою це питання розкривалося при характеристиці видів правочинів.

Договори про передання майна у власність, у користування, на виконання робіт, надання послуг є однією з найпоширеніших класифікацій.

Договори, які опосередковують передання майна у власність від однієї особи до іншої, приводять до того, що у відчужувача майна право власності припиняється, а у набувача - виникає. Це такі договори, як купівля-продаж, дарування, довічне утримання (догляд), спадковий договір, рента та ін.

Договори про передання майна у користування покликані забезпечити користування особою майном іншої особи (найм, оренда, лізинг, позичка). Однак стверджувати, що при цьому сторони не мають на меті набуття користувачем права власності на майно, не можна, оскільки в окремих видах договорів саме така мета обумовлює їхню специфіку. Прикладом може слугувати договір найму-продажу (ст. 705 ЦК України).

Договори на виконання робіт - це ті, в яких важливим для сторін є не процес виконання роботи, а її результат. Це договори підрядного типу (ст. 837 ЦК) та на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт (ст. 892 ЦК).

Договори про надання послуг, в яких послуга споживається в процесі її надання і, як правило, відсутній її матеріальний результат, хоча наявним і важливим для них є результат юридичний. До цього виду договорів відносять доручення (ст. 1000 ЦК), комісію (ст. 1011 ЦК), зберігання (ст. 936 ЦК), перевезення (ст. 909 ЦК), управління майном (ст. 1029 ЦК) та ін.