Дитяча психологія - Павелків Р.В. - Шляхи і засоби організування і підтримання уваги дошкільників

Розвиток уваги дошкільників залежить від характеру спілкування дорослих з ними, від того, як організована їхня діяльність. Сприяє цьому режим дня, який дисциплінує життєдіяльність дітей, полегшує переключення, розподіл, концентрацію їхньої уваги. Для розвитку уваги можуть бути використані різноманітні ігри, в яких діти грають ролі дорослих, героїв улюблених казок, розповідей тощо.

Продуктивними у розвитку переключення, збільшенні обсягу уваги дітей молодшої групи є ігри типу "Маленькі ніжки і великі ноги". Граючи у неї, вихователь виголошує текст у такий спосіб: декілька разів говорить про маленькі ніжки, потім про великі ноги, діти повинні повторювати за ним, чергуючи швидкі і повільні рухи. У цій грі їм доводиться одночасно тримати у свідомості текст гри і спосіб дій відповідно до нього.

Допомагають розвитку уваги спостереження дітей за пташкою у клітці, кроликом, машиною та іншими об'єктами, ігри і заняття з предметами (нанизування кілець на стержень, побудова башти з кубиків, складання конструктора, пазлів тощо).

У середній групі дошкільного закладу для розвитку уваги пропонуються ігри типу "Скільки?". ЇЇ суть полягає у тому, що вихователь читає дітям вірш, а потім ставить питання, які стосуються його змісту: скільки пташок сиділо на дереві; скільки зайців ховалося від мисливців; скільки човників пливло по річці? Також використовують ігри: "Що потрібно?", "Накриємо стіл для гостей" (називання посуду), "Посадимо сад" (називання фруктових дерев), "Меблі", "Одяг". Довільну увагу розвивають ігри, у яких діти описують предмет по пам'яті, знаходять у ньому суттєві ознаки, впізнають предмет за описом, що потребує високої організації уваги, добре розвинених її властивостей ("Відгадай", "Чарівнаторбинка", "Магазин").

Зміст і характер діяльності, яку організовує вихователь дошкільного закладу, визначають шляхи і засоби організації уваги дітей. Вибір конкретних прийомів залежить від вікових особливостей і характеру їхньої діяльності. Вихователь повинен враховувати властивості уваги дітей, з якими він працює: чим молодший вік дошкільнят, тим коротшими мають бути заняття, які вимагають зосередженості (у молодшій групі тривалість занять не повинна перевищувати 10-16 хв., у середній - 20-25 хв., старшій 25-ЗО хв.).

Увагу дітей у процесі занять забезпечує їхня інтелектуальна активність, тому заняття має бути організовано на науковій основі, враховувати вимоги педагогіки, психології, гігієни тощо. Оскільки у дітей дошкільного віку краще розвинена мимовільна увага, вихователь повинен передусім спиратися на неї, при цьому пропонуючи завдання, які активізують довільну увагу.

Збереженню уваги дітей сприяє зміна видів діяльності під час одного заняття, впродовж дня, що допоможе уникнути одноманітності, яка послаблює інтерес дітей до роботи, знижує їхню увагу. Раціональне чергування видів діяльності сприяє підтриманню стійкості уваги. Наприклад, після занять фізкультурою, коли діти дуже збуджені, недоцільно пропонувати роботу, яка вимагає великої зосередженості. Після інтенсивних занять проявляється втома, знижується стійкість уваги. Недоцільно на одному занятті вводити відразу 3-5 нових компонентів.

У дітей дуже швидко відбувається перехід від мимовільної уваги до довільної. Дорослі повинні стимулювати дошкільника виконувати не те, що він хоче, а те, що йому слід робити, привчати зосереджуватись і виконувати завдання, особливо, якщо воно нецікаве, рутинне. Результативність розвитку властивостей уваги забезпечують правильно побудований виховний процес, різні форми, методи, прийоми роботи з дітьми, знання вихователем дитячої психології та особливостей дітей у дошкільній групі, повага, довіра до їхньої особистості, нейтралізування причин неуважності.