Організація і методика аудиту - Кулаковська Л.П. - Нормативно база планування

Методи планування

Аудиторська фірма — це суб'єкт підприємницької діяльності, тому її роботі притаманні загальноприйняті методологія, методика і техніка планування.

Методологія планування охоплює сукупність теоретичних висновків, загальних закономірностей, наукових принципів розробки планів, що відповідають сучасним вимогам ринку і перевірені практикою.

Методика планування характеризує склад застосовуваних на тому чи іншому підприємстві методів, способів і прийомів обґрунтування конкретних планових показників, а також зміст, форму, структуру і порядок розробки плану.

Технологія планування — регламентація строків, необхідного змісту, вимог до послідовності процедур складання різних розділів плану, а також регулювання механізму взаємодії виробничих підрозділів, функціональних органів і планових служб при складанні плану.

Виділяють два підходи в плануванні: формальний та інтуїтивний. Серед практикуючих аудиторів, особливо невеликих фірм, поширена думка, що в умовах різко змінної ринкової кон'юнктури перевагу варто віддавати інтуїтивному плануванню. Інтуїція — це здатність безпосереднього пізнання істини без обґрунтувань та доказів.

Для прийняття управлінських рішень на інтуїтивному рівні необхідно добре розуміти стан ринкових відносин на сучасному етапі, складну взаємодію елементів, які управляють процесом попиту і пропозиції. При цьому треба враховувати, що клієнти аудиторських фірм досить різні, сам ринок аудиторських послуг неоднорідний, характеризується сезонністю роботи (обов'язковий аудит фінансової річної звітності). Залежно від співвідношення між суб'єктами аудиту і їхніми клієнтами визначається тип конкурентної ринкової структури, який теж не однаковий у різних регіонах країни.

Тому вивчення об'єктивних процесів, що відбуваються на ринку аудиторських послуг, дає змогу зрозуміти процеси формування попиту і пропозиції, встановлення рівноважної ціни і т. ін. При цьому треба чітко усвідомлювати, що процеси, які складаються на рівні ринку в цілому, не можуть бути точно відображені в інформації на рівні окремої фірми. Тому аудиторів слід застерегти від спроб використання цих закономірностей безпосередньо у формальному плануванні на рівні окремих фірм. Під формальним плануванням зазвичай мається на увазі свідомо організоване планування, яке дає змогу за допомогою особливих методів одержати досить точні показники для прийняття управлінських рішень. Формальне планування базується на чітких розрахунках із використанням нормативної бази.

Нормативно база планування

Основою раціональної організації і планування діяльності аудиторської фірми є створення техніко-економічних норм і нормативів, а також нормативної бази.

Зниження рівня планової роботи в цілому по Україні позначилося і на зменшенні уваги до планування роботи аудиторських фірм. Певною мірою це пов'язано із формуванням загальної думки про те, що швидке зростання й успіх будь-якої фірми часто пов'язані не з формальним плануванням, а, скоріше, є наслідком підприємницького таланту енергійного й рішучого керівництва фірмою. Звичайно, роль підприємця, тим більше підприємця-аудитора, в успіху фірми важко переоцінити. В умовах ринкової невизначеності зовнішнього середовища, а отже — невизначеності потреб в аудиті, значна роль належить неформальному, інтуїтивному плануванню. Але для закріплення досягнутого успіху і забезпечення стабільної роботи аудиторської фірми необхідне поєднання інтуїтивного і формального планування, а основою науково обґрунтованого планування є нормативна база, яка законодавчо на рівні України не передбачена.

Нормативна база фірми складається із системи норм і нормативів, що регламентують різні сторони аудиторської діяльності: норми трудовитрат при наданні різних аудиторських послуг; норми витрат часу; розцінки на аудиторські послуги тощо.

Для успішного функціонування на ринку в аудиторських фірмах повинні бути розроблені, затверджені й доведені до зацікавлених осіб прийняті норми і нормативи, що діють на фірмі.

У формальному плануванні передбачені такі методи розроблення норм і нормативів.

Дослідні норми і нормативи встановлюються на основі аналізу експериментальних даних з урахуванням досягнутих передових методів і всебічного аналізу резервів фірми.

Звітно-статистичні методи розроблення нормативів і норм формуються на основі звітно-статистичних даних за минулий період. Вони не відображають планових досягнень науково-технічного прогресу, не стимулюють використання резервів фірми і застосовуються лише в тих випадках, коли неможливо визначити норму більш обґрунтованими методами.

Очевидно, що на рівні розробки стратегічного плану, враховуючи високий ступінь невизначеності зовнішнього і внутрішнього середовища, доцільним буде поєднання інтуїтивного і формального планування з пріоритетом першого. При розробленні поточного (річного) плану перевагу треба віддати формальному плануванню, що дає змогу досить точно (принцип точності) визначити витрати фірми, потребу в матеріальних і трудових ресурсах.

Застосування форми планування тісно пов'язане зі ступенем невизначеності зовнішнього і внутрішнього середовища. У внутрішньофірмовому плануванні події, що відбуваються, мають високий ступінь визначеності, оскільки майже цілком залежать від внутрішнього середовища.