Вікова психологія - Павелків Р.В. - 3.5. Періодизація інтелектуального розвитку за Ж.Піаже

У зарубіжній психології існують інші періодизації розвитку особистості, в яких відображено окремі сторони розвитку. Однією з них є періодизація розвитку моральної свідомості Лоренса Колберга.

Л.Колберг досліджував моральні судження та етичні уявлення дітей різного віку. Діти оцінювали вчинки героїв оповідань і обґрунтовували свої судження. З'ясувалося, що на різних вікових етапах діти по-різному розв'язують моральні проблеми. Л.Колберг використовував оповідання, які містять складні конфлікти морального значення і вимагають вирішення.

Учений розглядав розвиток моральної свідомості як послідовний процес. На підставі узагальнення значного експериментального матеріалу він виокремив шість стадій розвитку, об'єднавши їх у три рівні.

Перший - доморальний рівень. Норми моралі виступають для дитини як щось зовнішнє. Дитина дотримується правил, встановлених дорослими, з чисто егоїстичних міркувань. Спочатку вона орієнтується на покарання і поводить себе "добре", щоб його уникнути (І стадія). Потім вона починає орієнтуватися і на заохочення, очікуючи одержати за свої правильні дії схвалення або іншу нагороду (II стадія).

Другий рівень - конвенційна мораль (від конвенція - домовленість, угода). Джерело моральних приписів для дитини залишається зовнішнім. Але вона вже намагається поводити себе певним чином через потребу у схваленні, у підтримці гарних стосунків зі важливими для неї людьми.

Орієнтація у своїй поведінці на виправдання очікувань і схвалення інших характерна для III стадії, на авторитет - для IV. Цим визначається нестійкість поведінки дитини, залежність її від зовнішніх впливів.

Третій рівень - автономна мораль. Моральні норми і принципи становлення стають власним досягненням особистості, тобто переходять у внутрішній план. Вчинки визначаються не зовнішнім тиском чи авторитетом, а власною совістю. Спочатку виявляється орієнтація на принципи суспільного благополуччя, демократичні закони, прийняті на себе зобов'язання перед суспільством (V стадія), далі - на загальнолюдські етичні принципи (VI стадія).

На доморальному рівні знаходяться всі дошкільники та більшість семиліток (близько 70%). Цей рівень зберігається у деяких дітей до 16 років. Більшість дітей до 13 років розв'язують моральні проблеми на другому рівні, їм властива конвенційна мораль. З розвитком інтелекту відбувається розвиток вищого рівня моральної свідомості: усвідомлені моральні принципи не можуть з'явитися раніше підліткового віку, коли формується логічне мислення. Однак наявність формально-логічних операцій не є достатньою умовою для вищого рівня розвитку моралі. Навіть інтелектуально розвинені дорослі люди можуть не досягати рівня автономної моралі.

3.5. Періодизація інтелектуального розвитку за Ж.Піаже

У своїх дослідженнях Жан Піаже простежив, як мислення дитини поступово змінює свій характер протягом дитинства та підліткового віку.

Дитина, на думку Ж.Піаже, має певні схеми дій, за допомогою яких вона розв'язує різноманітні пізнавальні задачі. Ці схеми дії відносно прості у немовляти і дуже складні у підлітка. Схеми дії незалежно від міри складності послуговуються двома основними механізмами - асиміляцією і акомодацією. Асиміляція полягає у зміні нової задачі відповідно до наявної схеми дій, тобто включення нової проблемної ситуації до складу тих, з якими дитина справляється без зміни існуючих схем дій. Акомодація передбачає зміну схем дій таким чином, щоб можна було їх застосувати до нової задачі. У ході пристосування до нової проблемної ситуації асиміляція і акомодація об'єднуються і їх поєднання дає адаптацію. Завершує адаптацію встановлення рівноваги, коли вимоги середовища (задачі) і

схеми дії, якими володіє дитина, приходять до відповідності. На думку Ж.Піаже, інтелектуальний розвиток прагне до стабільної рівноваги. На кожному віковому етапі рівновага порушується і відновлюється; повна логічна рівновага досягається у підлітковому віці на рівні формальних операцій.

Інтелектуальний розвиток дитини є спонтанним, він проходить низку стадій, порядок дотримання яких залишається незмінним. До 7-8 років взаємодія дитини зі світом речей і людей підпорядковуються законам біологічного пристосування. Однак, біологічне дозрівання зводиться тільки до відкриття можливостей розвитку; ці можливості ще слід реалізувати. Вікові рамки появи тієї чи іншої стадії інтелектуального розвитку залежать від активності самої дитини, її спонтанного розвитку, від культурного середовища. До біологічних чинників на певному рівні розвитку приєднуються соціальні, завдяки яким у дитини виробляються норми мислення і поведінки. Це відбувається у 7-8 років, коли соціальне життя починає відігравати прогресивну роль у розвитку інтелекту.