Юридична деонтологія - Гусарєв С.Д. - 3. Причини професійної деформації співробітників правоохоронних органів

Аналіз посадових обов'язків співробітників правоохоронних органів свідчить про те, що в їх діяльності часом відбувається поєднання таких протилежностей, які з одного боку "філософські" доповнюють один одного, з іншого - створюють величезні проблеми вибору, які супроводжуються невизначеністю та екстремальністю ситуацій. Це обумовлено самою сутністю правоохоронної діяльності, реалізацією владних повноважень, застосуванням примусу. Використання зброї, спеціальних засобів до правопорушників, нанесення їм тілесних ушкоджень в установлених законом випадках поєднуються одночасно з діями по наданню допомоги, роз'ясненню прав та організації подальшої роботи, що вимагає внутрішнього спокою та виваженості у спілкуванні. Навіть сама можливість правової свідомості побачити в одній особі злочинця, що посягає на суспільний інтерес, і людину, яка є найвищою соціальною цінністю, викликає у співробітників суперечливі почуття. Робота в таких умовах, постійна емоційна напруга, що пов'язана з професійним ризиком, нерідко призводять до професійних захворювань, специфічних відхилень від загальновизнаних стандартів емоційно-психічної діяльності, які називають фактами професійної деформації. Для більш детальної характеристики цього явища необхідно визначити три основні напрямки його прояву: емоційний, функціональний і комунікативний. В першому напрямі спо-. стерігається зниження емоційної сталості працівника, підвищена або знижена емоційність, неадекватність реагування у спілкуванні. В другому напрямі деформації спостерігається зниження рівня ефективності в роботі, несвоєчасне, неякісне виконання обов'язку, перекладення частини обов'язків на підлеглих або оточуючих. І в третьому напрямі виявляється втрата комунікативності, уміння цілеспрямованого спілкування, що може мати форму грубощів, внутрішньої замкнутості, відчуження, а іноді й неповаги.

Питання професійної деформації юристів - це питання їх правового виховання, моральної свідомості та культури. І проблеми, які постають в цьому руслі перед кадровим апаратом, керівництвом правоохоронних органів, є проблемами єдиного походження. Однак, слід зазначити, що на деформацію правової свідомості в процесі їх професійної діяльності, а також на формування системи професійно-моральних якостей в процесі правового навчання впливають ряд факторів внутрішнього та зовнішнього походження.

Зовнішні фактори - це недоліки системи політичної та економічної організації суспільства. Вони виступають як середовище, в якому має функціонувати право, а також в ролі визначальних факторів соціального життя, які врешті-решт впливають на всі види соціальних відносин, в тому числі і на правові відносини в правоохоронній сфері. Застій виробництва, безробіття, затримки із зарплатою тягнуть руйнування бюджетних сфер (правоохоронна, освіта, медицина), негаразди в політичній системі приводять до чергових чисток або реформ правоохоронних структур, що також негативно впливає на ставлення співробітників до своїх обов'язків, до професії в цілому. Так, серед зовнішніх факторів соціального життя, що можуть бути причинами деформації моральної свідомості, слід назвати:

¨ соціальна нестабільність;

¨ криза соціальних, ідейних та моральних ідеалів;

¨ корумпованість владних структур;

¨ казусність системи законодавства, низький рівень якості нормативно-правових актів, протиріччя в офіційному тлумаченні законів, невиконання законів;

¨ низький рівень соціальної та правової захищеності співробітників правоохоронних органів;

¨ переважність негативних оцінок у висвітленні діяльності правоохоронних органів;

¨ низький соціальний престиж роботи правоохоронних структур;

¨ виконання співробітниками не властивих їм функцій.

Внутрішні фактори пояснюються недоліками самої правоохоронної системи, до яких слід віднести негативні традиції, стереотипи мислення, аморальні критерії оцінки, правопорушення самих співробітників, що в результаті також призводить до дефектів правової свідомості. Такі дефекти можна поділити на три групи: дефекти відображення, дефекти відношення та мотивації. Відповідно до першої групи відносять правову недбалість, до другої - правовий нігілізм, до третьої - несприй-няття особою приписів правових норм та вимог моралі.

В результаті дослідження виявилось, що основними мотивами правопорушень, вчиненими працівниками правоохоронних органів є такі:

¨ намагання співробітників викрити правопорушника;

¨ невірно зрозуміле почуття службового обов'язку, інтересів служби, які співробітник намагався захистити;

¨ висунення на перший план особистих світоглядних та моральних переконань, які стають визначальними факторами у порівнянні із службовими обов'язками;

¨ прагнення до максимальної реалізації або демонстрації своїх владних повноважень.

Наведені мотиви свідчать про відхилення правової або моральної свідомості. В той же час вони виступають прикладами моральної деформації, що тягнуть за собою вчинення правопорушень.

Що ж є першопричиною цих негативних процесів? Серед всього іншого виявляється можливим визначити групу внутрішньо-системних безпосередніх причин, що сприяють деформації моральної свідомості співробітників правоохоронних органів:

¨ негативні приклади поведінки керівників, безпринципність у службових стосунках;

¨ перевантаження роботою та відсутність контролю за її виконанням;

¨ низький рівень правової та моральної культури колективу, факти прояву правового нігілізму;

¨ неефективність форм та методів правовиховної роботи;

¨ негативний вплив з боку злочинного середовища в результаті постійного та безпосереднього спілкування з його представниками;

¨ незадоволеність рівнем матеріального забезпечення, іншими умовами праці;

¨ невідповідність рівня кваліфікації співробітників до займаних ними посад та інші.

Знання та урахування наведених вище факторів та показників мають виключно важливе значення для керівників підрозділів, контрольно-наглядових структур, а також для самих співробітників, що стає засобом здійснення ними самооцінки своєї діяльності.

Особливо необхідним є використання цих знань посадовими особами, відповідальними за правове виховання та мікроклімат в колективі. Таким чином, можна визначити, що високий рівень моральної свідомості співробітників правоохоронних органів сприятиме підвищенню ефективності його роботи, зміцненню авторитета та престижності професії юриста. І навпаки - неуважне ставлення до морального виховання, нехтування нормами та принципами моралі призводять до зниження результатів в роботі, розпаду трудового колективу, вчинення співробітниками антигуманних та протиправних вчинків.

4. Фактори формування професійної свідомості та культури юриста
Розділ VIII. Характеристика окремих видів юридичної практичної діяльності
1. Суддівська діяльність
2. Прокурорська діяльність.
3. Слідча діяльність.
4. Адвокатська діяльність
5. Нотаріальна діяльність
6. Юридична консультативна діяльність
Передмова
Розділ 1. МОВА НАУКИ І МОВА ПРИРОДИ
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru