Цивільний процес України - Логінов О.А. - 3. Ускладнення у процесі судового розгляду

У ході розгляду та вирішення цивільних справ можуть виникати обставини, які перешкоджають розгляду справи в одному, першому, судовому засіданні, або взагалі роблять неможливим ухвалення рішення суду у конкретній справі. Такі ускладнення у процесі судового розгляду можливі у таких процесуальних формах:

- тимчасове припинення провадження у справі;

- закінчення провадження без ухвалення рішення суду у справі.

Тимчасове припинення провадження у справі настає внаслідок відкладення розгляду справи, оголошення перерви в її розгляді і зупинення провадження у справі.

Відкладення розгляду справи - це перенесення розгляду справи по суті на певний строк з призначенням дня нового судового засідання.

Відповідно до ст. 169 ЦПК розгляд справи відкладається у разі: 1) неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, коли відсутні відомості, що їм вручені судові повістки; 2) першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) першої неявки в судове засідання без поважних причин належним чином повідомленого позивача або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; 4) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення (навіть, якщо сторона бере участь у справі через свого представника).

Неявка представника у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. Однак за клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд (ч. 2 ст. 169 ЦПК).

У разі неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, щодо можливості розгляду справи за відсутності цих осіб, і може постановити ухвалу про продовження судового розгляду або про відкладення розгляду справи на певний строк. Водночас суд вирішує питання про їх відповідальність (ст. 170 ЦПК).

Якщо під час заочного розгляду справи позивач змінив предмет або підставу позову, розмір позовних вимог, суд зобов'язаний відкласти судовий розгляд для повідомлення про це відповідача (ч. З ст. 224 ЦПК).

Суд також може відкласти розгляд "справи у разі неможливості її розгляду в зв'язку з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі у справі інших осіб (ч. 1 ст. 191 ЦПК).

Суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 157 ЦПК.

Оголошення перерви у розгляді справи - це тимчасове зупинення провадження у справі на відносно короткий проміжок часу, яке зумовлене необхідністю вчинення певних процесуальних дій, а також порядком роботи суду. Зокрема, при неможливості продовження розгляду справи у зв'язку з необхідністю подання нових доказів суд оголошує перерву на час, необхідний для цього (ч. 2 ст. 191 ЦПК). Суд оголошує перерву і надає час для заміни перекладача за повторне порушення ним порядку під час судового засідання або невиконання ним розпоряджень головуючого (ч. 2 ст. 92 ЦПК).

Згідно з ч. З ст. 162 ЦПК перерва у судовому засіданні з розгляду цивільної справи оголошується і для вирішення судом питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду.

Суттєвою відмінністю відкладення розгляду справи від оголошення перерви в її розгляді є те, що після відкладення розгляду - справа розглядається спочатку, а після закінчення перерви - розгляд справи продовжується.

Суд, постановляючи ухвалу про відкладення розгляду справи або оголошення перерви в її розгляді, призначає, відповідно, день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні. Ті з учасників цивільного процесу, які не з'явилися або яких суд залучає вперше до участі у процесі, викликаються у судове засідання на призначений день у порядку, визначеному статтями 74-76 ЦПК.

При відкладенні розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися, якщо в судовому засіданні присутні всі особи, які беруть участь у справі. Лише у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.

Після відкладення розгляду справи суд має право надати учасникам цивільного процесу можливість підтвердити раніше надані пояснення без їх повторення чи доповнити їх, поставивши цим особам додаткові запитання. Але ця можливість передбачена лише для випадків, коли склад суду не змінився і до участі у справі не залучено інших осіб (ч.7ст. 191 ЦПК).

Зупинення провадження у справі - це тимчасове, на невизначений строк, припинення процесуальних дій щодо розгляду справи, спричинене обставинами, які унеможливлюють подальший розвиток процесу.

Залежно від підстав зупинення провадження у справі можна поділити на два види: обов'язкове і факультативне. Провадження у справі обов'язково зупиняється за наявності обставин, які завжди перешкоджають розвитку процесу, що, відповідно, позбавляє суд можливості захистити права сторін належним чином.

