Цивільне право. Том 2 - Борисова В.І. - Предмет договору

Предметом цього договору виступає виключно підприємство як єдиний майновий комплекс, до складу якого входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на позначення, що індивідуалізує підприємство (власне найменування підприємства), продукцію, роботи, послуги, виключні права, якщо інше не встановлено договором або законом, за винятком прав і обов'язків, які продавець не вправі передавати іншим особам (наприклад, ліцензії (дозволи) на право здійснення певного виду діяльності, оскільки вони є індивідуальними).

Продаж окремих складових підприємства-будівель, устаткування тощо як окремих майнових цінностей не підпадає під спеціальне врегулювання договору купівлі-продажу підприємства.

Строк

Визначення складових підприємства, їх вартості, а також передача майнового комплексу в цілому неможливі за один день. Тому істотною умовою цього договору є певні строки, а саме строк укладення договору, строк передачі підприємства, строк виконання окремих умов договору, наприклад, по введенню покупця у сферу діяльності тощо.

Ціна

Оцінка вартості підприємства припускає визначення фактичної його собівартості і ринкової вартості. Фактична вартість визначається шляхом підсумку балансової вартості активів підприємства. Під реальною ринковою ціною розуміється найбільш вірогідна ціна, за яку підприємство може бути відчужено на відкритому ринку в умовах конкуренції. При визначенні ринкової вартості в розрахунок береться також і ціна підприємства як діяльності, тобто його "шанси" (клієнтела-clientela), вплив, який здійснює нематеріальний елемент як складова підприємства на ціну останнього. Вартість підприємства визначається на основі його повної інвентаризації. Акт інвентаризації обов'язково доповнюється висновком незалежного аудитора про склад і фінансовий стан підприємства.

Умова про введення покупця у сферу діяльності підприємства

На відміну від інших договорів купівлі-продажу сторони повинні узгодити процес введення покупця у ту сферу діяльності, якою він буде займатися, отримавши підприємство (ознайомлення з секретами виробництва; джерелами постачання необхідної продукції; можливостями збуту продукції (товарів, робіт, послуг) і т. ін.).

Проте вони не позбавлені можливості досягти згоди з будь-яких інших умов, укладаючи цей договір. У такому випадку й інші умови договору вважатимуться істотними (ст. 627 ЦК). До таких умов можна віднести і умови, спрямовані на усунення конкуренції. З погляду на те, що суттєвий вплив на визначення ринкової ціни підприємства чинять його "шанси", покупцю не байдуже, чи відкриє у майбутньому подібне підприємство продавець - професійний конкурент, який знає всі недоліки і переваги підприємства, зможе зберегти значну кількість контрагентів, які були пов'язані з діяльністю підприємства тощо. А це, безумовно, знецінює на майбутнє підприємство. Одним із шляхів запобігти цьому є узгодження в договорі умов, які спрямовані на усунення конкуренції, а саме: заборона продавцеві після продажу підприємства організовувати протягом певного строку і на певній території аналогічні підприємства, здійснювати той самий або схожий вид підприємницької діяльності, розголошувати відомі комерційні таємниці підприємства; випускати після виконання договору однорідну з покупцем продукцію (товар) і тощо.

Зміст договору

Права і обов'язки сторін за цим договором майже не відрізняються від прав і обов'язків сторін за договорами купівлі-продажу іншого майна, хоча і мають певні особливості.

Так, до основних обов'язків продавця слід віднести:

- повідомлення у письмовій формі кредиторів за зобов'язаннями, які включені до складу підприємства (частина 1 статей 659 та 660 ЦК), що продається, про його продаж. Враховуючи, що повідомлення фактично є запитом щодо згоди кредиторів на здійснення переведення боргу з продавця підприємства на його покупця, то й відповідь останніх відповідно до положень статей 520 і 521 ЦК повинна бути зроблена у письмовій формі (ст. 513 ЦК);

- передача покупцеві того підприємства і у тому складі, що визначено договором (статті 662 - 664 ЦК). Передача здійснюється за передавальним актом, в якому мають бути вказані дані про склад підприємства, повідомлення кредиторів про продаж підприємства, а також відомості щодо недоліків переданого майна й перелік майна, обов'язки щодо передачі якого не виконані продавцем через його втрату. Передавальний акт підтверджує виконання продавцем обов'язку по передачі підприємства покупцеві. Ухилення від підписання передавального акта на умовах, передбачених договором, прирівнюється до відмови сторони від виконання покладених на неї обов'язків.

Відстежуючи процедуру передачі підприємства за передавальним актом, слід звернути увагу на таке. Підприємство як єдиний майновий комплекс може мати своє позначення (власне найменування підприємства), яке буде відрізнятися від фірмового найменування його власника і право на яке не може розглядатися як виключне право. Самостійна участь власного найменування підприємства в цивільному обороті не допускається і воно підлягає відчуженню разом з підприємством.

Позначення, що індивідуалізують продукцію (роботи, послуги) підприємства, а також належні продавцю на підставі ліцензії права на використання таких засобів індивідуалізації переходять до покупця, якщо інше не передбачене договором. Передача цих прав здійснюється виключно за договорами щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності.

Передача підприємства включає обов'язкове введення покупця у відповідну сферу діяльності.

Основним обов'язком покупця є прийняття підприємства і оплата його вартості (ст. 692 ЦК).

З огляду на те, що договір купівлі-продажу підприємства є двосторонньовзаємним договором, обов'язку однієї сторони відповідає право іншої сторони.