У першому розділі підручника, де для розгляду було запропоновано три дослідницьких парадигми — дескриптивна, кореляційна й маніпулятивна, ми детально зупинилися на видах неекс- периментальних досліджень, які репрезентують дескриптивну дослідницьку парадигму, зокрема на методі спостереження, яке вважається одним із найважливіших поряд з методом психологічних досліджень.
Тому у цьому розділі наведемо класифікацію видів психологічного спостереження, зроблену на основі даних, що містяться у підручнику Т. Корнілової "Експериментальна психологія. Теорія і методи" [29]. Ці дані у вигляді схеми упорядковані В. Горбуновою в посібнику "Експериментальна психологія в схемах і таблицях" [19, с. 20].
До інших поширених неекспериментальних методів відноситься біографічний метод, який налічує кілька модифікацій: аналіз щоденникових записів, біографій та автобіографій; психобіог- рафічний метод (3. Фрейда), так звана каузометрія, або метод кейсів (від англ. case — випадок).
Психологи досить часто користуються методом аналізу продуктів діяльності, що визначається як система дослідницьких процедур, спрямованих на збір, систематизацію, аналіз і тлумачення продуктів діяльності людини (реальних та ідеальних виявів активності, які можуть бути об'єктивно вивчені: малюнки, щоденники, літературні твори тощо) [19, с. 23]. Продукти діяльності можуть бути знакової форми, матеріальної та ідеальної (тобто представлені у вигляді думок, міркувань в усній чи письмовій вербальній формах).
Класифікація видів психологічного спостереження
Критерій: особливості організації | Вільне спостереження (нерегульоване, нецілеспрямоване)— мінімум обмежень стосовно предмета та організаційних процедур. Цілеспрямоване спостереження — стандартизовані вимоги щодо мети, предмета спостереження, особливостей організації. |
Критерій: рівень узагальненості одиниць дослідження | Систематичне спостереження — високий рівень структурування та узагальнення одиниць спостереження, наявність системи категорій — параметрів спостереження. Несистематичне спостереження — низький рівень систематизації одиниць спостереження, вибірковість параметрів спостереження. |
Критерій: позиція спостерігача | Зовнішнє спостереження— спостерігач не взаємодіє з предметом спостереження, реєструє його прояви зі сторони. Включене спостереження— спостерігач безпосередньо входить в коло осіб, за поведінковими проявами яких спостерігає. |
Критерій: спосіб спостереження | Приховане спостереження (етологічний підхід)— спостерігач не повідомляє учасників про процедуру спостереження. Відкрите спостереження (етнологічний підхід) — спостерігач повідомляє учасників про процедуру спостереження. |
Критерій: місце проведення | Польове спостереження — проводиться в умовах, звичних для життя та діяльності учасників. Лабораторне спостереження — проводиться в лабораторних умовах. |
Критерій: хронологія організації | Лонгітюдне спостереження — тривале спостереження (до кількох років) з одними учасниками. Періодичне спостереження — спостереження протягом чітко заданих проміжків часу з неодноразовими повторними зрізами. Одноразове спостереження — опис окремого випадку. |
Критерій: спосіб звіту спостерігача | Стандартизоване спостереження— цілеспрямоване спостереження, звіт готується за стандартизованою формою з описом усіх можливих параметрів. Нестандартизоване спостереження — спостереження, яке може бути цілеспрямованим, однак не мати чітких параметрів. |
Психологи застосовують також архівний метод, тобто аналіз та тлумачення інформації, яка була зібрана та збережена (заархівована) [19, с. 24].
Досить поширеним емпіричним методом психологічного дослідження є бесіда, інтерв'ю та анкетування. Ним користуються і для введення досліджуваних у завдання дослідження, виконанню яких вони допомагають, і для діагностичних цілей (клінічне інтерв'ю), і для так званого "дебрифінгу" (debriefing) — постдослідницького роз'яснення учасникам дослідження, що виступали у ролі досліджуваних, їх внеску у вирішення наукової проблеми, з яким було пов'язане так зване "сліпе випробування" (коли досліджуваного не повідомляли про істинні цілі дослідження).
При проведенні бесід, інтерв'ю та анкетування запитання досліджуваним можуть ставитися як у відкритій (типу "Опишіть, будь ласка, свій улюблений спосіб проведення вільного часу), так і закритій формах ("Чи маєте Ви багато друзів?"). Найбільш типовими є запитання із запропонованими варіантами відповідей (У скрутній ситуації ви: а) швидко приймаєте рішення; б) потребуєте часу). Методом психологічного дослідження є також стандартизовані опитувальники та тести, з якими ви детально ознайомитеся при вивченні курсу психодіагностики.
Вимоги до викладення інформації у науковому тексті
Деякі форми графічного зображення інформації в науковому звіті (статті)
Графи
Просторово-графічні описи
Гістограми, полігони, кругові діаграми
РОЗДІЛ 9. ОСНОВНІ ЕТАПИ ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ СТУДЕНТКИ ОКСАНИ (ЗРАЗОК)
Вибір проблеми дослідження
Огляд літератури
Попередня підготовка