Ф. Крейк і Р. Локхарт [79] довели, що існують два види повторення (опрацювання) інформації в пам'яті: просте повторення з метою зберігання інформації і розширене повторення (співвіднесення нової інформації з тією, яка вже зберігається у тривалій пам'яті, тобто засвоєною раніше).
Багато досліджень було виконано в парадигмі "рівнів опрацювання інформації".
Мета— продемонструвати, що чим глибший рівень опрацювання інформації, тим краще вона зберігається в пам'яті.
Незалежна змінна — різні типи запитань до слів, а саме:
чи надруковано слово малими літерами?
чи римується слово з іншим словом (пропонується слово, наприклад, "friend" — "trend")1}
чи можна це слово ввести за змістом у речення "Він зустрів на вулиці"?
Процедура експерименту:
24 досліджуваним пропонували три типи запитань, кожне з яких подавали у парі з 20 різними словами; десять слів потребували відповіді "так", десять — "ні".
Реєстрація реакції на стимульні слова здійснювалася шляхом натискування на відповідну кнопку.
Інструкція на запам'ятовування слів не надавалася.
Після завершення експерименту несподівано пропонувався тест на впізнання слів (він містив 60 слів, що зустрічалися, і 120 дистракторів).
Залежна змінна — кількість слів (у відсотковому відношенні до загальної кількості стимульних слів), які досліджувані впізнали в кожній з категорій запитань.
Результати: найбільша кількість запам'ятованих слів належала до третього типу запитань, найменша — до першого.
Прийом застосування опосередкованих парадигм
Частіше використовують парадигми, які базуються на асоціаціях: мовних, просторових (метод лоцій), категорійних, образних та ін.
Зразком експерименту на застосування категорійних асоціацій для фасилітації запам'ятовування є експеримент Е. Тульвінга і Дж. Псотки [88].
У цьому дослідженні різні групи досліджуваних запам'ятовували від одного до шести списків слів.
Мета: продемонструвати особливості структури семантичної пам'яті (процеси упорядкування інформації, що здійснюються як стихійно, так і під час цілеспрямованого навчання).
Стимульний матеріал: списки слів, які належать до шести різних категорій (наприклад, меблі, фрукти тощо), при цьому назви категорій не наводяться, а слова згруповані у випадковому порядку.
План експерименту: експеримент з трьома рандомізованими групами з подвійним тестуванням.кількість слів: у першій групі— один список; у другій — два списки; у третій — шість списків (кожний список подається тричі зі зміною порядку появи слів);
спосіб постекспериментальної перевірки збереженої інформації ("вільне" пригадування; "кероване" пригадування, тобто упорядковане за категоріями).
Залежна змінна — кількість слів, пригаданих у кожній групі з використанням:
тесту "вільного" пригадування;
тесту "керованого" пригадування.
Результати експерименту:
Загальна кількість слів, які пригадуються правильно, варіюється в групах залежно від обсягу інформації, запропонованої для запам'ятовування: один список пригадується краще, ніж два і більше.
Міжгрупові розбіжності в кількості пригаданих слів різко зменшуються при використанні прийому "керованого" пригадування.
Теоретичні висновки:
Інформація у тривалій пам'яті упорядкована за певними ознаками (категоріями).
Пригадування інформації залежить від правильного вибору ознаки, що відповідає принципам організації інформації в пам'яті.
Спеціальні мнемонічні прийоми для полегшення запам'ятовування
Прийом "ключових слів" Р. Аткінсона [5].
Цей прийом базується на застосуванні двох опосередковуючих ланцюгів— акустичного й образного, які використовуються для формування мнемонічних асоціацій. Він може бути легко пристосований для полегшення запам'ятовування іншомовних слів.
Спочатку іншомовне слово пов'язується з певним словом рідної мови на основі акустичної подібності, а потім це ключове слово рідної мови (опосередковуючий ланцюг) пов'язується з перекладеним еквівалентом іншомовного слова за допомогою образного ланцюга. Наприклад, Аткінсон наводить іспанське слово "caballo" (кінь), яке вимовляється як "кабайо". Виходячи з вимови був виокремлений акустичний ланцюг "ай" — "еуе" (око), яке веде до образного ланцюга: "образ коня, який б'є копитом у величезне око".
Аткінсон встановив, що за допомогою його методу досліджувані пам'ятають після шести тижневої перерви на 25 % більше іншомовних слів, ніж при традиційному засвоєнні слів іноземної мови.
Українсько-англійський словник основних понять розділу
вербальне навчання — verbal learning
відтворення інформації в пам'яті — retrieval
зберігання інформації (в пам'яті) — retention
класичні методи дослідження вербального навчання — basic
methods of studying verbal learning
запам 'ятовування серійно-впорядкованого матеріалу — serial learning
запам'ятовування парних асоціацій — paired-associates learning
довільне запам 'ятовування (пригадування) — free recall
ефекти початку і кінця ряду при запам'ятовуванні — primacy and recency effects
перенесення навиків — transfer of training
підхід до вивчення пам'яті з позиції опрацювання інформації — information-processing approach to verbal learning
глибина опрацювання — depth of processing
рівні опрацювання — levels of information processing
повторення — rehearsal
повторення для збереження — maintenance rehearsal
поширене повторення — elaborate rehearsal
пригадування — recognition
регістри пам'яті (види пам'яті) і методи їх вивчення — types of memory and methods of their investigation
сенсорний регістр — sensory register (sensory memory)
короткочасна нам 'ять — short-term memory
тривала пам 'ять — long-term memory
методи вивчення сенсорної пам'яті — methods of memory investigation
прийом "цілісного звіту" (Сперлінга) — whole-report technique
прийом "часткового звіту" (Сперлінга). — partial-report technique
прийом створення штучних перешкод для повторення (Пете- рсона— Петерсона)— interference with rehearsal (Peterson — Peterson technique)
методи вивчення тривалої пам'яті — technique of studying longterm memory
метод опосередкування — mediating technique
парадигми опосередкування — mediating paradigms
метод "лоцій" (просторова прив 'язка) — method of loci
метод "ключових слів" (Аткінсона) — keyword method (Atkinson)
РОЗДІЛ 13. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЙНОЇ ДИНАМІКИ
13.1. Ефект незавершеної дії (ефект Б. Зейгарник)
Експеримент Б. Зейгарник
Експеримент М. Овсянкіної
13.2. Дослідження феномену заміщення (заміщуваної діяльності)
13.3. Дослідження феномену психічного перенасичення
13.4. Дослідження рівня домагань
РОЗДІЛ 14. ОКРЕМІ МЕТОДИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У СОЦІАЛЬНІЙ ПСИХОЛОГІЇ
14.1. Афіліація