Новонароджений малюк здатен отримувати, відбирати і нагромаджувати в собі енергію та інформацію і зберігати її в засіках пам'яті. Від чутливості людини до виконання її призначення - стати творцем — тривалий шлях внутрішніх перебудов. Чутливість людини - можливість, задаток, а творчість — процес матеріалізації можливостей психіки, свідомості і діяльності людини.
Але може статися і таке: задаток залишиться чутливістю; людина може відчувати завдання і проблеми, але не буде спроможною їх розв'язувати. Отже, перетворення чутливості на механізм творчості -предмет виховання і навчання.
У чутливості новонародженої людинки механізми творчості існують потенційно, у ній міститься і джерело її буття. Цей початок — чутливість — є сам процесом становлення, рухом.
Що забезпечує розвиток чутливості? Рухи рук, ніг, тулуба малюка. Рухи переважно імпульсивні, реактивні, познотонічні. А їхні наслідки - збільшення енергії та інформації - започатковують форму здібностей— інструментів, які надають можливість дитині робити щось нове: дитина до певного часу не тримала голову, а тепер вміє; не читала текстів, а тепер уже читає і розуміє прочитане; не володіла тілом, а тут уже виконує карколомні сальто...
Звідси випливає схема розвитку механізму творчості: чутливість - творчість.
Що ж спрямовує дитину до максимуму виявів людської сутності?
Правильно! - процес становлення. Становлення - невпинний рух чутливості - відображення. Але рух може стримуватися аж до стану нерухомості, бо в єдності "чутливість - творчість" одна із складових стає неактивною або ж розвиток набуває хибного характеру.
Відображення у формі чутливості перетворюється на збудливість живого. Збудливість стає умовою реагування тканин на зовнішні впливи, і вони реагують специфічно: тканини м'язів - скороченням або розширенням; залози - виділенням секрету; нервові клітини - виникненням і поширенням нервового імпульсу і т. п. На властивостях подразливості грунтується відчуття.
Треба пам'ятати: чутливість людини - зародок механізму творчості.
Чутливість малюка містить у собі величезні таємничі сили, які до певного часу існують у "сплячому стані", дрімають. Це - мислення, почуття, уява, психомоторика та снергопотенціал безсловесної і нерозумної дитини.
Чутливість виявляється і вдосконалюється в діях, бо дитина, діючи, вчиться діями оцінювати, диференціювати, точно і вправно оперувати предметами. Із створенням нових видів чутливості виникають і нові почуття людини.
Що, крім чутливості, включає процес становлення механізму творчості? На що слід звертати увагу, щоб не втратити дивовижної властивості людини — здатності до творчості?
Отже, ідея становлення душі і чутливості полягає в тому, що всі послідовні вікові зміни людини - це невпинне її становлення, що описується формулою:
чутливість - здібність - здатність - механізм.
На цих перетвореннях ми і зупинимося.
Людина народжується безпорадною. Безвладною над собою на відміну від дитинчат усіх інших живих істот. Тварини народжуються із наперед заданими і готовими до активності механізмами рухів, споживання і самозахисту. Тваринки відразу після народження здатні власними силами підтримувати свою життєдіяльність.
Людське ж дитятко зовсім нерухоме. Його рабське становище - в абсолютній залежності від навколишнього середовища. Справді, а що воно має у своєму активі? Інстинкти, максимальний рівень базової енергії, задатки до розвитку майже нескінченної кількості здібностей і створення механізму творчості.
Єдина опора і ставка дитини на природний дар - енергопотенціал.
Уявляєте: новонароджене маля - грудочка живої матерії, яке нічого не розуміє, подає голосок лише тоді, коли зголодніє, або коли мокрі пелюшки, або щось болить; судорожно рухає ручками і ніжками і не здатне самостійно навіть на бік повернутися; а через лічені роки буде здатне стати творцем: читатиме як відкриту книжку зображення в електронному мікроскопі, стане спроможним у словах і словосполученнях концентрувати енергію людського духу і духовності, рівну здобуткам генія. А яка складова механізму творчості в цей період найпотужніша?
Катарсис - відновлення гармонії людини
Перманентні стани і рівні здоров'я людини
Процеси порівнянь і оцінки предметів
Функції почуттів
Психомоторика — орган творчості
Механізм відображення невідчутного
Відображення неіснуючого
Уява — трансформатор нових образів
Уява, сенсорна сфера та інтуїція