Банківські операції - Коцовська P.P. - 7.4.5. Видавання резидентам індивідуальних ліцензій на переказування за межі України іноземної валюти з метою надання резидентом кредиту нерезидентові

Кредити в іноземній валюті нерезидентам надають тільки резиденти – юридичні особи, а також резиденти – фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності.

Резиденти надають кредити нерезидентам лише за рахунок коштів в іноземній валюті, які не були придбані на міжбанківському валютному ринку України або отримані як кредити. Вони надаються на визначений відповідним договором строк на умовах повернення.

Завданням кредитування експорту є надання в розпорядження експортера грошових коштів для покриття його витрат від початку виробництва товару і до отримання плати за нього. Експортне кредитування можна розглядати як:

- попереднє кредитування експорту (на період від початку виробництва до відвантаження товару);

- поточне кредитування експорту (на період, що охоплює час транспортування й отримання платежу).

Найчастіше формою експортних короткострокових кредитних операцій є аванси під інкасо, акредитив з авансом, також використовується врахування та акцепт векселя, для надійних клієнтів банки можуть надавати овердрафт як у національній, так і в іноземній валюті для забезпечення можливості здійснення торговельних операцій (рис. 7.9).

Рис. 7.9. Методи короткострокового кредитування

Акредитив з авансом називають і "акредитивом із червоною смугою", оскільки помітка про аванс на ньому робилась червоним чорнилом, для того щоб привернути увагу.

Акредитив з авансом використовують, якщо потрібно кредитувати експортера перед відвантаженням товару.

В умовах акредитива має бути чітко вказано, яка частка його загальної суми становить аванс. Як правило, сума авансу не перевищує 85% загальної суми акредитива.

Якщо експортер регулярно і на великі суми отримує векселі або чеки від іноземних партнерів, доцільніше використати факторинг.

Факторинг як метод кредитування експорту розглядають як продаж права щодо вимоги торговельних боргів.

Експортний факторинг вигідно використовувати за умови, що експортер має проблеми з грошовими потоками та здійснює торгівлю на умовах відкритого рахунку.

Результатом використання факторингу є можливість розширення обсягу торговельних угод, використання додаткового джерела фінансування та економії управлінських видатків.

Використання факторингу є зручним методом фінансування експортера, якщо термін кредитування – від трьох до шести місяців. У разі потреби фінансування з більш тривалими строками використовують форфейтинг.

Форфейтинг – кредитування експортера через придбання векселів чи інших боргових зобов'язань.

Якщо факторинг використовується для кредитування короткострокової заборгованості усередині країни та за кордоном і, як правило, через придбання усіх вимог, то форфейтування є інструментом кредитування окремих експортних вимог, зазвичай середньо- і довгострокових.

Спільні риси між факторингом та форейтингом полягають у тому, що ці методи використовуються для скорочення заборгованості в результаті продажу вимог.

Серед недоліків форфейтингу заведено виділяти два: висока вартість операції та складність знайти форфейтера.

7.4.5. Видавання резидентам індивідуальних ліцензій на переказування за межі України іноземної валюти з метою надання резидентом кредиту нерезидентові

Надання резидентом кредиту в іноземній валюті нерезидентові потребує отримання резидентом індивідуальної ліцензії Національного банку на переказування за межі України іноземної валюти з метою надання резидентом кредиту в іноземній валюті нерезидентові. Ліцензії видає Генеральний департамент банківського нагляду Національного банку (далі - Департамент).

Резидент для отримання ліцензії подає до Департаменту такі документи:

а) заяву про видачу ліцензії;

б) нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію резидента; для резидентів - юридичних осіб подаються також нотаріально засвідчені копії установчих документів (статуту Й установчого договору);

в) нотаріально засвідчену копію довідки про реєстрацію резидента як платника податку в органі державної податкової служби;

г) оригінал договору кредиту або нотаріально засвідчену на території України копію договору кредиту мовою оригіналу,

д) належним чином оформлену довідку банку зі згодою на обслуговування кредиту та з відомостями про номер рахунку резидента, з якого переказуватимуть кошти, та про наявність на рахунку резидента коштів, достатніх для їх переказування згідно з договором кредиту;

е) оригінал договору про банківську гарантію, отриману для забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту, або нотаріально засвідчену на території України копію договору про банківську гарантію;

є) довідку резидента, складену в довільній формі і засвідчену підписом керівника та відбитком печатки резидента (за наявності), про те, що кредит надають нерезидентові не за рахунок коштів, отриманих як кредит.

