Цивільний процес України - Логінов О.А. - 3. Підготовка та розгляд справи судом апеляційної інстанції

Суддя-доповідач протягом десяти днів з дня отримання справи з метою підготовки її до розгляду вчиняє комплекс процесуальних дій, передбачених ст. 301 ЦПК. Зокрема, для забезпечення апеляційного розгляду справи суддя-доповідач: з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі; визначає характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює; з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші особі!, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і заперечень; з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються сторонами та іншими особами; вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції; за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача; за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Перелік підготовчих дій, визначений ст. 301 ЦПК, це є вичерпним. Залежно від обставин справи, доводів апеляційної скарги можуть бути вчинені п інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного розгляду справи.

При підготовці розгляду справи апеляційним судом суддя-доповідач повинен дотримуватися правил, установлених гл. З "Провадження у справі до судового розгляду" розд. ПІ ЦПК, без проведення попереднього судового засідання.

Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, яка в разі необхідності вирішує питання про проведення додаткових підготовчих дій та призначення справи до розгляду (ч. 1 ст. 302 ЦПК). Справа має бути призначена до розгляду у розумний строк, але не пізніше семи днів після закінчення підготовки справи до розгляду.

Згідно із ст. 303' ЦПК апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом двох місяців з дня постановления ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду. Апеляційний суд, у виняткових випадках за клопотанням сторони, може подовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів. Справа розглядається колегією у складі трьох судів, з числа яких визначається головуючий (ч. З ст. 18 ЦПК).

Процесуальний порядок розгляду справи апеляційним судом здійснюється за правилами, встановленими для розгляду справ судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, передбаченими главою "Апеляційне провадження". У зв'язку з цим в апеляційній інстанції не застосовуються правила про пред'явлення зустрічного позову, про прийняття позову третьої особи із самостійними вимогами, про об'єднання і роз'єднання позовів, про недопустимість розгляду справи за відсутності позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, оскільки згідно з ч. 2 ст. 305 ЦПК неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом. Оскільки перевірка законності та обґрунтованості судових рішень у суді апеляційної інстанції здійснюється шляхом повторного розгляду справи по суті, апеляційне провадження побудовано на тих самих принципах цивільного процесу, що і у суді першої інстанції (змагальності, диспозитивності, безперервності тощо). У разі потреби при розгляді справи може бути оголошено перерву або її розгляд відкладено.

Стадію апеляційного провадження, як і стадію розгляду справи в суді першої інстанції, можна поділити на чотири частини: підготовчу, розгляд справи по суті, судові дебати, ухвалення та проголошення судового рішення.

Відкриваючи судове засідання, головуючий оголошує, яка справа, за чиєю апеляційною скаргою .та на судове рішення якого суду підлягає розгляду.

У підготовчій частині судового засідання суд апеляційної інстанції здійснює перевірку готовності справи до апеляційного перегляду в певному судовому засіданні, що розпочалося, складає відповідний перелік процесуальних дій організаційного характеру та вирішує низку питань, які є процесуальними передумовами для всіх інших частий засідання суду апеляційної інстанції. Зокрема, секретар судового засідання доповідає суду, хто з викликаних у справі осіб з'явився у судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їх неявки, якщо вони відомі. Апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причіпні неявки визнано судом поважними. Неявка інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не є перешкодою для її розгляду. Головуючий роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов'язки і встановлює, чи є у них клопотання та заяви. В апеляційному суді позивач може відмовитися від позову, відповідач - визнати позов, сторони можуть укласти мирову угоду згідно із загальними правилами про ці процесуальні дії і незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу (ст. 306 ЦПК).

Отже, завданням підготовчої частини є створення умов для повноцінного та оперативного безпосереднього розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Друга частина розгляду справи в суді апеляційної інстанції починається з того, що суддя-доповідач доповідає зміст рішення (ухвали), яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких мають здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися обставини і досліджуватися докази (ч. 2 ст. 304 ЦПК).

За загальним правилом, апеляційний суд при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі доводів апеляційної скарги, так і за межі вимог, заявлених у суді першої інстанції. Однак він може впити за межі доводів апеляційної скарги, якщо при розгляді справи виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження. За цих умов апеляційний сул перевіряє справу в повному обсязі (частини 3, 4 ст. 303 ЦПК).

Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві сторони, - першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші особи, які беруть участь у справі.

При розгляді справи апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею, або які неправомірно не були цим судом прийняті та досліджені, або доказами, які судом першої інстанції досліджувались із порушенням установленого порядку.

Дослідження нових доказів апеляційний суд здійснює, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала і не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; останній неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для цього учасника процесу становило певні труднощі, тощо); наявні інші поважні причини їх неподання до суду першої інстанції та відсутність умислу чи недбалості особи, яка їх подає; вони не досліджені судом внаслідок інших процесуальних порушень (п. 14 постанови ВСУ від 24.10.2008 р. № 12).

Закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами, апеляційний суд переходить до третьої частини судового розгляду і надає особам, які беруть участь у справі, можливість виступити у судових дебатах у такій самій послідовності, в якій вони давши пояснення. Апеляційний суд може обмежити тривалість судових дебатів шляхом оголошення на початку судового засідання часу, який відводиться для їх проведення. При цьому кожній особі, яка бере участь у розгляді справи, надається однаковий проміжок часу для виступу (частини 4,5 ст. 304 ЦПК).

Закінчується стадія судового розгляду виходом апеляційного суду до нарадчої кімнати для постановлення ухвали чи ухвалення рішення.