У зарубіжній обліковій практиці виникнення зобов'язань по пенсійних виплатах пов'язане з реалізацією програм пенсійного забезпечення працівників по закінченні трудової діяльності. Питання визначення розміру витрат на пенсійне забезпечення, обліку та звітності щодо програм пенсійного забезпечення регламентуються Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку 19 "Виплати працівникам" та 26 "Облік та звітність щодо програм пенсійного забезпечення".
Програми пенсійного забезпечення - це угоди між підприємством і його працівниками, за якими підприємство зобов'язується виплачувати пенсії працівникам по закінченні трудової діяльності. Більшість програм передбачають створення окремих пенсійних фондів за рахунок внесків підприємств і працівників з метою здійснення щомісячних виплат працівникам після їх виходу на пенсію та інших виплат - у разі смерті або непрацездатності.
Залежно від економічної сутності існує два види програм пенсійного забезпечення: програми з визначеним внеском і програми з визначеною виплатою.
Програми з визначеним внеском - це програми пенсійного забезпечення, відповідно до яких суми, що підлягають виплаті у вигляді пенсій, визначаються на основі внесків до пенсійного фонду з урахуванням інвестиційного доходу від них. За цих умов пенсійні зобов'язання підприємства обмежуються сумою, яку воно погоджується щорічно вносити до пенсійного фонду. Величина цієї суми для поточного року визначається угодою між підприємством і працівниками або рішенням ради директорів. Отже, сума виплат пенсій залежатиме від величини накопичених внесків.
Програми з визначеною виплатою - це програми пенсійного забезпечення, згідно з якими суми, які щороку сплачуються підприємством до пенсійного фонду, повинні забезпечити зобов'язання з виплати пенсій у майбутньому. Вони визначаються, виходячи з існуючої чисельності працівників у поточному році. Для розрахунку суми щорічних виплат до пенсійного фонду необхідно здійснити оцінку зобов'язань по пенсійних виплатах, які виникають за цією пенсійною програмою. Ця оцінка проводиться актуарієм з урахуванням таких чинників:
- майбутні підвищення виплат та темпи інфляції;
- згода щодо збільшення пенсійних платежів;
- зміни в чисельності працівників внаслідок приєднання до даної пенсійної програми та виходу з неї;
- доходність пенсійних інвестицій та інших.
Визначені виплати до пенсійного фонду здійснюються підприємством протягом всього терміну надання послуг працівниками, що залишилися, але при цьому необхідне проведення коригувань сум пенсійних коштів. Отже, за пенсійними програмами з визначеною виплатою сума виплат до пенсійного фонду за поточний рік залежить від затвердженої суми майбутніх виплат пенсій.
Облік пенсійних зобов'язань ведеться на реальному, балансовому, пасивному рахунку "Заборгованість з пенсійних зобов'язань". По кредиту цього рахунка відображається виникнення пенсійних зобов'язань, а по дебету - їх погашення. На суму відрахувань на пенсійне забезпечення складається бухгалтерське проведення.
Дебет рахунка "Витрати на пенсійне забезпечення" Кредит рахунка "Заборгованість з пенсійних зобов'язань"
Погашення заборгованості з пенсійних зобов'язань відображається таким бухгалтерським записом:
Дебет рахунка "Заборгованість з пенсійних зобов'язань" Кредит рахунка "Грошові кошти"
Заборгованість з пенсійних зобов'язань може відображатися в Балансі як коротко- або довгострокова, залежно від умов програм пенсійного забезпечення, які застосовуються на підприємстві.
9.1. Сутність, класифікація та порядок визнання доходів і витрат
9.2. Облік доходів і витрат
9.3. Порядок визначення та облік фінансових результатів
РОЗДІЛ 10. ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТА РОЗПОДІЛ ПРИБУТКУ В ТОВАРИСТВАХ І КОРПОРАЦІЯХ
10.1. Економічна сутність та класифікація власного капіталу
10.2. Облік капіталу одноосібного власника
10.3. Облік власного капіталу і розподіл прибутку в товариствах
10.4. Облік власного капіталу і розподіл прибутку в корпораціях
РОЗДІЛ 11. ОСНОВИ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