Експериментальна психологія - Максименко С.Д. - 2.1. Дескриптивна, кореляційна та маніпулятивна дослідницькі стратегії

2.1. Дескриптивна, кореляційна та маніпулятивна дослідницькі стратегії

Хоча у вузькому значенні поняття "експериментування" означає перевірку гіпотез каузального характеру на основі застосування саме експериментального методу, в широкому — це зміна будь-яких умов при вивченні закономірностей у тій чи іншій галузі емпіричної реальності. Звичайно, експериментальні психологи користуються не тільки експериментальним, а й іншими методами досліджень. Тому в цьому підручнику ми розглянемо різні методи, що використовуються для наукових досліджень в психології, хоча основна увага буде приділена саме експериментальному. Справа в тому, що тільки за допомогою цього методу можна встановити каузальні, тобто причинно-наслідкові зв'язки між досліджуваними явищами.

Почнемо з того, що дослідницькі стратегії, які застосовуються експериментальними психологами для збору емпіричних даних та розвитку теорії, включають певні методики, які можуть розглядатися і як самостійні методи дослідження, і як компоненти експериментального методу. Тому спочатку розглянемо основні дослідницькі стратегії, які сформувались у науковому пізнанні закономірностей оточуючого світу. Варто зазначити, що і в повсякденному житті ми досить часто користуємося, не помічаючи цього, основами наукового методу вирішення проблем. Ми формулюємо гіпотези про важливі для нас події, перевіряємо їх шляхом спостереження, робимо висновки відносно того аспекту оточуючого світу, який нас цікавить чи турбує.

Переважно науковий метод є не що інше, як удосконалення процедур, які ми використовуємо в пошуках світорозуміння і здобуванні знань про себе та інших людей, для з'ясування, чому інші люди поводяться саме так, а не інакше. Намагаючись запобігти догматичному впливу інших людей на нашу поведінку та власному суб'єктивізму, ми прагнемо дотримуватися істини у наших пошуках. Ми повторюємо варіанти перевірки власних вражень знову й знову, щоб підтвердити чи спростувати їх і, врешті-решт повідомляємо про результати наших спостережень і перевіряємо їх адекватність. На підставі цих практичних досліджень ми отримуємо можливість певним чином впливати на події і керувати власною поведінкою та поведінкою інших людей.

В деяких випадках, як підкреслюють дослідники [68], ми робимо це, щоб допомогти іншим, змінити їх забобони або досягти більш сприятливих умов для спілкування. Отже, у певному розумінні науковий метод не відрізняється від звичайного підходу до здобування знань, яким користується вдумливий, критичний, але не науковий спостерігач. Науковий метод, мабуть, і не має інших цілей, які б відрізнялись від цілей, які ми висуваємо у практичному пізнанні дійсності.

Отже, науковий метод — це ретельне вдосконалення і публічна розробка звичайних підходів до здобування знань. Мінімальна вимога для науковця — це наявність у нього можливості розрізняти ситуації появи якогось явища чи його відсутність на підставі певних ознак. Науковий метод вимагає також від науковця бути якомога точним у проведенні спостережень. Крім того, науковець повинен повторювати процедури і вимірювання, які він робить у процесі спостереження, щоб забезпечити їх послідовність і точність. Врешті-решт, він повинен зробити результати власних здобутків доступними для публічного аналізу та обговорення.

Прийнято виділяти три основні дослідницькі стратегії, які використовуються в науці для перевірки ідей та збирання нової інформації або обґрунтування старої: дескриптивну, кореляційну і маніпулятивну [68, с. 34]. Маніпулятивна стратегія — це вид дослідницької стратегії, яка найбільш тісно пов'язується з особливостями експериментування в психології, бо на підставі її застосування з'являється найбільша вірогідність встановлення причинно-наслідкового зв'язку між явищами. Перед тим як більш детально охарактеризувати маніпулятивну стратегію дослідження, розглянемо дескриптивний та кореляційний підходи до дослідження, якими психологи теж користуються у своїй науковій діяльності.