Дитяча психологія - Павелків Р.В. - Особливості уявлень дошкільників про працю дорослих

Одним із способів формування у дитини прагнення до трудової діяльності є ознайомлення з працею дорослих, її видами, знаряддями праці, результатами. Знання про трудову діяльність людей є центральною ланкою знань про соціальну дійсність, вони зумовлюють соціалізацію особистості дитини, забезпечують розуміння завдань суспільства і кожної людини, стимулюють розвиток соціальної перцепції (сприймання), інтересу до трудової діяльності, позитивного ставлення до праці та її результатів уже в дошкільному віці. Формування у дітей правильних уявлень про працю дорослих, прищеплення інтересу і поваги до людей-трудівників, позитивного емоційного ставлення до неї - найважливіший компонент психологічної готовності до праці.

Дитина-дошкільник володіє високим рівнем пізнавальної активності і дуже рано починає цікавитися трудовою діяльністю людей. її життя розгортається у певному соціальному середовищі, в якому вона спостерігає працю дорослих, нагромаджує враження від їх поведінки і дій, намагається наслідувати їх в іграх і побуті. Заохочення цього інтересу, створення умов для отримання інформації про працю дорослих, ефективне її засвоєння особливо позитивно позначається на розвитку дитини. Знання про професії діти отримують від батьків, вихователів, старших братів і сестер, бабусь і дідусів, однолітків, із власних спостережень, за допомогою засобів масової інформації. Засвоєння малюками певних знань про працю дорослих, різноманітні професії стимулює виникнення у них нового типу поведінки, опосередкованої уявленнями про трудові і суспільні функції людей, про ставлення до праці, одне до одного.

Старші дошкільники знайомі з різноманітними видами праці (виробнича, сільськогосподарська, у сфері обслуговування тощо), багатьма професіями (4-15). Загалом у переліку професій дошкільники виокремлюють приблизно 90 їх найменувань. Та це не означає, що про кожну професію вони мають вичерпні уявлення.

Найпопулярніші серед дошкільників професії системи "людина - техніка", передусім - водія різноманітних видів транспорту, будівельні спеціальності (зварювальник, кранівник, бульдозерист, екскаваторник, столяр, слюсар, муляр); військові (льотчик, танкіст, ракетник, вертолітник, космонавт); різноманітні робітничі професії (вантажник, кочегар, гірник, ткаля, оптик, полірувальник, поліграфіст) тощо. Досить привабливі для них такі професії системи "людина - людина", як лікар, вихователь, няня, музичний керівник, учитель, продавець, кухар, медсестра, міліціонер. Добре відомі дітям професії системи "людина - природа": садівник, дресирувальник, хлібороб, рибалка тощо. Небагато прихильників мають професії системи "людина - художній образ", наприклад актор, письменник, скульптор. Однак у цій системі популярні серед дітей професії циркача, балерини, музиканта.

Часто найменування професії діти замінюють найменуванням підприємства або закладу ("у зоопарку", "на фермі", "на заводі, де роблять іграшки", "у магазині"), посади - директор, начальник цеху, капітан корабля тощо.

Уявлення дітей про професії мають суттєві статеві відмінності. Дівчатка віддають перевагу професіям системи "людина - людина", хлопчики - системи "людина - техніка", військовим спеціальностям. Вони частіше, ніж дівчатка, називають професії системи "людина - природа" і "людина - художній образ", тобто є носіями ширшої інформації про професії.

Діти старшого дошкільного віку в основному правильно уявляють структуру трудового процесу, найкраще - найцікавішу їм професію. Вони вже називають від 3 до 6 предметів, потрібних людям певної професії для роботи, а також необхідні психологічні якості (учитель - "повинен багато знати", інженер - "уміти думати", льотчик - "не боятися висоти"). Легко називають і трудові дії, послідовно розкривають процес праці (водій - "перевіряє мотор і колеса, тримає кермо, стежить за дорогою, їде, куди потрібно"; вихователь - "учить дітей доброму, займається з ними, водить на прогулянки, проводить заняття, щоб діти були розумними"). В основному діти правильно розуміють і суспільну значущість результатів праці (для чого вона потрібна) різноманітних професій. Складніше їм даються знання, які не можна повідомити безпосередньо у життєвій ситуації, тому міські діти, як правило, мало знають про працю і життя людей у селі.

