Дитяча психологія - Павелків Р.В. - Розвиток моральних мотивів у дошкільників

У період дошкільного дитинства відбувається формування нових видів мотивів, пов'язаних з ускладненням діяльності дітей. Такими є пізнавальні і змагальні мотиви.

Пізнавальні мотиви дитини виявляються у перших дитячих питаннях ("що це?", "а як?", "для чого?"), однак вони не є свідченням істинно пізнавальних мотивів. Пізніше переважає питання "чому?". Часто діти не лише запитують, а й намагаються знайти відповіді, використати свій досвід для пояснення незрозумілого, вдаються з цією метою цього до "експерименту" (розривають іграшки, намагаючись дізнатись, що у них у середині).

Ці факти часто вважають показником властивої дошкільникам допитливості. Однак насправді дитячі питання не завжди виражають їхній пізнавальний інтерес, прагнення отримати нові відомості про навколишній світ. Молодші і середні дошкільники нерідко у такий спосіб намагаються привернути увагу дорослого, закликати його до спілкування, поділитися з ним переживаннями. Це є причиною того, що діти, не дослухавши відповіді на свої запитання, перебивають дорослого і ставлять нові.

Поступово під впливом дорослих, які навчають дитину, повідомляють їй різноманітну інформацію, доступно та обґрунтовано відповідають на питання, дитина починає все більше цікавитися світом і подіями в ньому, прагне пізнати нове. Завдяки цьому у неї починають формуватися пізнавальні мотиви, які розвиваються чи не розвиваються у шкільні роки. У дошкільному віці пізнавальні мотиви пов'язані переважно з практичною діяльністю: відомості, які отримує дитина від дорослих, потрібні для використання у грі, малюванні, конструюванні тощо. Тільки такі пояснення дорослих молодші дошкільники вислуховують. Спроби здогадатися про причини явищ, здійснити "експеримент" пов'язані з ускладненнями у практичній діяльності. І лише у старшому дошкільному віці інтерес до знань стає самостійним мотивом дій дитини, починає спрямовувати її поведінку.

Змагальні мотиви дитини мають своєрідну характеристику. З-4-річні діти не порівнюють свої успіхи і невдачі з успіхами і невдачами інших дітей. Прагнення до самоствердження і бажання отримати похвалу дорослих во ни виражають не у спробах зробити щось краще за інших, а в приписуванні собі позитивних якостей, у виконанні дій, які отримують позитивну оцінку дорослого. Так, у експерименті, де молодші дошкільники, яким запропонували гратися у дидактичну гру і пояснили, що переможець отримає в нагороду зірочку, вирішили всі дії виконувати разом, а не по черзі, як вимагали умови гри. Вони підказували однолітку, якщо їм була відома відповідь, а по закінченні гри кожна дитина вимагала зірочку, незалежно від досягнутого нею результату.

На основі прагнення до самоствердження у старших дошкільників переважає прагнення виграти, бути першим. Майже всі настільні ігри і більшість спортивних пов'язані із змаганням, про що часто свідчить їхня назва ("Хто спритніший?", "Хто швидший?", "Хто перший?" тощо). Старші дошкільники керуються змагальними мотивами і у діяльності, яка не передбачає змагання, порівнюючи свої успіхи, люблять похвалитися, переживають невдачі. Підтримуючи змагальність у спортивних іграх, дорослі не повинні стимулювати конкуренцію у всіх видах діяльності. Нездорова конкуренція є джерелом брехні та хвастливості дітей.

Розвиток моральних мотивів у дошкільників

Моральні мотиви поведінки виражають ставлення дитини до оточуючих. Вони змінюються і розвиваються упродовж дошкільного дитинства у зв'язку із засвоєнням та усвідомленням моральних норм і правил поведінки, розумінням значення своїх вчинків для інших людей. Спершу виконання загальноприйнятих правил поведінки є для малюка тільки засобом підтримання позитивних взаємин з дорослими, які цього вимагають. Похвала, прихильність, які дошкільники отримують за гарну поведінку, приносять їм приємні переживання, зумовлюють сприймання виконання правил, як щось позитивне й обов'язкове. Вони діють відповідно до моральних норм тільки щодо тих дорослих або дітей, до яких відчувають симпатію. Цим діти керуються, коли діляться іграшками, солодощами з однолітками. У старшому дошкільному віці моральна поведінка поширюється і на людей, які не мають з дитиною безпосереднього зв'язку. Це зумовлено усвідомленням дітьми суті і значення моральних норм і правил, розумінням їх загальнообов'язковості.

Серед моральних мотивів поведінки все більше місце починають займати суспільні мотиви - бажання зробити користь для людей. Багато молодших дошкільників може виконувати нескладне завдання заради задоволення інших людей. Для цього потрібно, щоб вони уявляли собі людей, для яких щось роблять, і симпатизували їм. Наприклад, щоб молодші дошкільники виготовили колобок для маленьких дітей, вихователь повинен яскраво, образно розповісти їм про цих дітей, про задоволення від подарунка.

Із власної ініціативи виконувати роботу для інших діти починають з 4-5-річного віку. Вони вже розуміють, що їхні вчинки можуть приносити комусь користь. Коли їх запитують, чому вони виконують доручення дорослих, зазвичай відповідають, що їм це подобається, або діють на прохання мами. Інакше на це питання відповідають старші дошкільники; "Допомагаю тому, що бабусі і мамі важко самим", "Я люблю маму, тому допомагаю", "Щоб допомогти мамі і все вміти". По-різному поводяться діти різних дошкільних груп і в іграх, де від індивідуальних дій залежить успіх команди. Молодші і більшість середніх дошкільників піклуються про власний успіх, а старші діти діють заради успіху команди.

Старші дошкільники усвідомлено дотримуються моральних норм, пов'язаних з допомогою іншим людям. Як свідчать дослідження, суспільні мотиви вже у дошкільному віці можуть мати значну спонукальну силу, більшу, ніж мотиви особистої користі, інтерес до зовнішньої, процесуальної сторони діяльності. Виникають вони не спонтанно, а завдяки виховному впливу дорослих.