Дитяча психологія - Дуткевич Т.В. - 2. Характеристика побутової діяльності дитини раннього віку

Ранній вік становить важливий етап у розвитку побутової діяльності, зокрема навичок самообслуговування. Побутова діяльність, яка передбачає володіння виконавцем складними й різноманітними предметними діями, розвивається особливо інтенсивно у дитини цього віку на основі успіхів дитини у предметній діяльності, що виступає для цього віку провідною. Мотивація освоєння побутової діяльності грунтується на прагненні малюка до самостійності та на його інтересі до функціонування оточуючих предметів. Таким чином у ранньому віці складаються сприятливі умови для розвитку, як операційної, так і мотиваційної сторони побутової діяльності. Цей вік вважається сензитивним особливо щодо вироблення навичок самообслуговування. Водночас операційна сторона побутової діяльності випереджує у своєму розвитку мотиваційну. Дитина фактично набуває самостійності у виконанні основних побутових процесів: вмивання, одягання, догляду за власними речами тощо. Закладається фундамент культурно-гігієнічних навичок дорослої людини.

Процес формування навичок побутової діяльності включає наступні етапи:

Спостереження за діями дорослих при виконанні побутових процесів. Дитина помічає, що дорослий використовує предмети у різних своїх призначеннях: у чашку наливає молоко, ложкою їсть, ножем ріже хліб тощо. Коли дорослий купає дитину, то бере мило, а коли причісує - гребінець. У малюка виникає прагнення самому діяти з цими предметами.

Виконання побутових дій разом із дорослим. На основі інтересу до побутової діяльності дорослих у малюка виникає готовність до оволодіння цією діяльністю. Він намагається виконати дії разом з дорослим: тримає чашку, коли дорослий наливає у неї води, витирається рушничком, коли дорослий розпочав це робити. Дорослий повинен підтримати ініціативу дитини. Він показує, як виконувати побутові процеси, коментує свої дії, наголошує на їх правильній послідовності, називає, які предмети при цьому потрібні; підтримує участь дитини у побутових процесах. У результаті у дитини складається певний руховий стереотип та відповідний образ побутового процесу, які разом утворюють сенсомоторний образ побутової діяльності, її окремих різновидів.

Засвоєння побутової діяльності справляє позитивний вплив на розвиток психіки й особистості дитини. Розмежування цілісного процесу побутової діяльності на окремі етапи, операції, виділення необхідних при цьому предметів сприяє зростанню диференційованості сприймання, розширенню активного словника дитини. На основі зростання диференційованості сприймання в неї зміцнюється та уточнюється пам'ять, формується образне мислення. Виявляючи самостійність у доступних для себе видах діяльності, малюк усвідомлює себе її суб'єктом (виконавцем), при цьому реалізується його мотив "Я сам". Виконання побутової діяльності сприяє розвиткові довільності, організованості, охайності. Формується потреба у дотриманні гігієнічних норм.

Дитина чимдалі глибше усвідомлює смисл побутових процесів: для чого необхідно прибрати у кімнаті, вимити руки, одягатись, їсти. У зв'язку з цим формуються перші уявлення про взаємозв'язки явищ: якщо не прибирати бруд, можна захворіти; якщо не мити посуд, не буде куди накласти їжу тощо. Користуючись різними предметами, дитина розкриває їх властивості та навчається дбайливо ставитись до них: розправляти рушник, кладе мило у мильницю, а не у воду, де воно розмокає; розправляє одяг, щоб він не зім'явся тощо.

Дитина виконує побутові процеси у дитячому садку разом з ровесниками, навчається при цьому не заважати іншим, бажати один одному "смачного", чекати своєї черги тощо. Дорослий прищеплює дитині перші навички культури поведінки: сидіти спокійно, не виходити з-за столу під час їжі, говорити "дякую", чемно звертатись із проханнями по допомогу. За умови систематичного й послідовного контролю дорослого за самостійним виконанням дитиною побутових процесів, її культурно-гігієнічні навички перетворюються на звички, стають стійкими надбаннями особистості.

ВИСНОВКИ про особливості розвитку побутової діяльності в ранньому віці:

- мотиваційну основу побутової діяльності становить інтерес дитини до світу оточуючих предметів та до процесів їх використання дорослим, а також прагнення дитини до самостійності;

- операційну основу для розвитку побутової діяльності становлять успіхи малюка у предметній діяльності, її зв'язок із предметно-маніпулятивною грою;

- переважає розвиток операційної сторони побутової діяльності: у малюка формуються культурно-гігієнічні навички, які становлять основу самообслуговування особистості;

- побутова діяльність справляє різнобічний вплив на розвиток психіки й особистості дитини;

- у дитини розвивається спостережливість, міцність та обсяг пам'яті, дійове та образне мислення;

- у сфері особистості малюка завдяки побутовій діяльності виникає усвідомлення себе виконавцем, здатність діяти відповідно до встановлених норм, враховувати дії товаришів; закладаються основи акуратності.