Дитяча психологія - Павелків Р.В. - Періоди психічного розвитку у дитячому віці

Психічний розвиток дитини проходить низку періодів. Кожний період є певним ступенем розвитку особистості. Визначення цих періодів необхідне для раціональної побудови системи навчання і виховання, використання потенціалу дитини на кожному віковому етапі.

Періоди психічного розвитку - відрізни життєвого шляху індивіда, яким притаманні специфічні потреби, інтереси, способи дії, ставлення до навколишньої дійсності.

Л. Виготський вважав, що критерієм розмежування вікових періодів є новоутворення віку, адже на кожному віковому етапі можна завжди знайти центральне, провідне новоутворення, яке "характеризує перебудову всієї особистості на новій основі". Навколо нього розміщуються часткові новоутворення. Ті з них, що безпосередньо пов'язані з основним новоутворенням, утворюють центральну лінію розвитку в певному віці, всі інші часткові процеси (зміни) - побічну лінію розвитку. Ті з яких утворюються центральні лінії розвитку в одному віці, стають побічними лініями розвитку в наступному, а побічні лінії розвитку одного віку стають центральними на іншому віковому етапі.

Структура віку не є статичною, незмінною, нерухомою. Сформована структура в одному віці з часом трансформується у нову структуру, яка виникає у процесі вікового розвитку. Вона є динамічним утворенням, яке постійно змінюється як цілісність. Змінюються і її елементи (частини). У цьому полягає динаміка розвитку - сукупність законів, якими обумовлюється виникнення, зміни і поєднання структурних новоутворень кожного віку.

До початку кожного вікового періоду формується своєрідна соціальна ситуація розвитку - специфічні для певного віку, виняткові, єдині і неповторні відносини між дитиною і навколишньою дійсністю, насамперед соціальною. Вона визначає форми і шлях, долаючи який, дитина набуває нових властивостей особистості, на якому соціальне стає індивідуальним. У перебудові соціальної ситуації розвитку під впливом новоутворень, які виникають у свідомості дитини, полягає суть і основний зміст критичних періодів.

У період від народження до вступу до школи дитина долає (якщо не брати до уваги кризу, пов'язану з народженням) три вікові кризи: в одно-, три- і шести-семирічному віці. Відповідно, в цьому періоді виокремлюють три вікові етапи: немовлячий (від народження до року), раннє дитинство (від року до трьох років) і дошкільне дитинство (від трьох до шести-семи років). Кожен період є відрізком життєвого шляху дитини, певним етапом її розвитку як особистості з характерними для неї відносно стійкими якісними особливостями.

Дітей, які перебувають на одному віковому етапі психічного розвитку, характеризують такі якості, як ставлення до світу, потреби, інтереси, види дитячої діяльності. Особливу роль відіграє провідна діяльність, від якої залежать найважливіші особливості психічного розвитку на певному етапі. Для немовляти провідною діяльністю є емоційне спілкування з дорослим, дитини раннього віку - предметна діяльність, дошкільника - гра.

Психологічна вікова періодизація (виокремлення етапів психічного розвитку) ґрунтується на закономірностях психічного розвитку і передбачає такі етапи:

а) криза новонародженості;

б) немовлячий період - від народження до одного року життя ( 1 місяць - період новонародженості);

в) криза 1-го року;

г) раннє дитинство - від одного року до трьох років; ґ) криза 3-х років;

д) дошкільне дитинство - від трьох до шести-семи років;

е) криза 6-7-ми років.

Певною мірою з нею споріднена педагогічна вікова періодизація, критеріями якої є типи навчально-виховних закладів, завдання виховання дітей у різні вікові періоди*

Однак вона не бере до уваги кризові моменти розвитку. Попри те, виховання завжди зважає на них, а його програма враховує психологічні особливості кожного віку, конкретні умови перебування дитини в навчально-виховному закладі.

Отже, періодами психічного розвитку дитини є:

1) період новонародженості (від народження до кінця першого місяця);

2) немовлячий вік (1 місяць - 1 рік);

3) ранній вік (1-3 роки);

4) молодший дошкільний вік (3-4 роки);

5) середній дошкільний вік (5 років);

6) старший дошкільний вік (6-7 років).

У межах кожного вікового періоду спостерігаються значні індивідуальні відмінності. Вікові особливості існують як найбільш типові, що характеризують особливості розвитку в той чи інший період, вказують на загальний розвиток. Тому у навчально-виховній роботі з дітьми необхідно враховувати вікові психологічні особливості, а також потрібно знати індивідуальні особливості дітей.