Велику роль у формуванні правильних уявлень про працю відіграє сім'я, вона найбільше сприяє трудовому вихованню дітей. Діти спостерігають за роботою батьків, інших родичів, бачать, як вони цікавляться справами один одного, їх взаємодопомогу.

Чим старша дитина, тим більший у неї досвід власної трудової діяльності і тим більше цікавиться працею дорослих, особливо батьків. Основним джерелом, із якого діти черпають знання про працю батьків, є безпосереднє сприймання їхньої праці. Однак дитячі уявлення про працю батьків значно бідніші, ніж уявлення про працю людей найцікавіших для них професій. Рівень уявлень про працю батьків залежить і від джерела інформації: найвищий він у дітей, які мають змогу безпосередньо спостерігати за їх роботою, слухати розповіді про неї.

Під впливом цілеспрямованої роботи дошкільного закладу діти краще усвідомлюють значення трудової діяльності у житті кожної людини, у т. ч. своїх батьків, починають розуміти, що мама і тато працюють не лише для утримання сім'ї. Старші дошкільники уже гордяться успіхами батьків, розповідають про них своїм товаришам.

Отже, основними способами формування психологічної готовності дошкільника до праці є ознайомлення його з працею дорослих, її результатами, організація відповідно до їх вікових та індивідуальних можливостей трудової діяльності. Його зміст і методи у дитячому садку обумовлюються програмою навчально-виховної роботи, у сім'ї - особливостями домашнього побуту, способу життя, сукупністю уявлень батьків про цінність людської праці.

Вплив трудової діяльності на психічний розвиток дошкільника

Праця розвиває фізичні, розумові і моральні якості дітей. Досягнення результату, успішність спільної діяльності, розуміння користі своїх зусиль викликає радісне переживання, сприяє формуванню позитивного ставлення до праці, розвиває у дітей працелюбність, упевненість у своїх силах.

У колективній діяльності дітей формуються високі мотиви трудової діяльності. Вони починають ставити інтереси інших людей вище від своїх; прагнуть добре виконувати роботу, доводити її до кінця; за необхідності допомагають товаришам, беруться за роботу, яку їм не доручали. Усе це свідчить про глибокі зміни у їх психології.

Трудова діяльність е потужним джерелом загального розвитку дитини: у праці формується моральна вихованість особистості, розвивається стійкість поведінки, зібраність, дисциплінованість, ініціативність, уміння переборювати труднощі, прагнення добре виконати роботу. Тому особливе значення має формування у дошкільників соціально-психологічної готовності до праці - цілісно! характеристики особистості, яка охоплює мотиваційні, когнітивні, емоційно-вольові, поведінкові якості, що забезпечують оптимальне функціонування її у певному трудовому колективі. Різноманітні компоненти соціальної готовності до праці неоднаково виявляються у різні вікові періоди, однак більшість з них закладаються у дошкільному дитинстві.

Праця об'єднує дітей, оскільки вони вчаться працювати разом, допомагати одне одному, опановують культуру стосунків співробітництва, пізнають суть дружби, виробляють уміння уважно ставитися до своїх товаришів і до продуктів їхньої праці. Розвиває праця і психічні якості дітей: спостережливість, точність сприймання, образну пам'ять, мислительні операції, уяву, кмітливість, ініціативність, зосередженість. У процесі праці дитина засвоює корисні знання про предмети і знаряддя, їх призначення І використання, порівнює їх, робить власні висновки.

Основним структурним компонентом трудової діяльності є практичні дії, завдяки яким дитина вступає у безпосередні контакти з навколишнім світом, виявляє активність та ініціативу. З віком діяльність дитини урізноманітнюється, що позначається на її інтересах, пізнавальній діяльності. Праця приваблює дитину своїм змістом, розвиває її здібності, створює передумови для радісних відчуттів, включає у певні трудові стосунки, сприяє її залученню до світу дорослих.

Позитивний вплив різних видів трудової діяльності на розвиток дитини залежить від методів педагогічного керівництва ними. Праця повинна бути організованою так, щоб дитина не лише набувала нових умінь, а й розвивалася психічно, формувала позитивне ставлення до праці дорослих, виробляла суспільні мотиви власної трудової діяльності, розвивала самостійність, поглиблювала об'єктивну оцінку своїх умінь і вмінь товаришів, вчилася працьовитості, наполегливості, мала об'єктивну самооцінку тощо, тобто зростала особистісно.