Обов'язкове зупинення провадження у справі відповідно до ст. 201 ЦПК відбувається у випадках:

1) смерті або оголошення померлою фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво;

2) злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка є стороною у справі;

3) перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан;

4) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства. Така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Зокрема, відкриття КСУ провадження за зверненням відповідно до ст. 43 Закону України "Про Конституційний Суд України" про офіційне тлумачення положень Конституції України чи закону, що мають застосовуватися при вирішенні справи, яка перебуває у провадженні суду, є обов'язковою підставою для зупинення провадження у справі;

5) призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених частинами 1-3 ст. 43 ЦПК;

6) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;

7) надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення. Відповідно до ч. 5 ст. 191 ЦПК цей строк не може перевищувати шести місяців.

Факультативне зупинення провадження у справі відбувається за наявності обставин, які можуть і не перешкодити подальшому руху справи у суді, тому суд вирішує це питання залежно від конкретних обставин справи. Так, суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також за власною ініціативою зупинити провадження у справі в разі: перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання; захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу; перебування сторони у тривалому службовому відрядженні (пункти 1-3 ч. 1 ст. 202 ЦПК). Однак, якщо у перелічених випадках відсутня сторона веде справу через свого представника, провадження не зупиняється. Це правило не застосовується, коли суд викликає позивача або відповідача для особистих пояснень. Провадження у справі може бути зупинено також у випадках: розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності; призначення судом експертизи; направлення судового доручення щодо збирання доказів іншому суду (пункти 4-6 ч. 1 ст. 202 ЦПК).

Отже, за наявності обставин, визначених у ст. 202 ЦПК, суд має право постановити ухвалу як про зупинення провадження у справі, так і про відмову в задоволенні-такої заяви.

В ухвалі суду про зупинення провадження у справі зазначаються мотиви зупинення, закон, яким керувався суд, подія або дія, з настанням якої закінчується строк зупинення провадження. Враховуючи, що ст. 203 ЦПК пов'язує строки зупинення провадження у справі з обставинами, після усунення яких суд зобов'язаний відновити провадження у справі, суддя повинен періодично перевіряти, чи усунені обставини, що зумовили це зупинення, а також роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх процесуальний обов'язок інформувати суд про усунення цих обставин.

Після усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі, суд за заявою особи, яка бере участь у справі, або за власною ініціативою відновлює провадження у справі, постановляючи про це ухвалу. Час, який минув з моменту зупинення провадження у справі і до його відновлення, не включається до строку розгляду справи. Після відновлення провадження суд викликає сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, і продовжує судовий розгляд за загальними правилами цивільного судочинства (ст. 204 ЦПК).

Вирішення цивільної справи у суді першої інстанції закінчується, як правило, ухваленням рішення суду. Але в окремих, чітко визначених законом, випадках справа закінчується у суді і без ухвалення рішення. Процесуальне законодавство передбачає дві форми закінчення провадження у справі без ухвалення рішення суду по суті: закриття провадження у справі і залишення заяви без розгляду.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення рішення суду в зв'язку з обставинами, які підтверджують неправомірність порушення процесу або неправомірність його подальшого продовження.

Суд закриває провадження у справі з підстав, передбачених ст. 205 ЦПК, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Зокрема, суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, якщо: 1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (у такому разі суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд подібних справ); 2) набрали законної сили рішення або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 3) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом; 4) сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом; 5) є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим; 6) померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі.

Наслідком постановлення ухвали про закриття провадження у справі є неможливість повторного звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Разом з тим, наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача у цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (ст. 206 ЦПК).

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення рішення суду, що не позбавляє заінтересовану особу права повторно звернутися до суду з тотожним позовом.

Підстави залишення заяви без розгляду визначені ст. 207 ЦПК. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо: 1) заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; 2) заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; 3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; 4) спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді; 5) позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;

6) між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді; 7) особа, в інтересах якої в установлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява; 8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК, не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк; 9) позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Закінчення провадження у справі з цих підстав без ухвалення рішення має бути належно вмотивовано в ухвалі, постановленій з цього приводу. Після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, особа має право звернутися до суду із заявою повторно (ч. 2 ст. 207 ЦПК). (Див. рис. 16)