Юридична деонтологія - Гусарєв С.Д. - 4. Державні стандарти юридичної освіти

Необхідність докорінного вдосконалення якості підготовки фахівців на основі практичної спрямованості кваліфікаційних вимог з урахуванням кон'юнктури ринку праці та світового досвіду, обумовлює необхідність переходу до ступеневої системи освіти, що базується на суб'єктно-діяльнісному підході щодо встановлення цілей та змісту освіти і професійної підготовки для кожного освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівня.

Держава, що задовольняє освітні потреби особи та потреби суспільства в кваліфікованих фахівцях, повинна контролювати результати освітньої діяльності всіх її учасників на всіх її етапах. Йдеться про назрілі потреби формування моніторингової системи відстеження якості "готового продукту освіти" - тобто реальних знань, навичок і умінь випускника вищого навчального закладу та відповідності останніх сформованим у нього індивідуальним соціально і професійно важливим якостям з точки зору доцільності використання його праці в конкретних умовах. Іншими словами, надаючи однакові можливості для здобуття освіти всім членам суспільства, - суспільство повинно мати гарантію сумлінного використання цих можливостей.

Реалізація цих гарантій базується на використанні державою системи стандартів вищої освіти як нормативної бази функціонування системи вищої освіти, що встановлює загальні принципи педагогічної діяльності, яка має на меті досягнення оптимального ступеня упорядкування діяльності в сфері вищої освіти.

Структура системи стандартів вищої освіти, що відповідає вимогам Закону України "Про освіту", являє собою ієрархічну сукупність взаємопов'язаних стандартів. Вони належать до галузі стандартизації вищої освіти і встановлюють взаємопогоджені вимоги до змісту, обсягу і рівня якості вищої освіти, що визначаються загальною метою освітньої та професійної підготовки. Зокрема:

¨ система Державних стандартів вищої освіти визначає загальні вимоги до системи стандартів вищої освіти, а також вимоги до кожного освітньо-кваліфікаційного рівня та відповідного їм освітнього рівня вищої освіти;

¨ система галузевих стандартів вищої освіти базується на системі Державних стандартів і є системою нормативних і навчально-методичних документів за певними напрямами підготовки та спеціальностями4.

Основою галузевої стандартизації вищої юридичної освіти є суб'єктно-діяльнісний підхід. Основою побудови системи галузевих стандартів вищої юридичної освіти є принципи:

Цілеспрямованості - послідовної реалізації вимог законодавчих актів України за усіма компонентами нормативного і навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців-юристів потрібного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Прогностичності, тобто передбачення здатності засвоєння змісту юридичного навчання особою, яка навчається, а також формування такого змісту юридичної освіти, що забезпечує здатність особи виконувати перспективні задачі юридичної діяльності.

Діагностичності - забезпечення можливості вимірів рівня відповідності освітньої та професійної підготовки вимогам, які визначаються освітньо-професійними програмами, освітньо-кваліфікаційними характеристиками.

Суспільний розподіл праці обумовлює існування різних юридичних спеціальностей, професій та професійних структур суспільства Виконання фахівцем певних видів юридичної діяльності потребує відповідної кваліфікації, що, в свою чергу, є неможливим без оволодіння ним необхідним рівнем освіти та професійної підготовки. Цей рівень досягається завдяки опануванню освітніх, освітньо-професійних та освітньо-наукових програм і повинен відповідати сукупності та складності професійних функцій, прав та обов'язків юриста. Вимоги до системи знань, умінь і навичок, до світогляду, до громадянських і професійних якостей майбутнього фахівця-юриста, що формуються у процесі юридичного навчання, акумулюються у змісті юридичної освіти.

Зміст юридичної освіти, що відображається у освітньо-кваліфікаційних характеристиках фахівців-юристів - це бажаний результат, якого повинна досягти особа в процесі юридичної освіти і який полягає в оволодінні нею системою професійних юридичних знань, умінь і навичок, досвідом практичної юридичної діяльності, громадських, світоглядних і професійно значущих особистих якостей.

Зміст юридичного навчання — це засіб, за допомогою якого досягається результат професійної юридичної освіти; він є змістом і структурою навчальної інформації, що опановується студентом, відображається у освітньо-професійних програмах підготовки, навчальних планах, програмах навчальних дисциплін, підручниках, посібниках, інших дидактичних матеріалах. Крім того, до змісту юридичного навчання відносять комплекс практичних задач, завдань і вправ, що забезпечують формування професійних і навчальних умінь і навичок, первинного досвіду професійної юридичної діяльності.

Вимоги до змісту вищої юридичної освіти визначаються державою і змінюються відповідно до зміни рівня правового розвитку суспільства. Згідно ст.15 Закону України "Про освіту": "Державні стандарти освіти встановлюють вимоги до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки в Україні. Вони є основою оцінки освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівня громадян незалежно від форми одержання освіти."

У ст.30 цього Закону для вищої освіти встановлюються освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні.

Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти - це характеристика вищої освіти особи за ознакою рівня її знань та вмінь, достатніх для здобуття відповідної кваліфікації чи за ознаками освітнього рівня та кваліфікації. У свою чергу кваліфікація визначається рівнем освіти, спеціальністю та спеціалізацією.

Одержувана вища освіта має задовольняти вимогам до рівня її якості, що встановлюються Державним стандартом вищої освіти.

Під якістю освіти розуміють сукупність певних світоглядних, поведінкових і професійно-значущих властивостей та характеристик особи, що обумовлюють її здатність задовольняти як особисті духовні і матеріальні потреби, так і потреби суспільства.

Держава здійснює діагностику рівня вищої освіти за допомогою вимірів значень показників якості освіти, що набула особа, та визначення ступеня їх відповідності значенням, встановленим Державним стандартом вищої освіти.

Світова практика свідчить, що майже єдиним коректним та об'єктивним засобом діагностики і прогнозування якості освіти та професійної підготовки є психодіагностичні методики, спрямовані на вимір впливу тих чи інших програм навчання, професійної та іншої підготовки, на ефективність формування певних якостей особистості. До таких методик відносяться кваліфікаційні та педагогічні тести досягнень.

Рівень якості освіти є основним показником, що враховується при ліцензуванні та державній акредитації закладів освіти, нострифікації документів про освіту, атестації науково-педагогічних кадрів, проведенні сертифікації фахівців, встановленні рейтингу вищих навчальних закладів.

Складовими Державного стандарту вищої освіти є:

¨ загальні вимоги до системи стандартів вищої освіти;

¨ терміни та визначення у галузі вищої освіти;

¨ кваліфікаційні характеристики фахівців (зміст освіти);

¨ нормативні частини освітньо-професійних програм підготовки фахівців (нормативна частина змісту навчання);

¨ системи діагностики якості освіти (кваліфікаційні тести та завдання).