Довідку про згоду на обслуговування операцій за кредитом видає уповноважений банк.

Департамент розглядає отримані від резидентів пакети документів для видачі ліцензії в порядку їх надходження.

Протягом п'яти робочих днів з дати надходження до Національного банку України повного пакета документів, після обов'язкової реєстрації цих документів в Управлінні діловодства Національного банку, Департамент надсилає копію заяви резидента про видачу ліцензії Головному управлінню боротьби з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України і Головному управлінню боротьби з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.

Загальний строк розгляду Департаментом пакета документів для видавання ліцензій не має перевищувати 30 днів з дати надходження повного пакета документів.

Ліцензію видають резидентові лише після перевірки Департаментом правильності та повноти платежу за послуги щодо видавання ліцензії.

Департамент видає резидентові відповідну ліцензію за певною формою або письмово повідомляє його про відмову в її видаванні.

Ліцензію видають лише зазначеному в ній власникові ліцензії без права передавання її іншим особам. Дата видавання ліцензії має передувати даті здійснення відповідної валютної операції [ліцензія не може бути видана (отримана) на валютну операцію, що вже проведена].

Ліцензія дійсна, якщо протягом 90 днів з дати її видачі резидент надав позику або її частину.

Внесення змін до ліцензії здійснюється з ініціативи власника ліцензії. Зміни до ліцензії оформляють як додаток до неї, який є невід'ємною частиною раніше виданої ліцензії.

Документи, що подаються для отримання ліцензії, не можуть бути використані для отримання нової ліцензії.

Контроль за виконанням вимог ліцензій здійснюють обслуговуючі банки та територіальні управління НБУ за місцезнаходженням обслуговуючого банку.

Підставами для відмови у видаванні ліцензії або внесенні змін до неї можуть бути:

• відсутність документів або невідповідність вимогам;

• подання резидентом до Департаменту документів, які містять недостовірну інформацію;

• відмова подати на вимогу Департаменту додаткові документи;

• подання резидентом до Департаменту документів, які не відповідають вимогам законодавства України;

• негативний висновок Головного управління боротьби з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України чи Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України;

• здійснення валютної операції до видавання Національним банком ліцензії або внесення змін до неї;

• порушення справи про банкрутство резидента;

• застосування до резидента або нерезидента спеціальних санкцій;

• відсутність очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети у здійсненні фінансової операції з надання позики.

Відмова у видаванні ліцензії або внесенні змін до неї може бути оскаржена в суді.

У разі втрати або пошкодження ліцензії Департамент видає її дублікат. Дублікат оформляють на бланку Національного банку, його підписує Голова Національного банку або уповноважена ним особою. На дублікаті у верхньому правому кутку зазначається слово "Дублікат".

Підставами для скасування ліцензії можуть бути:

• письмова відмова резидента від проведення операції;

• здійснення валютної операції до внесення Національним банком змін до ліцензії;

• порушення умов ліцензії;

• виявлення в документах, що були подані власником ліцензії до Департаменту і на підставі яких йому була видана ліцензія, недостовірної інформації.

• інформація Головного управління боротьби з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України або Головного управління боротьби з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України про те, що діяльність резидента відповідно до виданої ліцензії суперечить інтересам суспільства і держави.

Про скасування ліцензії і підстави для цього Департамент у письмовій формі повідомляє власника ліцензії та обслуговуючий банк у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дати її скасування.

Отримавши таке повідомлення, власник ліцензії зобов'язаний у десятиденний строк повернути Департаменту оригінал ліцензії і додаток до неї.

Скасування виданої ліцензії спричинює заборону на подальше переказування резидентом коштів на користь нерезидента.